- •1. Завдання, мета та зміст дисципліни «Охорона праці в галузі»
- •2. Стан безпеки праці та соціальний діалог у світі.
- •Закон «Про соціальний діалог в Україні». Принципи, сторони, форми соц діалогу в Україні.
- •4. Національні тристоронні соціально-економічні ради та територіальні соціально-економічні ради у регіонах: склад та напрями роботи
- •5. Аспекти ведення Європейського соціального діалогу: політика зайнятості, політика оплати праці, політика розвитку трудових ресурсів та проф підготовки
- •6.Аспекти ведення Європейського соціального діалогу: соціальний захист, трудове законодавство, безпека та гігієна праці.
- •7. Конвенції, рекомендації моп, директиви єс, договори в рамках снд у галузі поліпшення умов праці, діючі в Україні.
- •8. Міжнародної організації праці: структура (Міжнародної Конференції праці, Адміністративної Ради та Міжнародного Бюро праці), аспекти діяльності в Україні.
- •9. Міжнародне співробітництво у сфері охорони праці.
- •10. Соціальна відповідальність: основні принципи та її впровадження
- •11. Законодавча та нормативна база оп
- •12. Нормативно-технічна база оп:нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп) та нормативні (локальні) акти про охорону праці окремих п-ств.
- •Система стандартів безпеки праці. Підсистеми діючих госТів та ссбт в Україні.
- •Соціально-економічне значення охорони праці в галузі.
- •15. Економічна оцінка заходів з охорони праці: алгоритм проведення та ефективність.
- •16. Методичний інструментарій оцінки заходів щодо покращення охорони праці в галузі.
- •17. Соціально-ек. Ефективність заходів щодо покращення охорони праці в галузі
- •18. Державне фінансування заходів з поліпшення охорони праці.
- •19. Управління безпекою праці як ключова складова підвищення якості життя людини.
- •20. Характеристика ланки (рівня) суоп з законодавчо-нормативних, науково-технічних, соціально-економічних та інших загальних питань охорони праці.
- •21.Структура та функції ланки суоп рівня конкретних орг-цій, підприємств.
- •22.Принципи, функції і завдання суоп на рівні підприємства.
- •23 Система менеджменту охорони праці та промислової безпеки
- •24. Системи менеджменту гігієни і безпеки праці
- •25. Механізм та ефективність функціонування суоп на рівні підприємства
- •26. Політика підприємства щодо охорони праці.
- •27. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •28.Атестація робочих місць за умовами праці та навчання персоналу.
- •29.Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій
- •30. Стимулювання охорони праці (ст. 25 Закону «Про охорону праці»). Види заохочень визначених колективним договором, угодою.
- •31. Проблеми організації охорони праці в офісах суб’єктів господарювання
- •32.Функціональні обов’язки відповідальних осіб з оп на рівні підприємства
- •33.Психологічні процеси трудової діяльності. Психофізіологічні детермінанти безпеки праці.
- •34.Система психофізіологічного забезпечення безпеки праці
- •35.Психофізіологічна експертиза:суть, періодичність проведення, структура карти обстеження.
- •36. Психофізіологічні проблеми: фізичне та нервово-психічне стомлення. Крива працездатності під час робочої зміни
- •37. Психофізіологічні проблеми: стрес та емоційне вигорання (суть, причини, профілактика).
- •38.Методологічний інструментарій визначення рівня стресостійкості при виконанні професійних обов’язків.
- •39. Правові підстави створення системи проф психофізіологічного відбору
- •40. Професійна шкідливість та професійне захворювання в галузі
- •41. Мікроклімат у виробничих приміщеннях
- •42. Виробничий пил, промислові отрути, шум, вібрація: засоби та заходи боротьби з ними.
- •43. Техніко-економічна оцінка впливу професійних шкідливостей на ефективність праці.
- •44. Поняття умови праці. Класифікація факторів, що впливають на формування умов праці.
- •45. Напруженість та важкість праці. Методика кількісної оцінки важкості праці.
- •46.Травматизм: стан в Україні та основні детермінанти.
- •47.Функціональна роль Держгірпромнагляду щодо попередження травматизму та профзахворюваності в галузях нгк України.
- •48.Методологічний інструментарій дослідження виробничого травматизму:основні та допоміжні групи методів.
- •49.Проблеми та аспекти підвищення безпеки праці: національні та міждержавні ініціативи та проекти.
- •50. Системи превентивних заходів щодо попередження травматизму в галузі. Профілактика травматизму:сигнальні кольори і знаки безпеки.
- •51. Системи превентивних заходів щодо попередження травматизму в галузі. Засоби колективного та індивідуального захисту.
- •52. Виробничі травми: різновиди за класифікаційними ознаками.
- •53. Постанова з питань розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань на виробництві (від 30 листопада 2011 р.). Алгоритм розслідування нещасних випадків.
- •60. Органи державного нагляду за оп: основні завдання та принципи роботи.
- •61.Громадський контроль в сфері безпеки та охорони праці на виробництві.
- •62. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві.
- •63. Аспекти співпраці роботодавців з Фондом соц страх від нещасних випадків та профзахвор.
- •64. Суб’єкт-об’єктні відносини у сфері страхування від нещасного випадку.
- •65. Страховий випадок, тарифи та виплати.
- •66. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •67.Організаційно-технічні заходи пожежної безпеки на галузевих об’єктах.
- •68. Категорії приміщень, будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою.
- •69. Різновиди та специфіка вибухо- і пожежонебезпечних зон.
- •70. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •71. Система заходів попередження пожежних випадків на галузевих об’єктах.
- •72. Засоби пожежогасіння: первинні, пожежна техніка
- •73. Алгоритм дій працівників об’єктів виробничої та невиробничої сфери при виникненні пожежі.
- •74. Органи держ. Пожежного нагляду. Функції контролюючих посадових осіб.
- •75. Загальні вимоги безпеки в галузі до виробничого обладнання та технологічних процесів.
- •76. Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.
- •77.Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
- •78. Організація безпечної роботи електроустановок. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах.
- •79. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •80. Медичний огляд працівників певних категорій.
42. Виробничий пил, промислові отрути, шум, вібрація: засоби та заходи боротьби з ними.
Виробничий шум - це сукупність звуків різної інтенсивності та частоти, безладно змінюються в часі і викликають у працівників неприємні відчуття. Звукові хвилі визначають частоту коливань відображену у герцах. Людина сприймає діапазон коливань від 16-20000Гц.
Боротьба з шумом на виробництві проводиться комплексно і включає: технологічні, санітарно-технічні та лікувально-профілактичні заходи. Основним завданням є усунення причини шуму в самому джерелі його освіти. Зниження шуму досягається:
- Використання безшумних або малошумних технологічних процесів;
- Покриття вібруючих поверхонь матеріалом з великим внутрішнім тертям;
- Локалізація шуму біля місць його виникнення шляхом застосування звуковбирних або звукоізолюючих пристроїв; - Використання під підлогою пружних підкладок без жорсткої їх зв'язку з несучими конструкціями; - - Використання амортизаторів або спеціально ізольованих фундаментів; - Застосування спеціальних протишумних масок;
- Скорочення робочого часу та перебування в шумних цехах.
Шкідливі речовини при контакті з організмом людини, у випадки порушення вимог безпеки можуть викликати виробничі травми, професійні захворювання або відхилення у стані здоров'я. Незначні отруєння можуть проходити безслідно в результаті зростання в організмі нових клітин і замінами отруєних і відмерлих. Гострі та хронічні отруєння призводять до тимчасової або постійної втрати працездатності, а іноді і до смерті. Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через дихальні шляхи, а також шкіру обличчя та рук.
Заходи щодо забезпечення безпеки праці при контакті з шкідливими речовинами передбачають заміну шкідливих речовин найменш шкідливими, сухих способів переробки матеріалів, які пилять мокрими, твердого та рідкого палива газоподібним, обмеження вміст домішок шкідливих речовин у вихідних і кінцевих продуктах; застосування прогресивної технології, яка виключають контакту людини з шкідливими речовинами; вибір обладнання та комунікацій, що не допускають виділення шкідливих речовин у повітря робочої зони в кількостях.
Механічні коливання в техніці щодо будь-яких початкових положень називають вібрацією.
При вібраціях великої інтенсивності може виникнути вібраційна хвороба. Найбільш небезпечна вібрація з частотою від 2 до 30 Гц. Тривалість впливу вібрації призводить до ураження кістково-суглобового апарату, розлад роботи внутрішніх органів, окостеніння сухожиль, опущення органів внутрішнього тазу.
Шляхи захисту від вібрації: 1) усунення вібрації в джерелі і на шляху поширення; 2) заміна ударних процесів на ненаголошені; 3) застосування деталей зпластмаси; 4) ретельна балансування обертових деталей; 5) підвищення точності виготовлення і якості обробки поверхні. Зменшення вібрації відбувається шляхами: віброізоляції, віброгасіння і вібродемфірованія. Для робітників влаштовуються перерви в роботі кожні дві години.
Пил виробничий – дисперсна система, яка складається з частинок твердих речовин різноманітної форми, розміру і фіз.-хімічних властивостей, що утворюються внаслідок виробничої діяльності.
Ефективні способи боротьби з П.в.: вентиляція, очищення повітря від пилу фільтрами, зв’язування пилу і змив його, зволоження гірничого масиву, промивання шпурів і свердловин при їх бурінні, осадження пилу з повітря шляхом зрошування, герметизація обладнання тощо. Син. – пил промисловий.