
- •1. Завдання, мета та зміст дисципліни «Охорона праці в галузі»
- •2. Стан безпеки праці та соціальний діалог у світі.
- •Закон «Про соціальний діалог в Україні». Принципи, сторони, форми соц діалогу в Україні.
- •4. Національні тристоронні соціально-економічні ради та територіальні соціально-економічні ради у регіонах: склад та напрями роботи
- •5. Аспекти ведення Європейського соціального діалогу: політика зайнятості, політика оплати праці, політика розвитку трудових ресурсів та проф підготовки
- •6.Аспекти ведення Європейського соціального діалогу: соціальний захист, трудове законодавство, безпека та гігієна праці.
- •7. Конвенції, рекомендації моп, директиви єс, договори в рамках снд у галузі поліпшення умов праці, діючі в Україні.
- •8. Міжнародної організації праці: структура (Міжнародної Конференції праці, Адміністративної Ради та Міжнародного Бюро праці), аспекти діяльності в Україні.
- •9. Міжнародне співробітництво у сфері охорони праці.
- •10. Соціальна відповідальність: основні принципи та її впровадження
- •11. Законодавча та нормативна база оп
- •12. Нормативно-технічна база оп:нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп) та нормативні (локальні) акти про охорону праці окремих п-ств.
- •Система стандартів безпеки праці. Підсистеми діючих госТів та ссбт в Україні.
- •Соціально-економічне значення охорони праці в галузі.
- •15. Економічна оцінка заходів з охорони праці: алгоритм проведення та ефективність.
- •16. Методичний інструментарій оцінки заходів щодо покращення охорони праці в галузі.
- •17. Соціально-ек. Ефективність заходів щодо покращення охорони праці в галузі
- •18. Державне фінансування заходів з поліпшення охорони праці.
- •19. Управління безпекою праці як ключова складова підвищення якості життя людини.
- •20. Характеристика ланки (рівня) суоп з законодавчо-нормативних, науково-технічних, соціально-економічних та інших загальних питань охорони праці.
- •21.Структура та функції ланки суоп рівня конкретних орг-цій, підприємств.
- •22.Принципи, функції і завдання суоп на рівні підприємства.
- •23 Система менеджменту охорони праці та промислової безпеки
- •24. Системи менеджменту гігієни і безпеки праці
- •25. Механізм та ефективність функціонування суоп на рівні підприємства
- •26. Політика підприємства щодо охорони праці.
- •27. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •28.Атестація робочих місць за умовами праці та навчання персоналу.
- •29.Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій
- •30. Стимулювання охорони праці (ст. 25 Закону «Про охорону праці»). Види заохочень визначених колективним договором, угодою.
- •31. Проблеми організації охорони праці в офісах суб’єктів господарювання
- •32.Функціональні обов’язки відповідальних осіб з оп на рівні підприємства
- •33.Психологічні процеси трудової діяльності. Психофізіологічні детермінанти безпеки праці.
- •34.Система психофізіологічного забезпечення безпеки праці
- •35.Психофізіологічна експертиза:суть, періодичність проведення, структура карти обстеження.
- •36. Психофізіологічні проблеми: фізичне та нервово-психічне стомлення. Крива працездатності під час робочої зміни
- •37. Психофізіологічні проблеми: стрес та емоційне вигорання (суть, причини, профілактика).
- •38.Методологічний інструментарій визначення рівня стресостійкості при виконанні професійних обов’язків.
- •39. Правові підстави створення системи проф психофізіологічного відбору
- •40. Професійна шкідливість та професійне захворювання в галузі
- •41. Мікроклімат у виробничих приміщеннях
- •42. Виробничий пил, промислові отрути, шум, вібрація: засоби та заходи боротьби з ними.
- •43. Техніко-економічна оцінка впливу професійних шкідливостей на ефективність праці.
- •44. Поняття умови праці. Класифікація факторів, що впливають на формування умов праці.
- •45. Напруженість та важкість праці. Методика кількісної оцінки важкості праці.
- •46.Травматизм: стан в Україні та основні детермінанти.
- •47.Функціональна роль Держгірпромнагляду щодо попередження травматизму та профзахворюваності в галузях нгк України.
- •48.Методологічний інструментарій дослідження виробничого травматизму:основні та допоміжні групи методів.
- •49.Проблеми та аспекти підвищення безпеки праці: національні та міждержавні ініціативи та проекти.
- •50. Системи превентивних заходів щодо попередження травматизму в галузі. Профілактика травматизму:сигнальні кольори і знаки безпеки.
- •51. Системи превентивних заходів щодо попередження травматизму в галузі. Засоби колективного та індивідуального захисту.
- •52. Виробничі травми: різновиди за класифікаційними ознаками.
- •53. Постанова з питань розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань на виробництві (від 30 листопада 2011 р.). Алгоритм розслідування нещасних випадків.
- •60. Органи державного нагляду за оп: основні завдання та принципи роботи.
- •61.Громадський контроль в сфері безпеки та охорони праці на виробництві.
- •62. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві.
- •63. Аспекти співпраці роботодавців з Фондом соц страх від нещасних випадків та профзахвор.
- •64. Суб’єкт-об’єктні відносини у сфері страхування від нещасного випадку.
- •65. Страховий випадок, тарифи та виплати.
- •66. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •67.Організаційно-технічні заходи пожежної безпеки на галузевих об’єктах.
- •68. Категорії приміщень, будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою.
- •69. Різновиди та специфіка вибухо- і пожежонебезпечних зон.
- •70. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •71. Система заходів попередження пожежних випадків на галузевих об’єктах.
- •72. Засоби пожежогасіння: первинні, пожежна техніка
- •73. Алгоритм дій працівників об’єктів виробничої та невиробничої сфери при виникненні пожежі.
- •74. Органи держ. Пожежного нагляду. Функції контролюючих посадових осіб.
- •75. Загальні вимоги безпеки в галузі до виробничого обладнання та технологічних процесів.
- •76. Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.
- •77.Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
- •78. Організація безпечної роботи електроустановок. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах.
- •79. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •80. Медичний огляд працівників певних категорій.
71. Система заходів попередження пожежних випадків на галузевих об’єктах.
З організаційно-технічної точки зору забезпечення пожежної безпеки має включати:
- розробку регламентів і норм виконання технологічних процесів;
- забезпечення працюючих інструктивними матеріалами;
- навчання правилам поводження з пожежовибухонебезпечними речовинами і матеріалами;
- інструктаж і допуск до роботи персоналу, що обслуговує пожежовибухонебезпечні технологічні процеси;
- контроль і нагляд за дотриманням протипожежних норм технологічного режиму
Всі об’єкти господарювання, що використовують, переробляють або зберігають вибухонебезпечні речовини й матеріали мають розробляти протиаварійні газорятувальні заходи та встановлювати порядок їх виконання в аварійному режимі.
Для профілактичного та оперативного обслуговування дільниць, цехів, підприємств організовується пожежна охорона, чисельність якої визначаеться в установленому порядку.
У виробничих приміщеннях де можуть накопичуватися викиди газоподібних і розлив рідких пожежонебезпечних речовин мають підлягати нагляду і контролю такі параметри як температура спалаху, межа спалахування, температури спалаху для горючих та легкозаймистих рідин і т. ін.
Технічне опосвідчення й випробовування технологічного обладнання з метою виконання вимог вибухонебезпеки слід виконувати відповідно до вимог Держгірпромнагляду з охорони праці, а також нормативно технічної документації, що стосується даних процесів.
В системі МНС державний пожежний нагляд є спеціальною службою, яка здійснює заходи попередження пожеж у населених пунктах та об’єктах господарювання (Держпожнагляд).
Центральним органом Держпожнагляду є Державний департамент пожежної безпеки МНС (ДДПБ), якому підпорядковуються територіальні управління, відділи і частини місцевих органів Держпожнагляду.
Органи Держпожнагляду відповідно до покладених на них обов’язків мають:
- розробляти загальнодержавні правила пожежної безпеки;
- погоджувати проекти державних і галузевих стандартів, нормативно-технічних документів про пожежну безпеку і ін.;
- здійснювати контроль за дотриманням вимог закон-ва з питань пожежної безпеки;
- брати участь у державних комісіях з приймання в експлуатацію об’єктів і давати дозвіл на введення в експлуатацію нових та реконструйованих об’єктів;
- проводити експертизу проектів на забудову об’єктів щодо відповідності їх нормативним актам з пожежної безпеки;
- проводити випробовування нових зразків пожежонебезпечного обладнання і т. ін.
72. Засоби пожежогасіння: первинні, пожежна техніка
Первинні засоби пожежогасіння призначені для гасіння пожеж у початковій стадії їх розвитку силами персоналу підприємства до прибуття штатних підрозділів пожежної охорони, а також –.ліквідації невеликих осередків пожеж. Вони є у всіх виробничих приміщеннях, цехах, складах, лабораторіях, майстернях і передаються під охоронну відповідальність безпосередньо керівникам цих об’єктів або іншим посадовим особам з числа інженерно-технічних працівників.
До первинних засобів гасіння пожежі належать вогнегасники, як ручні так і пересувні, бочки з водою, відра, сокири, багри, лопати, ящики з піском, азбестові полотна, повстяні мати, шерстяні ковдри, ломи, пилки, покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововнянні тканини, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.
Пожежний інвентар повинен мати червоно-біле пофарбування і відповідні написи. На пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежної охорони. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу «ПШ».
Пожежна техніка
Пожежна техніка – це в основному пересувні пожежні автомобілі і змонтоване на них пожежне обладнання.
Пожежні автомобілі поділяються на автомобілі загального призначення і спеціальні пожежні автомобілі.
До пожежних автомобілів загального призначення належать автомобілі, на яких змонтовані насоси для подачі води, повітряно-механічної суміші і хімічної піни до місця виниклої пожежі.
До цієї ж групи належать автоцистерни, пересувні насосні станції, автомобілі з установками повітряно-пінного гасіння, насосно-рукавні автомобілі, причіпні та переносні мотопомпи, встановлені на автопричепах, а також спеціальні автонасоси і ручні насоси, що встановлюються і перевозяться на автопричепах.
Крім цієї групи автомобілів, є цілий ряд спеціальних пожежних автомашин. Пожежні автомобілі загального призначення повинні бути у кожній пожежній частині. Ці автомобілі доставляють до місця пожежі особовий склад пожежної частини, запас води, піноутворювач, пожежно-технічне обладнання, а також забезпечує подачу води, повітряно-механічну або хімічну піну.
На підприємствах місцевої промисловості найбільшу питому вагу займають пожежні автоцистерни, автонасоси, мотопомпи та ручні насоси. Пожежні автоцистерни бувають трьох типів: легкого, середнього та важкого.
Пожежні автоцистерни легкого типу змонтовані на шасі автомобілів вантажопідйомністю до 4 т.
Пожежні автоцистерни середнього типу монтуються на шасі вантажного автомобіля вантажопідйомністю до 5 т, а пожежні автоцистерни важкого типу – на автомобілях вантажопідйомністю більше 5 т.
Усі пожежні автоцистерни монтуються на шасі вантажних автомобілів як звичайної, так і підвищеної прохідності з урахуванням використання їх в районах з поганими дорожніми покриттями або в умовах бездоріжжя.