- •1. Завдання, мета та зміст дисципліни «Охорона праці в галузі»
- •2. Стан безпеки праці та соціальний діалог у світі.
- •Закон «Про соціальний діалог в Україні». Принципи, сторони, форми соц діалогу в Україні.
- •4. Національні тристоронні соціально-економічні ради та територіальні соціально-економічні ради у регіонах: склад та напрями роботи
- •5. Аспекти ведення Європейського соціального діалогу: політика зайнятості, політика оплати праці, політика розвитку трудових ресурсів та проф підготовки
- •6.Аспекти ведення Європейського соціального діалогу: соціальний захист, трудове законодавство, безпека та гігієна праці.
- •7. Конвенції, рекомендації моп, директиви єс, договори в рамках снд у галузі поліпшення умов праці, діючі в Україні.
- •8. Міжнародної організації праці: структура (Міжнародної Конференції праці, Адміністративної Ради та Міжнародного Бюро праці), аспекти діяльності в Україні.
- •9. Міжнародне співробітництво у сфері охорони праці.
- •10. Соціальна відповідальність: основні принципи та її впровадження
- •11. Законодавча та нормативна база оп
- •12. Нормативно-технічна база оп:нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп) та нормативні (локальні) акти про охорону праці окремих п-ств.
- •Система стандартів безпеки праці. Підсистеми діючих госТів та ссбт в Україні.
- •Соціально-економічне значення охорони праці в галузі.
- •15. Економічна оцінка заходів з охорони праці: алгоритм проведення та ефективність.
- •16. Методичний інструментарій оцінки заходів щодо покращення охорони праці в галузі.
- •17. Соціально-ек. Ефективність заходів щодо покращення охорони праці в галузі
- •18. Державне фінансування заходів з поліпшення охорони праці.
- •19. Управління безпекою праці як ключова складова підвищення якості життя людини.
- •20. Характеристика ланки (рівня) суоп з законодавчо-нормативних, науково-технічних, соціально-економічних та інших загальних питань охорони праці.
- •21.Структура та функції ланки суоп рівня конкретних орг-цій, підприємств.
- •22.Принципи, функції і завдання суоп на рівні підприємства.
- •23 Система менеджменту охорони праці та промислової безпеки
- •24. Системи менеджменту гігієни і безпеки праці
- •25. Механізм та ефективність функціонування суоп на рівні підприємства
- •26. Політика підприємства щодо охорони праці.
- •27. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •28.Атестація робочих місць за умовами праці та навчання персоналу.
- •29.Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій
- •30. Стимулювання охорони праці (ст. 25 Закону «Про охорону праці»). Види заохочень визначених колективним договором, угодою.
- •31. Проблеми організації охорони праці в офісах суб’єктів господарювання
- •32.Функціональні обов’язки відповідальних осіб з оп на рівні підприємства
- •33.Психологічні процеси трудової діяльності. Психофізіологічні детермінанти безпеки праці.
- •34.Система психофізіологічного забезпечення безпеки праці
- •35.Психофізіологічна експертиза:суть, періодичність проведення, структура карти обстеження.
- •36. Психофізіологічні проблеми: фізичне та нервово-психічне стомлення. Крива працездатності під час робочої зміни
- •37. Психофізіологічні проблеми: стрес та емоційне вигорання (суть, причини, профілактика).
- •38.Методологічний інструментарій визначення рівня стресостійкості при виконанні професійних обов’язків.
- •39. Правові підстави створення системи проф психофізіологічного відбору
- •40. Професійна шкідливість та професійне захворювання в галузі
- •41. Мікроклімат у виробничих приміщеннях
- •42. Виробничий пил, промислові отрути, шум, вібрація: засоби та заходи боротьби з ними.
- •43. Техніко-економічна оцінка впливу професійних шкідливостей на ефективність праці.
- •44. Поняття умови праці. Класифікація факторів, що впливають на формування умов праці.
- •45. Напруженість та важкість праці. Методика кількісної оцінки важкості праці.
- •46.Травматизм: стан в Україні та основні детермінанти.
- •47.Функціональна роль Держгірпромнагляду щодо попередження травматизму та профзахворюваності в галузях нгк України.
- •48.Методологічний інструментарій дослідження виробничого травматизму:основні та допоміжні групи методів.
- •49.Проблеми та аспекти підвищення безпеки праці: національні та міждержавні ініціативи та проекти.
- •50. Системи превентивних заходів щодо попередження травматизму в галузі. Профілактика травматизму:сигнальні кольори і знаки безпеки.
- •51. Системи превентивних заходів щодо попередження травматизму в галузі. Засоби колективного та індивідуального захисту.
- •52. Виробничі травми: різновиди за класифікаційними ознаками.
- •53. Постанова з питань розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань на виробництві (від 30 листопада 2011 р.). Алгоритм розслідування нещасних випадків.
- •60. Органи державного нагляду за оп: основні завдання та принципи роботи.
- •61.Громадський контроль в сфері безпеки та охорони праці на виробництві.
- •62. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві.
- •63. Аспекти співпраці роботодавців з Фондом соц страх від нещасних випадків та профзахвор.
- •64. Суб’єкт-об’єктні відносини у сфері страхування від нещасного випадку.
- •65. Страховий випадок, тарифи та виплати.
- •66. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •67.Організаційно-технічні заходи пожежної безпеки на галузевих об’єктах.
- •68. Категорії приміщень, будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою.
- •69. Різновиди та специфіка вибухо- і пожежонебезпечних зон.
- •70. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •71. Система заходів попередження пожежних випадків на галузевих об’єктах.
- •72. Засоби пожежогасіння: первинні, пожежна техніка
- •73. Алгоритм дій працівників об’єктів виробничої та невиробничої сфери при виникненні пожежі.
- •74. Органи держ. Пожежного нагляду. Функції контролюючих посадових осіб.
- •75. Загальні вимоги безпеки в галузі до виробничого обладнання та технологічних процесів.
- •76. Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.
- •77.Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
- •78. Організація безпечної роботи електроустановок. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах.
- •79. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •80. Медичний огляд працівників певних категорій.
36. Психофізіологічні проблеми: фізичне та нервово-психічне стомлення. Крива працездатності під час робочої зміни
Стомлення може бути фізичним (м'язовим) або нервово-психічним (центральним). Обидві форми втоми поєднуються при важкій роботі, і їх не можна строго відокремити одну від одної. Важка фізична робота приводить в першу чергу до м'язового стомлення, а посилена розумова чи монотонна робота викликає втому центрального походження. Слід чітко розмежовувати стомлення і втому, що обумовлена потребою у сні.
Фізичне стомлення - розвивається внаслідок змін у скелетних м'язах при тривалій роботі і зв'язано з вичерпанням запасів енергії і нагромадженням молочної кислоти, що призводять до зниження працездатності. Під час фази відновлення, наступного за фізичною роботою, запаси енергії відновлюються, а молочна кислота видаляється.
Нервово-психічне стомлення. Нервово-психічний (центральне) стомлення приводить до зниження працездатності через порушення центральної нервової регуляції. Серед його типових симптомів слід зазначити сповільнену передачу інформації, погіршення функцій мислення і розв'язання задач, ослаблення сенсорного сприйняття і сенсомоторної функції. Така втома супроводжується відразою до роботи і зниженням працездатності, а іноді із-за нього виникає схильність до депресії, безпричинної тривозі або низької активності, а також дратівливість і неврівноваженість.
Нервово-психічне стомлення викликають:
* Тривала розумова робота, що вимагає посиленої концентрації, надзвичайного уваги або тонкого навички; Важка фізична праця; Одноманітна робота в монотонному ритмі; Шум, слабке освітлення і температура повітря, несприятлива для праці; Конфлікти, занепокоєністьабо відсутність інтересу до роботи; Захворювання, біль і недостатнє харчування.
Стомлення центрального походження на відміну від м'язового стомлення може зникати миттєво при деяких умовах, коли, наприклад:
* Один стомлююча діяльність змінюється іншою; Змінюється обстановка; Організм приходить у стан тривоги при страху або загрозливої небезпеки; Інтерес до роботи відновлюється завдяки новій інформації; Змінюється настрій.
Можливість раптового зникнення нервово-психічного стомлення вказує на те, що воно не пов'язане ні з накопиченням «речовин стомлення», ні з вичерпанням енергетичних резервів. Скоріше, нервово-психічне стомлення пов'язано з ретикулярної формацією, активність якої змінюється не тільки при інтенсивній розумовій роботі, але й під впливом одноманітної діяльності. Стомлення, викликане одноманітністю роботи, можна знизити шляхом зміни каналу сприйняття інформації, хоча таким способом не можна запобігти стомлення при більш тривалих впливах. Наприклад, при далеких поїздках на автомобілі по шосе нервово-психічного стомлення можна протидіяти, слухаючи радіо.
При фізичній роботі нервово-психічне стомлення може виникати через афферентной імпульсації від працюючих м'язів до головного мозку, що не тільки створює відчуття того, що м'язи втомилися (або навіть болять), але і пригнічує функцію кори (викликаючи, таким чином, нервово-психічний стомлення). Можливо, що ці рецептори ідентичні м'язових рецепторів, про які вже згадувалося