Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний університет будівництва та архітектури

Кафедра цивільної оборони

Розрахунково-графічна робота

з дисципліни БЖД у надзвичайних ситуаціях

«Оцінка стійкості роботи цеху до уражаючих факторів ядерного вибуху»

Виконана:

cтудентка групи ГІСТ-41

Солом'янчук Лілія

Перевірив:

Патрікеєв О.Г.

Київ – 2013 р.

Зміст

Вступ 3

Вихідні дані 4

І. Оцінка витривалості об'єкта до взаємодії ударної хвилі 5

ІІ. Оцінка стійкості цеху до дії вражаючих чинників ядерного вибуху 6

ІІІ. Оцінка стійкості об’єкту до дії світлового випромінювання ядерного вибуху ( табл.2) 8

Вступ

Однією з основних задач цивільної оборони являється проведення дій, які направлені на підвищення стійкості роботи об’єктів в умовах воєнного стану. Під стійкістю роботи промислового об’єкту розуміють здатність його в умовах військового часу випускати продукцію в запланованих об’ємах і номенклатурі, а при отриманні слабких і середніх руйнувань або порушення зв’язків по кооперації і поставкам відновлювати виробництво і мінімальні терміни. Під стійкістю роботи об’єктів (не виробляючих матеріальні цінності) розуміють здатність їх виконувати свої функції в умовах військового часу. На стійкість роботи об’єктів народного господарства в військовий час впливають наступні фактори: надійність захисту працівників і службовців від дії зброї масового ураження; здатність інженерно-технічного комплексу об’єкту протистояти у визначеній мірі ударній хвилі, світловому випромінюванню, радіації; захищеність об’єкту від вторинних вражаючих факторів (пожеж, вибухів, затоплень, зараження сильнодіючими отруйними речовинами); надійність системи забезпечення об’єкту всім необхідним для виробництва продукції (сировиною, паливом, електроенергією, водою та ін.); стійкість і неперервність управління виробництвом і цивільною обороною; підготовленість об’єкту до ведення допоміжних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт і робіт по відновленню порушеного виробництва.

Перераховані вище фактори визначають собою основи, загальні для всіх об’єктів народного господарства, шляхи підвищення стійкості роботи в військовий час, а саме:

• забезпечення надійним захистом робітників і службовців від вражаючих факторів зброї масового ураження;

• захист основних виробничих фондів від вражаючих факторів зброї масового ураження, в тому числі і від вторинних;

• стійке забезпечення всім необхідним для випуску запланованої на військовий час продукції;

• підготовка до відновлення порушеного виробництва;

• підвищення надійності і оперативності управління виробництвом і цивільною обороною.

Вихідні дані

№	Найменування	Умовні позначення та одиниці виміру	Варінат №16
1	Потужність вибуху	q, кт	2000
2	Вид вибуху		Повітряний
3	Радіус міста	R, км	9
4	Віддалення об’єкта від центру міста (точки прицілу)	Rr, км	10.3
5	Імовірність максимального відхилення боєприпасів від точки прицілу	rвідх., км	0.8
6	Об’єкт розташований відносно центра міста по азимуту	β, град	330
7	Рівень радіації на початок утворення радіоактивного зараження (6 год. після вибуху)	Р/год	335
8	Коефіцієнт послаблення:	Кпосл.
	дерев’яних будівель		-
	кам’яних будівель		10
	ПРУ		1200
	сховище		-
9	Тривалість робочої зміни		12 год.

Характеристика цехів

Найменування	Варіант №16
Тип будівель	З металевим каркасом та стінним наповненням з хвильової сталі
Дах (матеріал)	Черепиця червона
Дверні та віконні каркаси	Металеві
Конвеєрна прогумована тканина	Металеві
Мотлох х/б темного кольору	є
Крани та кранове обладнання	є
Верстати важкий середній легкий	є
Електромережа кабельні лінії	Підземні
Трубопровід	Підземні

І. Оцінка витривалості об'єкта до взаємодії ударної хвилі

1. Визначення максимального значення надмірного тиску ударної хвилі

∆P_{ф, max ,} який очікується на об'єкті при ядерному вибуху

Вихідні дані: об'єкт знаходиться на відстані R_г=10,3 км від точки прицілу; по місту очікується ядерний удар боєприпасом потужністю q=2000 кг; ймовірність максимального відхилення точки вибуху боєприпаса від точки прицілювання r_відх=0,4 км, вид вибуху - повітряний; характеристики цеху - будівля одноповерхова, з металевим каркасом, покриття з червоної черепиці; із технологічного устаткування наявні верстати середньої потужності; КЕМ включають підземні трубопроводи та кабельної підземної електромережі.

Розв 'язання.

1. Знаходимо ймовірну мінімальну відстань від центра вибуху:

R_х = R_г - r_відх = 10,3 - 0,8 = 9,5 км.

За дод. 1 знаходимо надлишковий тиск для боєприпаса потужністю 2000 кт на відстані 9,5 км до центра вибуху при повітряному вибуху. Він складає 20 кПа. Знайдене значення ∆P_ф = 20 кПа і буде максимальним, оскільки воно відповідає випадку, коли центр вибуху знаходиться на мінімальній відстані від об'єкта, тобто ∆P_{ф, max} = 20 кПа.

Висновок: об’єкт може опинитися на зовнішній межі зони сильних руйнувань осередку ядерного ураження.

Іі. Оцінка стійкості цеху до дії вражаючих чинників ядерного вибуху

( табл. 1)

Оцінити стійкість збирального цеху до дії ударної хвилі ядерного вибуху.

Вихідні дані:

Завод розташований на відстані 10,3 км від вірогідної точки прицілювання. Очікувана потужність боєприпаси q = 2000 кт, вибух - повітряний, вірогідне максимальне відхилення ядерного боєприпасу від точки прицілювання r_відх = 0.8 км. Характеристика цеху: з металевим каркасом та стінним наповненням з хвильової сталі, технологічне устаткування включає верстати середні, комунально-енергетичні мережі складаються з кабельної підземної електромережі та підземного трубопроводу.

Рішення:

1. R_x = R_r – r_відх = 10,3 – 0,8 = 9,5км

Надмірний тиск ΔР_{ф max} = 20 кПа

2. Виділяємо основні елементи цеху, визначаємо їх характеристики і записуємо у звідну таблицю результатів оцінки (табл. 1)

3. За додатком 2 знаходимо для кожного елементу цеху надмірний тиск, що викликає слабкі, середні, сильні і повні руйнування. Дані заносимо в таблицю 1.

4. Знаходимо межу стійкості кожного елементу цеху – надмірний тиск, що включає слабкі руйнування.

5. Визначаємо межу стійкості цеху в цілому за мінімальною межею стійкості всіх елементів, які входять до його складу. Зіставляючи межі стійкості всіх елементів цеху, знаходимо, що межа стійкості збирального цеху ΔР_{ф lim} = 10 кПа.

Висновок: збиральний цех може опинитися в зоні сильних руйнувань осередку ядерного ураження з вірогідним максимальним надмірним тиском ударної хвилі ΔР_{ф max} = 20 кПа, а межа стійкості збирального цеху до ударної хвилі ΔР_ф lim = 10 кПа, що є меншим. Отже, цех є не стійкий до ударної хвилі.

Для підвищення стійкості збирального цеху необхідно: додатково захистити легкі та середні верстати, підвищити стійкість будівлі шляхом встановлення контрфорсів, підкосів, додаткових рамних конструкцій, а також захистити найбільш вразливі елементи будівлі.

Найменування

Елементи цеху та їх характеристики

Ступінь руйнування при ΔРф max , кПа

Межа стійкості елементів, кПа

Межа стійкості цеху, кПа

Доцільна границя ΔРф max , кПа

10 20 30 40 50 60 70 80 200 300 400 600 1000 1500

Цех

Тип будівлі: З металевим каркасом і настінним наповненням

Верстати середні

Електромережа кабельні лінії підземні

Трубопровід підземний