9.2. Умови організації навчально-виховного процесу смкш

Початкові малокомплектні школи характерні тим, що вчи­тель працює одночасно з учнями двох, а часом і трьох класів, об'єднуючи на уроці один або декілька предметів, однотемні і різнотемні уроки та комбінуючи інші варіанти роботи.

Для організації навчального процесу в СМКШ необхідно мати належну матеріально-технічну базу (технічні засоби навчання, наочні посібники, роздатковий дидактичний ма­

теріал). Для її забезпечення потрібно використати: заняття з трудового навчання в шкільних майстернях, контакт з бать­ками.

Організовуючи навчання, необхідно раціонально об'єдну­вати класи у комплекти. Найкращий варіант — це об'єднан­ня учнів 1—3-х та 2—4-х класів. Однак у різних ситуаціях (наповнюваність класів, підготовленість учнів) можуть бути й інші варіанти: 1—2-х та 3—4-х класів. 1-й й 2-й класи чотирирічної школи інколи можна об'єднувати тому, що в них вивчаються одні й ті самі природознавчі теми, а також спільні теми з ознайомлення із соціальним життям: «Наша школа», «Сім'я», «Дорога від дому до школи», «Де ти живеш».

Якщо чотирирічна школа трикомплектна, то найкраще окремо вести 1-й і 4-й класи, а об'єднати в комплект 2-й і 3-й класи.

Якщо початкова трирічна, то у двохкомплектній школі можуть бути такі варіанти: 1-й клас окремо, а 2-й і 3-й — у комплекті; або 1-й і 2-й — разом, а 3-й — окремо. В одно­комплектній школі варіантів немає. У трирічній — навча­ються разом усі три класи, а в чотирирічній — усі чотири.

Для забезпечення належної методики проведення уроків у СМКШ необхідно:

• визначити оптимальну структуру уроку;

• підібрати методи і прийоми навчання, які б забезпе­чили формування у молодших школярів природничих уявлень і понять.

Головними відмінностями методики і структури уроку в класі-комплекті є:

• самостійна робота учнів — обов'язковий елемент кож­ного уроку, її можна проводити кілька разів;

• застосування підручників, індивідуального роздатко-вого матеріалу, таблиць передбачає внесення до змісту поданих у них завдань додаткових інструкцій, які допомагають учням виконувати самостійну роботу;

• чергування самостійної роботи з роботою під керів­ництвом учителя. Етапи «самостійна робота» — «ро­бота з учителем» мають чітко чергуватись;

• особливістю проведення уроків є обмежені можли­вості для використання засобів наочності, кіно- та діафільмів, природних об'єктів, що збіднює процес сприймання;

— класовод має урізноманітнювати методи навчання;

• урок проводять за єдиним планом, складеним для всіх класів комплекту. Тому тут для структури уроку ха­рактерні не назви етапів, а переходи: «з учителем — самостійно», «самостійно — з учителем».

Кількість переходів визначається кількістю класів у комплекті, змістом предметів та рівнем сформованості в учнів прийомів самостійної роботи. Для комплекту з 2-х класів, один з яких — 1-й, оптимальна кількість переходів може бути 5—6. Із зростанням рівня самостійності пер­шокласників кількість переходів зменшується до 4—5. Отже, учитель має 4—5 раз перебудуватися на занятті то з одним, то з іншим класом, пам'ятаючи весь час про головну мету уроку; вміти розподілити хвилини між учнями всіх класів так, щоб вони засвоїли матеріал саме на уроці.

Основна функція вчителя в умовах одночасної роботи з двома, трьома класами — пояснення нового матеріалу.

У роботі під керівництвом учителя провідними є словесні методи — бесіда, розповідь, пояснення. І це цілком природ­но, адже в умовах обмеженого спілкування з учителем дуже важливо організувати таку діяльність, за якої діти чують зв'язне, логічне пояснення, емоційну розповідь або самі міркують уголос.

Щоб забезпечити осмисленість і повноту сприймання, ви­клад нового матеріалу бажано завершувати закріпленням.

Для організації самостійної роботи пропонується про­водити:

• підготовчі вправи до вивчення нового матеріалу (пов­торення за підручником, робота з картками, табли­цями);

• самостійне засвоєння нового матеріалу, подібного до вивченого, за детальною інструкцією;

• різноманітні тренувальні вправи.

Визначаючи зміст етапів уроку, вчитель особливо ретель­но повинен продумувати зміст етапів самостійної роботи учнів. Бажано визначати й послідовність її виконання.

В умовах СМКШ домінуючим повинен стати принцип диференційованого та індивідуального підходу до навчання і виховання. З двох можливих форм диференціації навчаль­но-виховного процесу — профільної та рівневої — перевагу варто надати рівневій, тобто внутрішній диференціації. Зви­чайно, учні, навчаючись за однаковими програмами і під­ручниками, одержують різний рівень знань. Можна про­водити і поділ на групи. Склад кожної з них — динамічний, багато питань розглядаються колективно, крім того, мож­

ливий перехід учнів з однієї групи в іншу. Диференціація навчання передбачає, що на певних етапах уроку кожна з груп, по черзі, працює самостійно, таким чином зменшу­ється психологічний тиск учителя на учнів. Недостатня наповнюваність класів допомагає індивідуалізувати процес навчання.

Вирішувати різні проблеми допомагає вміле використан­ня вчителями міжпредметних зв'язків у навчально-вихов­ному процесі. Успішно реалізовувати ці завдання допомагає те, що учитель, викладаючи у 2—3-х класах різні предмети, повинен враховувати змістові можливості кожного з них. Сучасна школа впроваджує інтеграцію навчальних предме­тів, тобто йдеться про створення інтегрованих освітніх комплексів (словесність, природознавство, техніка тощо). Тому перспективним є введення в 1—4-х класах інтегрова­ного курсу «Довкілля», модульно-розвиваючої системи на­вчання. Це допоможе зменшити перевантаження вчителів, поліпшити розвиток розумових здібностей учнів.

9.3. ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ У СМКШ

СМКШ має нижчі можливості для задоволення освітніх потреб обдарованих і здібних дітей. Це зумовлено відда­леністю населених пунктів від наукових центрів, гіршим рівнем забезпечення навчально-матеріальної бази, рівнем професійної підготовки вчителів, який не завжди відповідає вимогам роботи з цією категорією дітей. У вирішенні за­значеної проблеми допоможе той факт, що в останні роки переважна більшість сільських шкіл перейшли на п'яти­денний робочий тиждень. У зв'язку з цим у суботу є можли­вість організувати додаткові заняття для обдарованих і здібних школярів за рахунок годин шкільного компонента навчального плану школи. Крім того, запровадження соро-кахвилинної тривалості уроку в таких школах дає змогу протягом тижня при стандартному навантаженні вчителя вивільнити два додаткові уроки для занять з обдарованими учнями. Паралельно відкривається можливість і для роботи з відстаючими учнями. Завдання початкової малокомплект-ної школи полягає не лише в тому, щоб дати учням суму знань з основ наук, а й навчити їх мислити творчо, оригі­нально, уникаючи шаблонів.

Творчі роботи необхідно проводити за чіткою системою, заздалегідь визначивши їх види, форми і зміст на весь навчальний рік.

Найважливіше на уроках природознавства і сільськогос­подарської праці — активізувати розумову діяльність учнів. Засобів для цього чимало. Це і дидактичні ігри, і проблемні ситуації, цікаві завдання. Виконуючи їх, учні оволодівають новими знаннями, прийомами розумової діяльності, закріп­люють і вдосконалюють уміння та навички.

Досвід показує, що учні початкових класів виявляють кмітливість, творчу самостійність під час проведення «не­стандартних уроків» (урок-казка, урок-подорож, урок-диспут, урок-КВК).

Наведемо приклад вікторини «Прийшла зима». Клас ділиться на дві команди «Сніжинки» (1-й клас) і «Хмаринки» (2-й клас).

1. й клас. Яке найулюбленіше свято припадає на зимові місяці?

2. й клас. Які звірі впадають у зимову сплячку?

1. й клас. З якої пісні ці рядки? («У лісі-лісі темному ...»).

2. й клас. Які пташки відлітають у вирій? Продовжити віршик: «Білі мухи налетіли ...»

1- й клас. Які пташки залишаються на зимівлю? Відгадати загадку: «Я шукаю мед, малину. Рибку сам собі

ловлю. Влітку й миті не спочину, а прийде зима, то сплю».

2- й клас. Відгадати загадку: «Солоденьке, як медок, холод- неньке, як льодок».

Можна обом класам запропонувати відгадати ребуси, розгадати кросворди, пояснити зміст прислів'я та ін. Завершальним етапом є підбиття підсумків, визначення переможців, вручення призів.