Цивільно-правовий порядок захисту авторського права та суміжних прав

Найбільшу практичну значимість і ефективність серед названих порядків захисту авторського права і суміжних прав має цивільно-правовий, що реалізується в рамках юрисдикційної форми захисту.

Відповідно Цивільного процесуального кодексу України справи по спорах, що виникають із цивільних авторсько-правових відносин, якщо хоча б однією із сторін у спорі є фізична особа, підвідомчі загальним територіальним судам.

Згідно Господарського процесуального кодексу України до господарських судів у підвідомчих їм справах за захистом своїх порушених або оспорюваних авторських і суміжних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках передбачених законодавством таке право мають органи інші органи та фізичні особи, що не є суб’єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчі загальним і господарським судам спори щодо авторського права та суміжних прав може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу).

Як засіб судового захисту авторського права та суміжних прав та інтересів, що охороняються законом, у цивільно-правовому порядку виступає позовна заява, тобто, з одного боку, звернена до суду вимога про відправлення правосуддя і, з іншого боку, звернена до відповідача матеріально-правова вимога про виконання належного йому обов’язку або про визнання наявності чи відсутності правовідносин.

Позовний порядок захисту застосовують в усіх випадках, крім тих, які прямо зазначені в законі. Позовну заяву подають за місцем знаходження відповідача. Позовна заява має містити: назву суду, до якого подається заява; точну назву позивача та відповідача, їх місце проживання або знаходження, також назву представника позивача, коли заява подається представником; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що стверджують позов; зазначення ціни позову; підпис позивача або представника із зазначенням дати подання заяви. До позовної заяви додають докази щодо порушення прав.

Строк позовної давності щодо порушених майнових прав складає три роки, від дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. На вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових авторських прав, дія позовної давності не поширюється.

Подання позову до суду має сенс тільки відносно «легального пірата», тобто підприємця (фірми або фізичної особи), який офіційно зареєстрований, має постійне місцезнаходження, чинний рахунок у банку та (або) майно. В іншому разі звернення до суду позитивних результатів не дасть, а принесе заявникові лише одні збитки у вигляді витрат, зроблених ним для відновлення порушенного права (судові затрати, оплата праці адвоката тощо).