
- •1. Завдання, мета та зміст дисципліни «Охорона праці в галузі»
- •2. Стан безпеки праці та соціальний діалог у світі.
- •Закон «Про соціальний діалог в Україні». Принципи, сторони, форми соц діалогу в Україні.
- •4. Національні тристоронні соціально-економічні ради та територіальні соціально-економічні ради у регіонах: склад та напрями роботи
- •5. Аспекти ведення Європейського соціального діалогу: політика зайнятості, політика оплати праці, політика розвитку трудових ресурсів та проф підготовки
- •6.Аспекти ведення Європейського соціального діалогу: соціальний захист, трудове законодавство, безпека та гігієна праці.
- •7. Конвенції, рекомендації моп, директиви єс, договори в рамках снд у галузі поліпшення умов праці, діючі в Україні.
- •8. Міжнародної організації праці: структура (Міжнародної Конференції праці, Адміністративної Ради та Міжнародного Бюро праці), аспекти діяльності в Україні.
- •9. Міжнародне співробітництво у сфері охорони праці.
- •10. Соціальна відповідальність: основні принципи та її впровадження
- •11. Законодавча та нормативна база оп
- •12. Нормативно-технічна база оп:нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп) та нормативні (локальні) акти про охорону праці окремих п-ств.
- •Система стандартів безпеки праці. Підсистеми діючих госТів та ссбт в Україні.
- •Соціально-економічне значення охорони праці в галузі.
- •15. Економічна оцінка заходів з охорони праці: алгоритм проведення та ефективність.
- •16. Методичний інструментарій оцінки заходів щодо покращення охорони праці в галузі.
- •17. Соціально-ек. Ефективність заходів щодо покращення охорони праці в галузі
- •18. Державне фінансування заходів з поліпшення охорони праці.
- •19. Управління безпекою праці як ключова складова підвищення якості життя людини.
- •20. Характеристика ланки (рівня) суоп з законодавчо-нормативних, науково-технічних, соціально-економічних та інших загальних питань охорони праці.
- •21.Структура та функції ланки суоп рівня конкретних орг-цій, підприємств.
- •22.Принципи, функції і завдання суоп на рівні підприємства.
- •23 Система менеджменту охорони праці та промислової безпеки
- •24. Системи менеджменту гігієни і безпеки праці
- •25. Механізм та ефективність функціонування суоп на рівні підприємства
- •26. Політика підприємства щодо охорони праці.
- •27. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •28.Атестація робочих місць за умовами праці та навчання персоналу.
- •29.Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій
- •30. Стимулювання охорони праці (ст. 25 Закону «Про охорону праці»). Види заохочень визначених колективним договором, угодою.
- •31. Проблеми організації охорони праці в офісах суб’єктів господарювання
- •32.Функціональні обов’язки відповідальних осіб з оп на рівні підприємства
- •33.Психологічні процеси трудової діяльності. Психофізіологічні детермінанти безпеки праці.
- •34.Система психофізіологічного забезпечення безпеки праці
- •35.Психофізіологічна експертиза:суть, періодичність проведення, структура карти обстеження.
- •36. Психофізіологічні проблеми: фізичне та нервово-психічне стомлення. Крива працездатності під час робочої зміни
- •37. Психофізіологічні проблеми: стрес та емоційне вигорання (суть, причини, профілактика).
- •38.Методологічний інструментарій визначення рівня стресостійкості при виконанні професійних обов’язків.
- •39. Правові підстави створення системи проф психофізіологічного відбору
- •40. Професійна шкідливість та професійне захворювання в галузі
- •41. Мікроклімат у виробничих приміщеннях
- •42. Виробничий пил, промислові отрути, шум, вібрація: засоби та заходи боротьби з ними.
- •43. Техніко-економічна оцінка впливу професійних шкідливостей на ефективність праці.
- •44. Поняття умови праці. Класифікація факторів, що впливають на формування умов праці.
- •45. Напруженість та важкість праці. Методика кількісної оцінки важкості праці.
- •46.Травматизм: стан в Україні та основні детермінанти.
- •47.Функціональна роль Держгірпромнагляду щодо попередження травматизму та профзахворюваності в галузях нгк України.
- •48.Методологічний інструментарій дослідження виробничого травматизму:основні та допоміжні групи методів.
- •49.Проблеми та аспекти підвищення безпеки праці: національні та міждержавні ініціативи та проекти.
- •50. Системи превентивних заходів щодо попередження травматизму в галузі. Профілактика травматизму:сигнальні кольори і знаки безпеки.
- •51. Системи превентивних заходів щодо попередження травматизму в галузі. Засоби колективного та індивідуального захисту.
- •52. Виробничі травми: різновиди за класифікаційними ознаками.
- •53. Постанова з питань розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань на виробництві (від 30 листопада 2011 р.). Алгоритм розслідування нещасних випадків.
- •60. Органи державного нагляду за оп: основні завдання та принципи роботи.
- •61.Громадський контроль в сфері безпеки та охорони праці на виробництві.
- •62. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві.
- •63. Аспекти співпраці роботодавців з Фондом соц страх від нещасних випадків та профзахвор.
- •64. Суб’єкт-об’єктні відносини у сфері страхування від нещасного випадку.
- •65. Страховий випадок, тарифи та виплати.
- •66. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •67.Організаційно-технічні заходи пожежної безпеки на галузевих об’єктах.
- •68. Категорії приміщень, будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою.
- •69. Різновиди та специфіка вибухо- і пожежонебезпечних зон.
- •70. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •71. Система заходів попередження пожежних випадків на галузевих об’єктах.
- •72. Засоби пожежогасіння: первинні, пожежна техніка
- •73. Алгоритм дій працівників об’єктів виробничої та невиробничої сфери при виникненні пожежі.
- •74. Органи держ. Пожежного нагляду. Функції контролюючих посадових осіб.
- •75. Загальні вимоги безпеки в галузі до виробничого обладнання та технологічних процесів.
- •76. Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.
- •77.Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
- •78. Організація безпечної роботи електроустановок. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах.
- •79. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •80. Медичний огляд працівників певних категорій.
34.Система психофізіологічного забезпечення безпеки праці
СПФ включає:
1.Психо-фізіологічний добір(відбір). ПФД- складова професійного найму метою якої є визначення психо-фізіологічних здібностей та якостей , які відповідать вимогам певних професій: таких, що супроводжуються значним нервово-психічним напруженням, гіподинамією, порушенням природного режиму сну, підвищеними вимогами до систем аналізаторів, можливістю виникнення стресових ситуацій.
Роботи при наймі на які є обов’язковим ПФД:
1) робота під землею;
2) в касонах, барокамерах, замкнених просторах;
3) що передбачає використання вогнепальної зброї;
4) водолазні роботи;
5) по обслуговуванні діючих електроустановок напругою до і вище 1000Вт;
6) пов’язані з використанням вибухонебезпечної техніки або матеріалу, на вибухонебезпечних виробництвах;
7) пов’язані з нервово-емоційним напруженням(авіадиспетчери, диспетчери по управлінні рухом залізничного транспорту);
8) пов’язані з бурінням,видобуванням нафти, газу, їх підготовки до транспортування і зберігання;
9) повязані з видобуванням чорних і кольорових металів;
10) повзуні з управлінням всіма видами транспорту і т.д..
2.Психо-фізіологічний супровід(ПФС) визначається складовими:
1) забезпечення оптимального соціально-психологічного клімату;
2) поліпшення режиму праці та відпочинку;
3) систему заохочень та покарань;
4) профкорекцію;
5) попередження виникнення небажаних функціональних станів;
6) попередження виникнення моногонії;
7) створення кімнат психологічного розвантаження;
8) комплекс заходів попередження девіантної поведінки, суїцидів, психічних розладів.
3.Псифо-фізіологічна реабілітація (ПФР) – комплексний процес застосування різних прийомів, методів та заходів для забезпечення відновлення стану організму у разі його порушень або корекція при відхиленні від оптимального рівня функціонування під впливом різних виробничих факторів. ПФР включає використання:кисневих коктейлів, інтервентне гіпоксичне тренування, масаж, фармакологічну корекцію, заняття спортом та інше.
35.Психофізіологічна експертиза:суть, періодичність проведення, структура карти обстеження.
Психо-фізіологічна експертиза – узагальнена оцінка психо-фізіологічних можливостей працівника, відносно ефективного виконання конкретного виду діяльності та психо-фізіологічної придатності для виконання робіт підвищеної небезпеки.
В процесі ПФЕ визначають: сенсомоторні реакції, стійкість до моногонії, швидкість переключання уваги або реагування, емоційну стійкість або відчуття тривоги, втомлюваність,схильність до недбалості.
Висновок психофізіологічної експертизи (далі Висновок ПФЕ) – документ стандартного зразка, який складається суб’єктом системи психофізіологічної експертизи за результатами проведеної психофізіологічної експертизи, що засвідчує відповідність (невідповідність) працівника за своїми професійно важливими психофізіологічними якостями професійним вимогам до виконання конкретної роботи підвищеної небезпеки та тієї, що потребує професійного добору.
ПФЕ проводиться, як правило, у рамках процедури медичних оглядів: попереднього (під час прийняття працівника на роботу) і періодичного (протягом трудової діяльності). Терміни періодичних ПФЕ повинні, як правило, передувати термінам проведення медичних оглядів працівників певних категорій, порядок проведення яких затверджено відповідним наказом МОЗ України. Періодична ПФЕ проводиться не рідше одного разу на три роки.
Головною метою ПФЕ, є збереження працездатності, здоров’я, профілактики формування і розвитку професійного захворювання, зниження рівня аварійності та травматизму на виробництві, пов’язаних з психофізіологічними причинами, підвищення рівня безпеки праці шляхом підтвердження відповідності працівника за професійно важливими психофізіологічними якостями вимогам до виконання конкретно визначеної роботи підвищеної небезпеки та тієї, що потребує професійного добору.