7. Конвенції, рекомендації моп, директиви єс, договори в рамках снд у галузі поліпшення умов праці, діючі в Україні.

Ратифіковані Україною Конвенції, що віднесено до умов праці:

1. Конвенція №14 про застосування щотижневого відпочинку на промислових п-вах;

2. Конвенція №16 про обов’язковий мед. огляд дітей та підлітків, зайнятих на борту суден(1921);

3. Конвенція № 32 про захист від нещасних випадків працівників, зайнятих на навантаженні або розвантаженні суден (1932 р.);

4. Конвенція № 45 про використання праці жінок на підземних роботах у шахтах будь_якого роду (1935 р.);

5. Конвенція № 47 про скорочення роб. часу до сорока годин на тиждень (1935 р.);

6. Конвенція № 73 про медичний огляд моряків;

10.Конвенція №79 про обмеж. нічної праці дітей та підлітків на непромисл. роботах;

11. Конвенція № 90 про нічну працю підлітків у промисловості;

13. Конвенція № 95 про захист заробітної плати;

14. Конвенція № 103 про охорону материнства;

15. Конвенція № 105 про скасування примусової праці;

19. Конвенція № 119 про забезпечення машин захисними пристроями;

20. Конвенція № 120 про гігієну в торгівлі та установах;ЧЯ МІЖНАРО

23. Конвенція № 132 про оплачувані відпустки;

24. Конвенція № 138 про мінімальний вік для прийому на роботу;

25. Конвенція № 142 про професійну орієнтацію та професійну підготовку в галузі розвитку людських ресурсів;

30. Конвенція № 182 про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці (1999 р.).

В кожній Конвенції передбачено створення компетентного органу в державі, відповідального за проведення політики і застосування національного законодавства з питань гігієни праці в державі.

Все зростаюча важливість директив ЄС обумовлена багатьма причинами, серед яких найсуттєвішими є наступні:

 спільні стандарти здоров‘я і безпеки сприяють економічній інтеграції,

 скорочення людських, соціальних та економічних витрат, пов‘язаних з нещасними випадками та професійними захворюваннями, приведе до великої фінансової економії і викличе суттєве зростання якості життя у всьому Співтоваристві;

 запровадження найбільш ефективних методів роботи повинно принести з собою ріст продуктивності;

Розглянемо окремі директиви ЄС, що співвідносяться із Законом України «Про охорону праці», а саме: «Про здійснення заходів щодо поліпшення безпеки і охорони здоров’я найманих працівників під час роботи» та «Про мінімальні вимоги безпеки і захисту здоров’я на робочих місцях». Перша з них організаційно та за змістом розділів і статей побудована так, щоб підкреслити найважливіший висновок: головними суб’єктами у створенні безпечних та нешкідливих умов праці є роботодавець і працівник, а всі інші структури виконують допоміжну функцію у забезпеченні нормальних взаємостосунків між ними.

Друга директива (89/654/ЄЕС) містить основні вимоги з охорони праці, що мають бути враховані при організації робочих місць як у виробничих приміщеннях, так і на відкритому повітрі.

8. Міжнародної організації праці: структура (Міжнародної Конференції праці, Адміністративної Ради та Міжнародного Бюро праці), аспекти діяльності в Україні.

Першочергова мета МОП – сприяти створенню можливостей для жінок і чоловіків отримати гідну і продуктивну роботу в умовах свободи, рівності, соціаль­ної захищеності і поваги людської гідності.

Структура організації складається з таких компонентів: Міжнародна конференція праці, Адміністративна рада, Міжнародне бюро праці. Структура й увесь механізм функціонування МОП виходять з принципу трипартизму, який є наріжним каменем діяльності організації. Трипартизм означає конструктивну взаємодію контрагентів виробничого процесу (робітників і підприємців, роботодавців) за участю держави.

Конференція скликається у разі необхідності, але не рідше, ніж один раз на рік. Вона визначає загальну політику, встановлює мінімальні трудові норми і рівень соціального захисту, приймаючи конвенції й рекомендації, затверджує програми і бюджет організації. Делегації країн-членів включають по 4 представника: два - від уряду і по одному від підприємців і робітників. Кожного делегата можуть супроводжувати радники (не більш ніж два по кожному з пунктів порядку денного сесії). Кожний делегат має право голосувати індивідуально з усіх питань, що розглядаються Конференцією.

У період між щорічними Конференціями роботою МОП керує Адміністративна рада, яка обирається на три роки. Принцип трипартизму і тут продиктував досить складну процедуру призначення її членів. Усього їх обирається 56: 28 представників урядів, 14 представників підприємців і 14 представників трудящих. При цьому з 28 представників урядів 10 призначаються урядами найважливіших у промисловому відношенні країн, а 18 обираються урядовими делегатами Конференції. 10 промис-лово найрозвинутіших країн визначає Адміністративна рада, її вибір може бути опротестований будь-якою країною-членом перед Конференцією. Члени Адміністративної ради, що представляють підприємців і трудящих, обираються відповідно делегатами підприємців і трудящих, присутніми на Конференції.

Міжнародне бюро праці очолює Генеральний директор. Він призначається Адміністративною радою і несе перед нею відповідальність за ефективну роботу бюро і за виконання доручень, які можуть бути дані радою. Генеральний директор і його заступник мають бути присутніми на всіх засіданнях Адміністративної ради.

Генеральний директор призначає персонал МБП із представників різних країн Обов'язки Генерального директора і персоналу бюро мають виключно міжнародний характер, тобто при виконанні своїх функцій вони не можуть керуватися інструкціями або побажаннями будь-якого уряду і діють лише як міжнародні співробітники, відповідальні тільки перед МОП.

Функції бюро включають збирання і поширення відомостей з усіх питань, що стосуються міжнародного регулювання умов праці і становища трудящих, і, зокрема, вивчення питань, які мають бути передані на розгляд Конференції з метою прийняття міжнародних конвенцій.

Бюро готує документацію з різних питань порядку денного сесій Конференції; надає допомогу урядам у розробці законів і правил на основі рішень Конференції; виконує обов'язки з нагляду за виконанням конвенцій; редагує та видає публікації з питань промисловості і праці, а також виконує інші доручення Конференції та Адміністративної ради.