Іменники подвійного роду.

Іменники подвійного роду є вкрапленнями у загальній системі іменних словоформ, які виражають специфічну, але незмінну індивідуальну, родову ознаку, пор.: хлопець (чол. р.) і хлопчисько (чол. і середи, р.) (СУМ, т. 11, с. 85), дівчина (жін. р.) і дівчисько (середи, р.) (СУМ, т. 2, с. 298), риба (жін. р.) і рибисько (середи, р.) (СУМ, т. 8, с. 528), баба (жін. р.) і бабище (жін. і середи, р.) (СУМ, т. 1, с. 76). Зміна грамеми роду простежується як серед найменувань осіб та істот, так і в сфері предметних назв, напр.: головище, гарбузище, ямище, косище, стовбурище, ножище, бородище. Кодифікована форма імен середнього роду вказує на випадки формалізації всередині категорії роду.

Причини, які викликали зміну граматичного значення роду, криються в самій системі мови і пов'язані не з семантикою, а з формою слова. Подібного типу іменники мають однакову прикінцеву частину — суфікс і закінчення -исько, -ище. Приєднуючись до, твірної основи, суфікс аугментативності (збільшеності) надає похідному слову відтінку згрубілості, збільшеності, але не змінює значення слова; отже, граматичні ознаки твірної основи, зокрема роду, зберігаються. Однак у мові паралельно діє закон форми слова, коли за відповідним граматичним значенням закріплена відповідна форма. Іменники на -исько, -ище є виразниками віднесеності до середнього роду, напр.: пасовисько, стрільбисько, стернище, дворище. Під їх впливом іменники із семою збільшеності, згрубілості, маючи, хоча й різне значення, але однакову морфологічну будову, можуть втрачати попередню родову ознаку і набувати віднесеності до середнього роду, напр.: «Але дівчисько бралося і знову натужки тягнуло і тягнуло... пісню своїх предків...» (Г. Тютюнник); «... А дід (Мороз) тільки своє бородище гладить» (С. Олійник).

Процес вирівнювання граматичних значень за формою слова не завершується, сучасна мовна ситуація характеризується наявністю у таких іменників двох родів: чоловічого і середнього або жіночого і середнього, при цьому взаємодія форм чоловічого і середнього роду завершується, як правило, перевагою форм чоловічого роду, напр.: «Вітрище непомірний здійма до неба хвилю навісну» (П. Воронько); «...взяла ножище такий, як коса, та й іде до нього» (В. Королович). Назви осіб жіночого роду, передані словоформами з -іще, ще зберігають однойменні граматичні значення, напр.: «От іще балакуча бабище» (І. Франко). У назвах неістот домінує зворотний процес: іменники косище, ямище, головище набули граматичних ознак середнього роду.

Вплив форми слова на утворення системи граматичних значень іншомовних запозичень та абревіатур свідчить про формалізацію, граматикалізацію категорій цих класів слів, яка супроводжується послабленням зв'язків з дійсністю (втратою мотивації граматичного значення), впливом структури і системи граматичного ладу української мови на виникнення в ній граматичної категорії незмінюваних іменників.

До типових, основних словоформ, які становлять центр, або ядро, категорії роду, належать іменники парного роду. Їм властива первинна значеннєва функція, яка виявляється в розрізненні осіб за статтю, утворенні протиставлених, але однорідних граматичних значень, виражених незалежно від контексту структурно-морфологічними показниками окремого слова.

Центральними компонентами категорії роду е іменники-маскулізми та іменники-фемінативи, наділені вторинною значеннєвою функцією, що є результатом узагальнення або перенесення форми слова на номінацію другого члена опозиції. Вторинна функція відтворюється в умовах контексту морфолого-синтаксичними конструкціями.

Периферію категорії роду в українській мові становлять вторинні іменники граматичного роду, який є тільки формою слова, оскільки не передає ніяких рис і властивостей позначуваного об'єкта. Дистинктивна функція, яка розрізняє граматичний рід іменників за їх семантикою, наявна в похідних словоформах непредметного змісту (радість, виконання, організація). Відсутність дистинктивної функції, або неможливість вмотивувати грамему роду семантикою слова, спричиняє в іншомовних запозиченнях та абревіатурах взаємоперехід і появу нових граматичних значень.