1. Оцінка ринкової стійкості підприємства

Дані, які приводяться в пасиві балансу, дозволяють визначити, які зміни пройшли в структурі власного і позиченого капіталу, скільки запозичені в оборот підприємства довгострокових і короткострокових позичених коштів; пасив показує, звідки взялись кошти, кому зобов’язане за них підприємство.

Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які кошти воно має в своєму розпорядженні і звідки вони вкладені. По мірі власності використовуваний капітал підрозділяється на власний і запозичений. По строку використання розрізняють капітал постійний, довгостроковий, і короткостроковий.

В залежності від того, на скільки оптимально відношення власного і позиченого капіталу, багато в чому залежить фінансовий стан підприємства.

В зв’язку з цим важливими показниками, які характеризують ринкову стійкість підприємства є:

• Коефіцієнт фінансової автономності, або питома вага власного капіталу в загальній сумі капіталу = власний капітал (підсумок першого розділу пасиву балансу «Капітал і резерви») / валюта (загальний підсумок) балансу.

• Коефіцієнт фінансової залежності = валюта (загальний підсумок) балансу / власний капітал (підсумок першого розділу пасиву балансу «Капітал і резерви»).

• Коефіцієнт фінансового ризику (відношення позиченого капіталу до власного).

Таблиця 3.1.1

Структура пасивів підприємства

Показники	Рівень показника
	На 1.1.2010	На 1.1.2011	Відхилення +/-
Питома вага власного капіталу в загальній валюті балансу (коефіцієнт фінансової автономності підприємства), %	10,1	10,9	+0,8
Питома вага запозиченого капіталу (коефіцієнт фінансової залежності) в тому числі: Довгострокового короткострокового	10,0 42,0 1,1	9,1 2,7 1,9	-0,9 -39,3 +0,8
Коефіцієнт фінансового ризику	8,9	8,1	-0,8

Чим вищий рівень першого показника і нижче другого і третього, тим стійкіший фінансовий стан підприємства.

З таблиці 3.1.1 видно, що власний капітал має тенденцію до зростання. За звітний рік він збiльшився. В зв’язку з цим коефіцієнт фінансового ризику зменьшився на 0,8%. Це свідчить про те, що фінансова залежність підприємства до зовнішніх інвесторів/кредиторів відносно збiлшилась і значить зменшилась його ринкова врівноваженість.

Таблиця 3.1.2

Динаміка структури позикового капіталу

Джерело капіталу	Сума, тис.грн.
	На поч. року	На кінець року	Відхилення (+\ -)
Довгострокові кредити банку	55003	804352	+749349
Короткострокові кредити банків	987152	176941	-810211
Позикові кошти	–	–	–
Кредити та позики, що не погашені в строк	–	–	–
Розрахунки з кредиторами: За товари, роботи і послуги;	496084	525997	+838913
По векселях виданих;.	1005	1005	-29913
По авансах виданих;	135246	109858	-25388
з податкових розрахунків;	-	-	-
з бюджетом;	4254	4584	+330
по позабюджетних платежах;	-	-	-
по страхуванню;	6567	8450	+1883
по оплаті праці;	12641	15284	+2643
з учасниками;	17829	14860	-2969
з іншими кредиторами;	-	-	-
Всього	1715781	1661331	-54450

З даних наступної таблиці видно, що підприємство в звітному та попередньому роках мало банківські кредити та позички. Залучення позикових коштів в оборот підприємства являється нормальним явищем. Це могло б посприяти тимчасовому покращенню фінансового стану при умові, що кошти не заморожуються на тривалий час в обороті і своєчасно повертаються. В іншому випадку може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що приводить до виплати штрафів, санкцій і погіршенню фінансового стану підприємства.

Негативним моментом в діяльності підприємства є те, що, не зважаючи на зменшення у грошовому виразі, збільшилась доля заборгованості: за товари, роботи і послуги, розрахунки з бюджетом (у відсотковому відношенні до загального обсягу запозиченого капіталу).

Зменьшення долі одержаних авансів свідчить про зменьшення кількості замовлень які можуть бути сплачені “живими” грошима, і, можливо, вчасно.

Аналізуючи дані таблиці 3.1.3, можна сказати, що найбільшу питому вагу в поточних активах займають виробничі запаси. На початок року на їх долю припадало 258,0 тис.грн. до кінця року абсолютна їх сума збільшилась до 304773 грн. Це свідчить про зміну в обсягах виробництва. Крім того, отримані кошти частково спрямовуються на поповнення основних засобів, а частково залишаються мертвим вантажем на банківському рахунку де вони менш за все захищені від інфляції.

Негативним моментом в діяльності підприємства є зменьшення грошових коштів на 11,759 тис.грн., що зменьшує абсолютну ліквідність підприємства.

Таблиця 3.1.3

Аналіз структури оборотних засобів підприємства

Види засобів	Наявність засобів
	На 1.1.2010	На 1.1.2011	Відхилення
Виробничі запаси	258526	304773	+46247
Малоцінні і швидкозношувані предмети	-	-	-
Незавершене виробництво	295465	304773	+9308
Витрати майбутніх періодів	29647	5076	-24571
Готова продукція	110280	130184	+19904
Товари	-	-	-
Грошові кошти	34185	22426	-11759
Інші оборотні активи	20788	14179	-6609
Всього	748891	781411	+32520

2. Вдосконалення методів регулювання та управління транспортними потоками у світі та в Україні

Розвиток транспорту держави залежить від внутрішніх та зовнішніх факторів. Країни які розвиваються, становлять 70% території земної поверхні, мають слаборозвинену транспортну інфраструктуру, яка складає 5% світової транспортної інфраструктури. Для порівняння частки окремих видів транспорту у здійсненні світових вантажних перевезень для окремих країн складає:

• східноєвропейських – водний 23%, наземний – 64%, інші види – 13%

• промислово розвинутих – водний 62%, наземний – 27%, інші види -11%

• країн, що розвиваються – водний 84%, наземний - 10%, інші види – 6%.

У світі налічується 9800 портів, із них 1000 міжнародних, 15950 аеропортів, із них 1020 міжнародних. Розподіл транспортних мереж по окремих країнах, континентах і регіонах неоднорідний. Так, щільність залізничних ліній в Африці в 15 разів менша ніж щільність автомобільних доріг в Азії в 10 раз менша ніж в країнах Східної Європи. Причини нерівномірності – різний рівень промислових ресурсів, особливості географічного розвитку.

З розвитком міжнародних економічних з’язків між країнами і міжнародних економічних відносин особливу актуальність отримала проблема вдосконалення організації руху товаропотоків у світовій торгівлі. Це викликано тим, що транспорту в ЗЕД відведена важлива роль. Від роботи транспорту залежить якість, ефективність, розвиток зовнішньоекономічних відносин. У сучасних умовах господарювання до транспортного забезпечення зовнішньої торгівлі висуваються все нові вимоги. Транспорт поступово трансформується в більш крупні інтернаціональні комплекси, які по формі залишаються міжнародними, а по змісту набувають єдиної глобальної системи.

Подальший розвиток транспортної системи буде спрямований на:

• повне виключення перевантаження вантажів в процесі транспортування різними видами перевезення.

• виключення або значне скорочення складської обробки вантажів за рахунок впровадження сучасних методів матеріально-технічного забезпечення.

• повне виключення документального потоку в паперові формі за рахунок впровадження електронних інформаційних систем.

• значне спрощення або повне виключення формальностей при перетині державних кордонів міжнародними вантажопотоками.

• вирівнювання рівня технічного розвитку транспортних засобів.

• створення єдиної транспортної інфраструктури.

• уніфікація транспортної і митної документації.

• підвищення якості перевезень за рахунок впровадження міжнародних стандартів і систем контролю.

• вдосконалення організаційних форм і технологічних систем товаропотоків.

Таким чином, в майбутньому сформується інтегрована глобальна система товаропотоків, яка успішно обслуговує світове господарство з єдиною правовою і технічною базою.

На сьогоднi «Днiпроспецсталь» має багато партнерiв по всьому свiтi. Як для дiяльностi iз постачальниками сировини, так i для спiвпрацi iз закупiвельниками, ВАТ «Днiпроспецсталь» використовує два види мiжнародних перевезень – це залiзничний транспорт для перевезень суходолом (в межах континенту), та водний транспорт для морських перевезень. Адже завод постачає свою продукцiю i за межи континента. Так одними з найбiльших закупiвельникiв є Туреччина та Америка. ВАТ «Днiпроспецсталь» не має спецiального цеху чи вiддiлення який займається перевезеннями, але має багато своїх вагонiв та локомотивiв, якi знаходяться в вiдстiйнику на територiї завода. ВАТ «Днiпроспецсталь» найчастiше звертається за допомогою у транспортуваннi до посередникiв, якi пiклуються про своєчаснiсть та безпеку поставок. Одним з таких посередникiв є компанiя МД «Холдiнг», до якої також часто звертається ВАТ «Запорiжсталь».