8.9. Активізація навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів

Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів най­актуальніша, тому що від того, як активно вони вивчають навчальний матеріал, наскільки самостійно проходить їхня діяльність на уроці, залежить ефективність усієї роботи вчителя.

Підвищення пізнавальної активності дітей, розвиток у них пізнавальних інтересів є найважливішою умовою вихо­вання таких цінних якостей, як розвиток пізнавальних здібностей; зміцнення умінь і навичок самостійно засвою­вати та осмислювати навчальний матеріал; формування основних інтелектуальних умінь, необхідних для успішного оволодіння курсом природознавства і сільськогосподарської праці в початкових класах.

Емоційність подання вчителем навчального матеріалу викликає у молодших школярів почуття подиву та інтересу, які згодом стануть емоційними компонентами пізнавальної активності особистості.

Інтерес — це емоція позитивного знаку, пов'язана з прагненням дізнатися, здобути нові знання, викликає ак­тивність, нестримну енергію, шліфує ясність, логічність думки, спонукає до пізнання нового та цікавого. Саме тому дії, змотивовані інтересом, сприятливі для школяра, бо вони нові, творчі, оригінальні, викликають радість.

Інтерес дітей до навчання — велика рушійна сила, яка відкриває розум і серце дитини для благотворного впливу науки. Завдяки інтересу дитяча думка послідовно проникає в суть явища чи предмета, наполегливо відшукує зв'язки. Пізнавальні інтереси дітей слід формувати на уроці. Викла­дання повинно бути цікавим, проте інтерес не має нічого спільного з розвагою, яка не переслідує пізнавальних цілей. Ідеться про цікаву систему навчання, про постійну копітку й наполегливу роботу з формування стійкого інтересу, а не про каскад цікавих завдань, не про те, щоб перетворити навчальний предмет у «збірник цікавинок», щоб «усе зро­бити цікавим».

Активізація школярів у навчальному процесі — це різ­номанітне стимулювання пізнавальної активності, збу­дження всіх пізнавальних процесів, починаючи зі сприй­мання та уваги і завершуючи активізацією фантазії, мис­лення.

Активність учнів на уроці зумовлюється особистістю са­мого вчителя, його ерудицією, майстерністю, педагогічним тактом.

Навчальний процес на уроці природознавства і сільсько­господарської праці являє собою систему міркувань, що вимагає творчого мислення.

□ Процес становлення проблеми активізації пізнавальної діяльності молодших школярів

Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання розглядалась прогресивною педагогікою дуже давно. Коменський, Руссо, Песталоцці, Дістервег, Ушинський зробили величезний внесок у розвиток педаго­гічної науки, намагаючись правильно розкрити і пояснити процес навчання і розвитку особистості дитини, психоло­гічних закономірностей пізнавальної діяльності, ролі актив­ності та самостійності у навчанні.

У системі початкового навчання спілкуванню з природою приділяв увагу В. О. Сухомлинський.

Проблемою виникнення пізнавального інтересу в шко­лярів здавна займались видатні педагоги і психологи, які розв'язують певні невідкладні питання, висувають свої тео­рії, обґрунтовують дослідження. Серед них такі відомі педа­гоги, як О. Я. Савченко, Л. К. Нарочна, Н. С. Коваль, Н. М. Бібік, В. О. Онищук та ін.

Основні етапи процесу формування пізнавального інтере­су виявили дослідження таких авторів, як О. В. Скрип-ченко, Г. І. Щукіна, Л. І. Божович та ін.

З добіркою цікавих творчих вправ у педагогічній літера­турі виступав 3. В. Друзь. Він запропонував для форму­вання в учнів пізнавальних інтересів з природознавства додаткову інформацію, яка містить нове й цікаве порівняно з програмовим матеріалом.

Дану проблему вивчають учителі-практики А. М. Охрі-менко, А. А. Огійчук, Н. С. Прошкуратова, І. І. Осадченко, Г. К. Яцевська, Т. А. Нелепенко та ін. Вони організовують навчальний процес на уроках природознавства таким чи­ном, щоб збуджувати інтерес до навчання, допомогти дітям свідомо, творчо, радісно оволодіти знаннями, виявити свій розум, реалізувати знання, творчу силу. Позитивні наслідки роботи передових учителів значною мірою обумовлені саме особистісно орієнтованим підходом до побудови навчально-виховного процесу.

335

□ Шляхи формування пізнавального інтересу учнів на уроках природознавства і сільськогосподарської праці

Учителі, які працюють творчо, з метою розвитку пізна вальних інтересів учнів застосовують найрізноманітніш види інтелектуальної діяльності. При цьому вони врахову ють вікові дані учнів, рівень розвитку їх мислення, загальн, теоретичну і практичну підготовку та індивідуальні особли вості. Чим молодший вік, тим цікавішим має бути сам завдання. Цікава робота полегшує її виконання, вчить кра­ще працювати.

Як зробити завдання цікавим — це залежить від май­стерності вчителя. Як правило, найцікавіше — це те зав­дання, яке максимально розвиває самодіяльність дитини, будить її думку. Уміння творчо розв'язувати проблемні пи­тання пізнавального змісту, викликати в школярів живий інтерес, любов до предмета, примушувати їх мислити, активно працювати, міркувати — найважливіше у майстер­ності вчителя.

Формувати пізнавальні інтереси молодших школярів на уроках природознавства і сільськогосподарської праці мож­на різними методами і засобами навчання: створення про­блемно-пошукових ситуацій, постановка пізнавальних зав­дань, організація самостійної роботи учнів тощо.

□ Створення проблемно-пошукових ситуацій

Проблемна ситуація на уроці в 1—4-х класах — це постановка перед учнями певного пізнавального завдання, яке містить у собі протиріччя, викликає дискусію, спонукає до роздумів, пошуків і висновків.

Серед критеріїв проблемної ситуації, що забезпечують виховання інтересу, слід відзначити такі:

• орієнтування розв'язування проблемної ситуації на максимальну самостійність учнів, їхню власну пізна­вальну і дослідницьку діяльність;

• значущість розв'язання проблемної ситуації для учня (він повинен «прийняти» її на основі власного досвіду, спостережуваних об'єктів, явищ тощо).

Проблемні ситуації полягають у необхідності:

• порівняти однотипні предмети, явища;

• встановити причинно-наслідкові зв'язки;

• виключити зайву інформацію;

• дібрати дані, яких не вистачає, тощо.

У навчанні проблемна ситуація доцільна тоді, коли може ми кликати у дітей бажання вийти з цієї ситуації, що вини­кне лише за умов, коли зміст її викликає в учня інтерес і коли він відчуває, що проблема для нього посильна.

У початкових класах найпоширенішими прийомами «творення проблемних ситуацій з метою розвитку пізна­вальних інтересів є такі:

а) зіткнення учнів із суперечливими фактами:

• метал у воді тоне, а дерево — ні. Чому?

• чому корову вважають свійською твариною, адже вона живе, на відміну від кицьки, в корівнику?

б) постановка перед школярами дослідницьких завдань:

• простежте, де швидше починає танути сніг, і поясніть чому?

в) спонукання учнів до узагальнення фактів;

г) спонукання учнів до аналізу фактів і явищ, які ло- гічно суперечать їхньому життєвому досвіду:

• птахи можуть літати. Бабка також літає. До яких тварин вона належить? Чому?

Створенню проблемної ситуації завжди передує підготов­ча робота, у процесі якої вчитель забезпечує дітей мініму­мом знань, необхідних для розв'язання проблеми. Крім того, вчитель збуджує в учнів пізнавальний інтерес, сти­мулює їх прагнення розв'язати проблему. Якщо вони не в змозі самостійно розв'язати проблему, учитель використо­вує навідні питання.

Під час розв'язання проблеми передбачається, що діти самостійно узагальнюють знання, здобуті з різних джерел, використовують певною мірою і прийоми дослідницької діяльності.

Важливим засобом створення проблемних ситуацій у вивченні природи є дослідницька робота (розв'язання зав­дань випливає із спеціально створених умов. Наприклад: теми «Термометр», «Органи рослин», «Умови життя рос­лин», «Вегетативне розмноження рослин», «Сніг і лід», «Корисні копалини», «Вода — розчинник» тощо).

Створення проблемних ситуацій та їх розв'язання тут досягаються частково-пошуковим методом, іноді дослід­ницьким, за допомогою лабораторних, демонстраційних і домашніх дослідів. Відкриття, які учні роблять при цьому, незначні, але дітям вони дають велике інтелектуальне за­доволення. Чим більше створюватиметься для учнів склад­

них ситуацій, які вони спроможні подолати, тим інтенсив ніше в них розвиватиметься інтерес до знань, науки, школи,

Проблемний підхід до вивчення природи в молодшиі класах не лише зацікавлює учнів, а й стимулює в них по требу виконати завдання, що значною мірою сприяє актив ному сприйманню нового матеріалу, розвиває їхні пізна вальні здібності.

Ефективним стимулом розвитку пізнавальних інтересів учнів, а також їхнього вміння працювати з підручником : додатковою літературою є постановка проблемних завдань на етапі виконання домашніх завдань. Потрібно викори стовувати фенологічні спостереження і домашні досліди.

□ Постановка пізнавальних завдань

Численні психолого-педагогічні дослідження показали, що одним із ефектних засобів, які сприяють розвитку інте­ресу та мислення школярів, є постановка пізнавальних завдань. У доборі різних типів розвивальних завдань для учнів молодших класів за основу взято ті логічні операції, без яких їх виконання неможливе: порівняння, узагаль­нення, класифікація, встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

Вправи на порівняння спрямовуються на формування в учнів умінь виділяти ознаки предметів, диференціювати їх на істотні й другорядні. Наприклад:

— Чим листки берези відрізняються від хвоїн ялинки? Учитель повідомляє порядок порівняння (план):

1. Уважно розгляньте предмети, що порівнюються.

2. Поміркуйте, які ознаки має кожен предмет.

3. Які з них схожі, а які відмінні?

4. Порівняйте найістотніші ознаки.

5. Поясніть результати порівняння.

Виконання різноманітних пізнавальних завдань на по­рівняння полегшує перехід від поодиноких фактів до уза­гальнення — дальшого поглиблення синтезуючої діяльності головного мозку дитини. За допомогою цієї операції розкри­ваються загальні особливості й відношення реальної дійс­ності.

Пізнавальні завдання на узагальнення здебільшого акти­візують розумову діяльність учнів. Наприклад:

• назвіть дерева (кущі, квіти, овочі, фрукти, птахи), які ви іінаєте;

• назвіть «санітарів» лісу, які вам відомі.

Пізнавальні завдання на класифікацію різноманітні. На­приклад: поділити на групи (комахи, птахи) таких тварин: метелик, ворона, муха, мурашка, горобець, сорока. Назвати Істотні ознаки комах і птахів.

З'ясування внутрішніх зв'язків між предметами і яви­щами навколишнього світу сприяє встановленню причини і наслідку. Такі завдання іноді формулюються як проблемне запитання:

— Для чого кішці м'якенькі лапки й гострі кігті? Керувати процесом розв'язування таких пізнавальних

завдань доцільно у такій послідовності: аналіз і виділення Істотних ознак об'єкта; пошук і пояснення причини ви­никнення факту, явища, події; встановлення і пояснення наслідку; висновок — пояснення утворення зв'язку між ви­значеними об'єктами; фіксація уваги на міркуваннях. Необ­хідно навчити дітей розрізняти поняття «причина» і «на­слідок».

Формування вмінь знаходити і розуміти причинно-на-слідкові зв'язки між предметами і явищами відбувається у процесі продуктивної діяльності учнів, коли вони пояс­нюють і доводять свої твердження.

З'ясуванню причинно-наслідкових зв'язків сприяють на­ведені нижче запитання.

• Коли дороги висихають після дощу швидше: влітку чи восени? Чому?

• Чому взимку майже завжди випадає сніг, а не дощ?

• Чому взимку, якщо відчинити двері, у повітрі утворюється туман, а в теплу пору ми цього не помічаємо?

• Після поливання овочевих рослин рекомендується розпу­шувати ґрунт або засипати лунки землею. Для чого це роблять?

Можна виділити ще пізнавальні завдання на доведення. Наприклад:

• Сосна і ялина — хвойні дерева. Доведіть, чому їх так називають.

• Мурашки — санітари лісу. Доведіть, що ця назва правильна.

Пізнавальні завдання на уроках природознавства і сіль­ськогосподарської праці доцільно практикувати у формі гри, ігрових ситуацій або пропонувати їх як активізуючі

запитання. У початкових класах ці завдання не складні за формою і змістом, але вони спонукають дітей міркувати, доводити, аргументувати свої висновки і дії, сприяють роз­витку логічного мислення учнів, формуванню їхнього світо­гляду, вихованню переконань.

□ Самостійна робота учнів

Найсприятливіші для збудження і розвитку пізнаваль­ного інтересу умови виникають тоді, коли вчитель не викла­дає матеріал в готовому вигляді, а організовує самостійну роботу школярів. Без правильно організованої самостійної роботи не можна успішно розвивати пізнавальні можливості учнів, їх спостережливість, пам'ять, творчу активність тощо. Самостійна робота дає змогу здійснювати диферен­ційований підхід у навчанні, глибоко вивчати індивідуальні особливості кожного вихованця. Пізнавальна самостійність учнів, яка формується на базі активності, характеризується такими ознаками:

• бажання і вміння самостійно правильно міркувати;

• властивість орієнтуватись у новій ситуації, знайти свій підхід до розв'язання завдання;

• бажання не лише розуміти засвоєні знання, а й спо­соби їх добування;

• критичний підхід до суджень інших;

• незалежність власних міркувань.

Організації самостійної пізнавальної діяльності учнів сприяють дидактичні матеріали. Використовуючи їх, класо-вод керує пізнавально-практичною діяльністю школярів під час засвоєння нових знань та їх закріплення, а також організовує дослідницьку позакласну роботу.

Дидактичні роздаткові картки — важливий засіб удоско­налення самостійної діяльності учнів у навчанні природо­знавства в початкових класах. Вони призначені для вико­нання завдань, пов'язаних із дослідом, спостереженнями і практичною діяльністю. В них містяться запитання і зав­дання для організації фенологічних спостережень. Деяка варіативність завдань досягається добором різних об'єктів для спостережень і дослідів, а також практичних дій. Це дає змогу учителю з мінімальними затратами сил і часу здійс­нювати індивідуальний підхід у навчанні дітей природо­знавству.

Кожне завдання має своє дидактичне призначення.

/. Підготовка до вивчення нового матеріалу. Перед про­ходженням теми «Розмноження рослин» (2-й клас) дітям доцільно дати напередодні завдання. Наприклад, один учень одержує таке завдання:

зріж ножем живець (стебло завдовжки 10—15 см) так, щоб Ий ньому було не менше 4—5 листків (для досліду візьми тра-ДР(ікпнцію);

• постав живець у банку з водою (встроми у мокрий пісок чи ТИрсу) так, щоб він наполовину занурився у воду (пісок, тирсу);

• регулярно стеж, щоб рівень води у банці весь час був сталим (пісок, тирса — мокрими).

• запиши у щоденнику дати: початок і кінець досліду, поява Перших корінців;

• через 2 тижні вийми живець із води, порахуй корінці, що цмросли, виміряй лінійкою їх довжину, запиши одержані числа у Щоденник спостережень. Живець висади у горщик із землею. Інші діти беруть бегонію, фіалку тощо і виконують аналогічне завдання. На уроці учні демонструють одержані результати.

2. Організація фенологічних спостережень. Наприклад, під час проходження теми «Птахи навесні» окремі учні отримують завдання.

1. Вибери об'єкт спостереження, наприклад, шпаків.

2. Простеж за їх прильотом.

3. Проспостерігай за поведінкою цих пернатих під час буду­вання гнізд, їх ремонту. Визнач, який будматеріал вони викори­стали для цього.

4. Проспостерігай, як змінилась поведінка птахів із появою пташенят. Як ти довідався, що у гнізді є пташенята, за якими ознаками?

5. Полічи, скільки разів протягом 30 хв прилітають батьки до гнізда з кормом.

6. Поспостерігай за поведінкою пташенят, що підросли, коли ■они почали виглядати з гнізда.

7. Довідайся, чим годують батьки-птахи малят, звідки при­носять корм.

Інші діти вибирають для спостережень різних птахів (ластівку, горлицю, кільчасту тощо).

3. Дослідницька діяльність на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці та уроках природознавства.

На уроках, де виконуються фронтальні досліди (напри­клад, діти виявляють таку властивість води, як здатність розчиняти речовини), важливе місце займає самостійна ро­бота дітей. Але роль учителя на такому уроці не знижу­

ється, а, навпаки, зростає, оскільки він не лише кер; сприйняттям спостережуваних учнями явищ, а й їх пра тичними діями. Активності учнів, міцності знань сприяі також підключення у виклад нового матеріалу на урс знань учнів, здобутих ними від самостійних дослідів, виї наних до уроку. Наприклад, перед уроком на тему «Сніг лід» у 2-му класі учні отримали завдання проробити дослї «Налити воду в блюдечко, на дні якого покласти клапті газети з текстом. Винести блюдце на мороз». На уроці пр виясненні однієї з властивостей льоду — його прозорості -успішно можна використати результати досліду. Багатй матеріал для індивідуальних і групових завдань в усі пор року дають спостереження за рослинами на пришкільні навчально-дослідній земельній ділянці, вулиці, у парку.

При організації роботи на уроці сільськогосподарські праці (тема «Умови життя рослин») у 4(3)-му класі учі одержують окремі завдання:

— Довідайтесь, які умови необхідні для вирощування огірків. Дослід 1. Посади 2—3 рослини огірків на освітленій сонце

грядці. Соечасно проривай бур'яни, розпушуй землю після дощ; внеси добрива.

Дослід 2. Посади 2—3 рослини огірків між кукурудзою ч соняшниками. Доглядай за рослинами так само, як у досліді 1 Зроби висновок про умови, необхідні для вирощування огірків

Чіткі і конкретні інструкції до карток дають змогу ді сягти досить високих показників у самостійному виконані учнями практичних робіт, у проведенні дослідів і спост режень з елементами самостійного дослідження.

4. Самостійна робота з елементами пошукових завдань

• добір (за запитаннями) матеріалу, який розкрива певну особливість предмета, явища; на основі текст статті виявити ознаки пристосування тварин до умо; життя у воді — 3(2) клас, тема «Озера і болота»;

• виконання завдань за аналогією. Велике значення ма вдало підібраний зразок, розглядаючи який діти са мостійно дійдуть висновку про схожі особливості ін шого предмета. У навчальному процесі аналогія вико ристовується для спрямування учнів на спосіб дове дення, щоб допомогти відшукати правильну відпо відь.

Наприклад, дано зображення білки і зайця. У першій графі написано характерні ознаки білки, а в другій — необхідно записати нмрактерні ознаки зайця.

Виявлення спільних і відмінних рис між предметами та яви-іцпми за допомогою порівняння.

Завдання цього виду стимулюють пізнавальний інтерес учнів, сприяють встановленню зв'язків між відомими і Новими знаннями, приводять до самостійних висновків, увагальнень. При цьому дуже важливо правильно дібрати порівнювані об'єкти і спрямувати учнів на встановлення відмінних ознак. Наприклад, вивчаючи у 3(2)-му класі тему «Тварини — частина живої природи», варто дати дітям такі апвдання:

5. Складання характеристики природних компонентів. Цей вид завдань необхідний, щоб навчити дітей зв'язно розповідати, описувати певний об'єкт або явище. Допомагає чіткий план, за яким учень характеризуватиме виучуваний компонент у певній послідовності, охопивши найсуттєвіші ознаки, встановивши взаємозв'язок та взаємозалежність предмета і навколишнього оточення. Наприклад:

Тема: «Різноманітність природи України. Лісостеп, степ» 4(3)-й клас.

1) Пори року:

• тривалість. Чим вона зумовлена?

• температура повітря. Від чого вона залежить?

• опади, їх види. Чим зумовлені?

2. Рослини:

• назва;

• група (дерева, кущі, трав'янисті);

• умови росту (звернути увагу на корінь, листя, висоту сто^ бура);

• чим вони корисні для людини.

3. Тварини:

• назва;

• група (звірі, птахи, плазуни, комахи тощо);

• умови життя (наголосити на ознаках пристосування до умо середовища: забарвлення, покрив, будова кінцівок, живленні повадки);

• корисна чи шкідлива для людини.

4. Праця людей:

• заняття населення зони;

• чим зумовлена праця людей певної зони.

Включення у навчальний процес пошукових завдань аі тивізує діяльність молодших школярів, підвищує їх інтере до вивчення природознавства, сприяє нагромадженню і пс глибленню знань.

□ Використання місцевого матеріалу

Зв'язок навчання з життям, з виробництвом є найважлі вішою передумовою активізації розумової діяльності учнії важливим засобом розвитку різносторонніх інтересів, стіі ких стимулів і мотивів у навчанні. Явища, взяті з життя близького оточення і середовища, більш зрозумілі, привеї тають увагу учнів, активізують їх мислення, впливають н| почуття. Ознайомлення з флорою і фауною рідного крав допомагає розкриттю складних взаємин людини і природ ного середовища, розуміння необхідності правильного йог^ використання. Діти активніше опановують навчальний ма теріал, коли усвідомлюють його важливість, розуміють, як| значення матимуть у їхньому житті набуті знання і на вички. Потрібно вивчати природну обстановку, види труде вої діяльності, явища суспільного життя, події, характері для даного міста чи села. Цей важливий матеріал, який ціті безпосередньо бачать і з яким стикаються, слугуватиме дл^ них фондом, з якого вони самостійно братимуть факти дл* порівнянь та узагальнень. Конкретний місцевий матеріа сприяє тісному зв'язку навчання з життям, розвитку дитя| чої уяви, мислення, глибокому проникненню в сутніст^ явищ, прагненню більше дізнатись, запам'ятати, побачити! тобто допомагає не лише свідомому засвоєнню знань, а

Афективному розвитку пізнавальної активності творчої са­мостійності.

П Використання надбань усної народної творчості

Великого значення вчителі надають загадкам. Відгаду­ючи їх, дитина вдається до пізнання навколишнього ото­чення, порівнює різні явища, об'єкти, виділяє з-посеред численних особливостей істотні, вчиться встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити певні висновки. У від­гадуванні загадок важливий не лише результат, а його обґрунтування, доведення правильності відповіді. Для цього треба постійно запитувати: «Як здогадалися?», «Чому так вирішили?», «Як міркували, поясніть».

На матеріалі загадок діти глибше усвідомлюють навко­лишні предмети, природні явища, краще знайомляться з усною народною творчістю, розвивають свою кмітливість, вчаться образно мислити. Крім того, загадки помітно по­жвавлюють уроки, активізують думку учнів, формують у них уміння виділяти суттєві ознаки різних об'єктів. У за­гадках виявляється спостереження людей за рослинами, тваринами, змінами у природі та характерні явища при­роди, дається різнобічна характеристика предметів і явищ. Наприклад, вказуються суттєві ознаки весни:

• Тане сніжок, квітне лужок, День прибуває, коли це буває?

У ході спостережень за тваринами треба спрямовувати увагу дітей на будову тіла, особливості покриву, повадки, спосіб життя (де живе, чим живиться, як здобуває їжу, як захищається від ворогів, пересувається, які звуки подає). Усвідомивши ці ознаки, діти знаходять їх у загадках:

• Що то: у воді водиться, з хвостом родиться,

А як виростає, Хвіст відпадає?

(Жаба)

Відгадування загадок розширює знання про навколиш­ній світ, зацікавлює предметом природознавства, сприяє розвитку пізнавальних можливостей учнів.

Молодші школярі чутливі й емоційні слухачі. їм до вподоби поетичні рядки, віршовані примовки, влучні і ви­разні прислів'я та приказки:

• «Проліски — очі березня»;

• «Осінь іде — дощі за собою веде».

Доцільно запропонувати учням перевірити народні при-| кмети, ввівши у класному календарі природи й праці людей \ рубрику «Прикметі вір, але й перевір»:

• Грім у вересні віщує довгу осінь.

• Жовтневий грім — на малосніжну зиму.

На увагу заслуговують також міфи, легенди як жанр народної творчості. Доцільно ознайомити молодших шко­лярів з різноманітними історіями з життя рослин, вико­ристовуючи народні легенди та повір'я. Дізнавшись про легенду — історію певної рослини, можна запропонувати учням скласти легенду про іншу квітку, або історію росли­ни, яку розглядали на уроці.

Ребуси, кросворди, чайнворди, шаради, анаграми — важ­ливий засіб збудження пізнавального інтересу дітей. Ожи­вити опитування й активізувати у процесі його роботу учнів допоможуть цікаві форми перевірки засвоєння фактичного матеріалу. В їх числі — кросворди. Особливо треба вико­ристовувати кросворди, складені на базі основного програм­ного матеріалу із зашифрованими природознавчими понят­тями і термінами. На уроці кросворди мають бути ціле­спрямовані не на перевірку загальної ерудиції учнів, а на краще засвоєння ними фактичного матеріалу.

Загадувані природничі терміни бажано «зашифрувати» по-різному: відповісти на запитання, назвати частини ма­люнка, визначити термін. Про майбутню роботу з кросвор­дами корисно попередити учнів раніше, щоб вони відповідно повторили основний матеріал теми підручника.

Для учнів молодшого шкільного віку кросворди бажано добирати у вигляді загадок.

Для закріплення у дітей уміння розрізняти предмети живої і неживої природи можна використовувати чайн­ворди. Звичайно, тут також необхідно пояснити, в чому особливість таких головоломок, і навчити їх розгадувати. Чайнворди для учнів молодших класів теж доцільно до­бирати у вигляді загадок.

Із зацікавленням розв'язують молодші школярі шаради, метаграми, логогрифи тощо:

1) шаради.

— Перше — злак усім відомий, Друге — ворог злій війні;

Прочитаєш все в цілому — Вийде місто на землі.

(жито-мир — Житомир)

2. метаграми (коли одну букву замінюємо іншою).

• Невеличка тече річка, у Дніпро впадає. Як змінити «р» на «л» — по лісу блукає.

(Рось — лось)

3. анаграми (коли читають слова навпаки).

• На мені молотять хліб, Віють, сушать кілька діб, А якщо з кінця читать — Будуть миші враз тікать.

(кіт — тік)

4. логогрифи (коли до зашифрованого слова додаються або з нього вилучаються букви).

• Люблять нас усі збирати Після дощику в ліску.

А як букву «г» відняти, Будем плавати в ставку.

(гриби — риби)

На уроках природознавства можна гармонійно поєдну­вати з вивченням нового матеріалу розгадування «шифро­вок» — ребусів. Найкраще проводити їх у вигляді своєрід­них турнірів або під час фізкультхвилинки. Ребуси можна придумувати самим учням, підбираючи до будь-якої при­родничої теми. Наприклад: назви тварин (мал. 40).

Слід підкреслити, що гра зі словами має стати постійним помічником класоводів, оскільки вона збагачує словнико­вий запас дітей, активізує мислення, тренує пам'ять, роз­виває загальну ерудицію, розширює обсяг знань, допомагає в інтелектуальному спілкуванні, є надійним засобом пси­хологічного розвантаження розумової праці школярів.

□ Використання цікавинок на уроках

Робота з використанням цікавинок на уроках природо­знавства — важливий засіб виховання інтересу молодших школярів. Вона викликає позитивні емоції учнів, підвище­ний інтерес до виучуваного. Цікаві факти з історії, науки, уривки з науково-популярної літератури, предметні ігри, цікаві вправи — все це зацікавить дітей, розширить їхні знання і сприятиме розвитку кмітливості та спостережли­вості. Збудити інтерес учня, дати поштовх думці, вчити

ЇВ

і І

„..і ці

іішіїїіііиіііШііІІІШІї

і ш

і іііііі і

ІНШІ!

ИІШННіІЙІр

І

б

вправи на здійснення простих умовиводів, найпро­стіших класифікацій та групування предметів;

— самостійне складання вправ учнями (спочатку за ана­логією, пізніше — за конкретними умовами) тощо.

Для прикладу наводиться добірка завдань з логічним навантаженням.

• Як відомо, моря весь час поповнюються прісною водою річок. Проте солоність морської води при цьому не зменшується. Чому?

• Відомо, що температура танення льоду 0 °С. Проте взимку сніг на вулицях лежить і при температурі, вищій від нуля. Як це пояснити?

• У вітряний день нам стає тепліше, якщо ми заховаємося від вітру. А чи однакові показники термометра на вітрі і в затишку?

• З поданих слів спочатку випишіть назви овочів, потім фруктів (огірок, гарбуз, вишня, лимон, морква, апельсин, буряк, помідор, яблуко, мандарин, салат, картопля, черешня).

• Випишіть спочатку назви перелітних птахів, потім осілих (журавель, синичка, сойка, ластівка, горобець, ворона, дятел, шпак, лелека, сорока).

• Дві ланки юннатів заклали дослід на перевірку сходження насіння салату, огірків, моркви, селери та інших культур. Через 10 днів проріс салат, через 14 — огірки. Минуло ще 5 днів, а сходів більше не було. Юннати першої ланки твердили, що насіння погане і тому не проросло, а юннати другої ланки вважали насіння хорошим. Хто з них мав рацію? Для відповіді скористайтесь таблицею.

Назви культур	Строки сходження (дні)
Горох, салат, соняшник	10
Огірки, помідори, шпинат	14
Морква, петрушка	21
Селера, спаржа	28

II' ПІ

і і і

Мал. 40. Ребуси

а — «Метелик», б — Махаон», в — «Лимонниця»

логічно і самостійно мислити — така загальна мета будь-якого уроку. Тому урок має бути насичений цікавим мате­ріалом, включаючи завдання з логічним навантаженням, якими є:

• завдання з елементами дослідження — це вправи зі словами «порівняйте», «виділіть головне», «обґрун­туйте», «доведіть», «узагальніть» тощо;

• завдання, під час виконання яких учні відкривають нові для себе зв'язки, залежності, закономірності. Це

• Як одним словом можна замінити слова:

а) ранок, день, вечір, ніч (доба);

б) весна, літо, осінь, зима (рік).

На уроках природознавства можна практикувати «Запитання Мудрої Сови».

• Коли в природі закінчується літнє життя і починається осіннє? (У дні перших заморозків).

• Чим осінні дощі відрізняються від літніх? (осінній дощ моросить малими краплями, не перестає сипати день, два, три, тиждень).

— З яких дерев найпізніше опадає листя? (з верби, осики). Доцільно в класному календарі природи вести рубрику «Чи

знаєш ти, що ...»:

• швидкість польоту сокола під час падіння на здобич роз­вивається до 36 км/год;

• жайворонка не видно, коли він злітає на висоту 300 м, а його пісню чути навіть з висоти 600 м;

— найбільше зубів у звичайного слимака — 14 175;

• довжина деяких китів 33 м, вага — 120 т; серце важить 600—800 кг, тобто як великий кінь.

□ Використання художньої та науково-популярної літератури на уроках природознавства

Природознавство — один із найцікавіших предметів, який ґрунтується на безпосередніх дитячих спостереженнях за навколишніми явищами та об'єктами з наступним їх обговоренням, узагальненням на уроці. Тут діти висловлю­ють власні думки про побачене і почуте, діляться з това­ришами своїми знаннями, розповідають про те, що вразило їх у лісі, полі, на морі чи в горах. Для пояснення окремих явищ потрібно вчити дітей звертатися до художньої та науково-популярної літератури. Потрібна вона і для того, щоб дібрати цікаві й потрібні відомості про життя тварин, рослин та неживу природу. А без довідкової літератури взагалі не обійтись. Наприклад, щоб викликати інтерес і збагатити уявлення учнів про властивості підземної води на уроці природознавства під час опрацювання теми «Вода нашої місцевості», учитель може розповісти не тільки про звичайні мінеральні джерела, а й про існування в природі джерел з гарячою мінеральною водою. Щоб полегшити сприймання і збагатити зміст понять, варто зачитати уривок із книжки І. Багмута «Гарячі джерела» та запропонувати дітям інші літературні джерела.

Доцільно готувати виставки книжок із коротенькими анотаціями. Наприклад: В. С. Мальт. «Море диявола». 158 коротеньких оповідань, з яких довідаєтесь, що дощ може випаровуватися в повітрі, ріки утворюють пустиню, піски співають, маленький павучок може з'їсти верблюда.

Цікавим посібником для вчителя може стати «Книга рекордів Гіннеса». На уроках, під час пояснення нового матеріалу, доречно наводити відомості з неї.

Як свідчить досвід, використання науково-популярної літератури на уроках природознавства в початкових класах дає позитивні результати. Під впливом почутих цікавих відомостей учні стають уважнішими на уроках, а це один з критеріїв виявлення інтересів. Найважливішим, на наш погляд, є те, що за такою постановкою роботи в школярів з'являється інтерес до літератури як до джерела знань.

□ Ігрова діяльність на уроках природознавства

У досвіді шкіл широко застосовуються дидактичні ігри, які проводяться під час прогулянок, екскурсій, на уроці узагальнення знань про конкретні об'єкти і явища природи, при формуванні елементарних понять про природу.

Наприклад, можна запропонувати дітям у 4(3)-му класі під час вивчення теми: «Мішані ліси» гру «Ягідні та грибні адреси». Ви прийшли у ліс по гриби і ягоди. Хто підкаже їхні адреси?

Суниця — на галявинах і вирубках;

чорниця — в сирому ялиновому бору;

брусниця — у хвойних і мішаних лісах;

малина — найкраща родюча лісова земля;

журавлина — болото із зеленим мохом;

опеньки — на вирубках;

підберезники — у березовому гаю;

маслюки — в сосняку.

Складну аналітико-синтетичну діяльність передбачають завдання: дібрати з-посеред зображених на малюнку дерев ті, на яких ростуть фрукти, перелічити їх назви, сказати, у яких овочів стебла стеляться по землі; назвати свійських тварин.

Важливим засобом активізації навчальної діяльності мо­лодших школярів є проведення різноманітних конкурсів, вікторин, змагань, олімпіад, прес-клубів, ведення кращого щоденника спостережень, випуск класної та шкільної га­зети. Можна провести конкурси з різноманітної тематики: «Кращий знавець рідного краю», «Зелені патрулі», «Друзі лісу», «Знавець лікарських рослин», на звання кращого спостерігача за змінами у природі (за календарем природи і щоденником спостережень), конкурс на кращий малюнок («Сезонні зміни у природі»), вікторини «Що? Де? Коли?» та «Чи знаєш ти, що ...». Обов'язково потрібні різні заохочен­ня, призи і привітання переможцям та учасникам.

□ Зв'язок роботи в куточку живої природи з уроками природознавства

Куточок живої природи і правильна організація роботи в ньому — найдоступніший засіб зацікавити дітей предметом, виховувати в них працьовитість, відповідальність за доруче­

ну справу, естетичні почуття. Кожний школяр, вирощуючи рослину, починає бачити користь своєї праці, того, що він може досягти. Разом з тим, спостерігаючи за життям, на­приклад, квіткових культур, учень закріплює матеріальне уявлення про розвиток рослин. Корисно помістити в клас­ному календарі природи і праці вирізки про рослини, які стали плодоносити в кутку природи.

Вирощувати треба рослини, які легко приживаються, розмножуються і насінням, і живцями, добре ростуть і цвітуть, чутливі до підживлення, поливання. Це різні бе­гонії, пеларгонії, гортензії. Догляд за ними складається з трудових операцій, посильних для молодших школярів. Дітей дуже зацікавлюють, навіть захоплюють, вигонкові квіти, цвітіння яких неважко прискорити у зимово-весня­ний період.

У школярів завжди викликає великий інтерес те, що зроблено або вирощено власними руками. Самостійно догля­даючи посаджену рослину, діти усвідомлюють, як важко створювати і зберігати все живе; перед ними розкриваються таємниці виникнення з малої насінини зелених стебел, блискучих листочків, гарних квітів.

Завдяки роботі в живому куточку у дітей виникає справжній інтерес до природи, який зберігається протягом усього життя.

□ Екскурсії на уроках природознавства

Екскурсії дають можливість розглядати предмети і яви­ща в їх природній обстановці, у взаємозв'язках і в русі, вони є джерелом позитивних емоцій, які, в свою чергу, сприяють розвитку пізнавальних інтересів. Під час екскурсій у різні пори року школярів треба вчити бачити природу, помічати зміни в ній, відчувати її велич, красу. Такі екскурсії дають можливість спостерігати, порівнювати, знаходити відповіді на запитання, що хвилюють дітей. Так, поступово у дітей формується уявлення про взаємозв'язки у природі.

Ігри, проведені під час екскурсії («Чи знаєш ти лікарські рослини?*, «Пізнай і скажи», «З чого плід?», «Який гриб у кошику?»), дають змогу вчителеві залучити дітей до актив­ного пізнання природи, сприяють вихованню бережливого ставлення до неї.

Крім ігор, можна провести на лоні природи конкурси:

• «чий букет кращий?» (оформлення і назва);

• «хто знає птахів?» (окремі діти пробують імітувати голоси птахів, а інші називають їх);

• наші загадки (діти самостійно складають загадки про явища природи, пори року, лісових птахів, квіти, овочі, фрукти, тварин).

Переможці ігор і конкурсів одержують медалі, виготов­лені з природного матеріалу, виконується пісня чи вірш за їхньою заявкою, надається право носити значок «За пізна­вальну активність», виготовлений заздалегідь із картону за фантазією учнів, учителя, шефів.

Таким чином, екскурсії мають велике значення у розвит­ку інтересів учнів до навчального предмета. Вдало прове­дена екскурсія залишає в пам'яті дітей яскраві спогади, дає змогу краще засвоїти основні поняття відповідного курсу, стає багатим джерелом нових знань.

ВИСНОВОК

Уроки природознавства та сільськогосподарської праці по­трібно будувати так, щоб вони були захоплюючими, ціка­вими, щоб успіхи у навчанні породжували в учнів почуття радості, пізнавальні інтереси. Дитяча допитливість і ціка­вість поступово має переростати у практичний інтерес до знань.

Аналіз псйхолого-педагогічних і методичних досліджень свідчить про те, що в сучасній школі є всі можливості для вдосконалення і створення нових ефективних засобів роз­витку пізнавальних інтересів дітей до навчання, для вияв­лення закономірностей, що допомагають спрямувати їхню навчальну діяльність.

На вихованні дитячих інтересів позначаються:

• глибоке знання вчителем свого предмета і любов до нього, прагнення до постійного вдосконалення педа­гогічної майстерності;

• використання наочних посібників, ТЗН;

• залучення всіх учнів до роботи шляхом створення проблемно-пошукових ситуацій, дослідницького під­ходу до засвоюваного матеріалу;

• формування загально-пізнавальних умінь (аналізува­ти, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати, встановлювати різного роду зв'язки та відношення,

різнобічно розглядати предмет тощо), створення в класі атмосфери справжньої захопленості предметом;

• практична спрямованість викладання з урахуванням вимог науки і виробництва, а також особистого досві­ду учнів;

• індивідуалізація підходу до дітей і диференціація ви­мог до них;

• створення моделі педагогічної структури особистості;

• тісний зв'язок уроків із позакласними заняттями. Різноманітність позакласних занять.

Постійне створення умов, за яких виникає зацікавле­ність, забезпечить розвиток глибокого пізнавального інте­ресу, що значною мірою гарантує успіх у навчанні.

Завдання для самостійної роботи студентів

Запитання

1. Дайте визначення пізнавального інтересу. Яка його роль у навчальній діяльності молодших школярів?

2. Визначте шляхи формування пізнавального інтересу учнів на уроках природознавства та сільськогосподарської праці. Обґрун­туйте свою відповідь.

Завдання

1. Під час педагогічної практики вивчіть досвід роботи класо-вода з проблеми активізації навчально-пізнавальної діяльності мо­лодших школярів на уроках природознавства.

2. При підготовці до лабораторного заняття з методики при­родознавства використайте надбання усної народної творчості для формування інтересу молодших школярів (тема уроку за вибором).

3. Із журналів «Початкова школа», «Рідна школа», «Розкажіть онуку» тощо підберіть статті, в яких висвітлюються питання акти­візації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках природознавства та сільськогосподарської праці. Висловіть свої думки стосовно формування інтересу в учнів 1—4-х класів до вивчення природничих дисциплін вчителями-практиками.

Словничок

Активізація пізнавальної діяльності — складний процес, по­в'язаний із використанням інтелектуальних і вольових зусиль учнів, умінням і здатністю переборювати труднощі, активною самостій­ністю у навчанні.

Завдання з логічним навантаженням — вправи і завдання, виконання яких потребує всебічного врахування взаємозв'язків між даним і шуканим, правильного оцінювання окремих компонентів завдання, поданого в нестандартній формі.

Пізнавальні завдання — це комплекс тренувальних, частково-самостійних, пошукових вправ, спрямованих на утворення в учнів повноцінних уявлень про предмети і явища навколишнього світу, на формування елементарних понять, нагромадження конкретних ві­домостей про властивості й ознаки природних об'єктів, виділення та диференціацію істотних і неістотних ознак.

Пізнавальний інтерес — інтерес до предмета. Його особли­вість полягає в тому, що він має інтелектуальний характер (у предметі, який цікавить учня, виявляються нові сторони, розкри­вається суть спостережуваних явищ, встановлюються причинно-наслідкові зв'язки і залежності), мислительну діяльність супрово­джують переживання, в учнів виникає стан емоційного піднесення.

Орієнтовні теми курсових робіт

1. Проблема активізації пізнавальної діяльності молодших шко­лярів у викладанні природознавства і сільськогосподарської праці.

2. Дослідницька діяльність учнів 1—4-х класів на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці та уроках природознавства як засіб формування їх пізнавальних інтересів.

РОЗДІЛ 9. СІЛЬСЬКА МАЛОКОМПЛЕКТНА ШКОЛА (СМКШ)

9.1. ПРОБЛЕМИ СІЛЬСЬКОЇ МАЛОКОМПЛЕКТНОЇ ШКОЛИ

Викладання природознавства в сільській школі має свої особливості:

• тісний зв'язок із сільськогосподарською працею та суспільно корисною діяльністю з охорони природи;

• завдяки вивченню відповідних тем природознавчих курсів, проведенню практичних робіт на ділянці, практичній діяльності з охорони природи молодші школярі набувають навичок роботи у сільському гос­подарстві;

• орієнтування дітей на роботу у сільськогосподарсько­му виробництві;

• сільські діти до навчання у школі вже мають певний запас природознавчих уявлень (ознайомлені з найпо­ширенішими у своїй місцевості рослинами, мають деякі навички по догляду за свійськими тваринами).

Все це створює певну базу для викладання природо­знавства та поглиблення природничих знань у сільських школах, серед яких особливу увагу привертають малокомп-лектні школи.

Малокомплектна початкова школа — це школа, в якій початкові класи об'єднані в класи-комплекти. В ній не тільки відсутній якийсь комплект класів, а й функціонують всі класи, наповнюваність яких становить 4—7—12 учнів тощо. Подібні школи за певною зміною обставин (напри­клад, міграції населення) можуть у будь-який момент одер­жати статус класичної малокомплектної школи, і навпаки.

Для малокомплектних шкіл притаманні такі труднощі:

— штатний розклад не передбачає посад заступника ди­ректора школи з виховної роботи, помічника з госпо­дарської справи, педагога-організатора, бібліотекаря.

Усі ці функції виконують вчителі, що значно збільшує їхнє навантаження;

• більшість шкіл не має спортивних залів;

• не вистачає навчальних класів;

• учителі часто перебувають у методичній ізоляції, від­даленість шкіл від культурно-методичних центрів ускладнює надання методичної допомоги вчителю. Ці школи майже в п'ять разів менше забезпечені мето­дичною літературою, ніж інші;

• недостатня або незадовільна навчально-матеріальна база.

Важко вирішується в сільській місцевості і проблема суспільного дошкільного виховання дітей, менше половини дошкільнят перебувають у дошкільних установах. Особливо гострою є ця проблема для невеликих сіл, де дитячі садки практично відсутні. Саме життя підказало в 70-ті роки розпочати вихід із цієї скрути: розмістити під одним дахом, в одному приміщенні і школярів, і дошкільнят. Тобто, об'єднавши в одну систему школярів і дошкільнят, створити комплекс «Школа — дитячий садок» (ШДС), у якому про­відна роль належить школі.

У зв'язку з ускладненням демографічної обстановки в сільській місцевості потрібно особливу увагу звернути саме на малокомплектні школи, на організацію навчально-ви­ховного процесу в них.

Отже, визначальною є тенденція збереження і розвитку СМКШ. Відповідно до неї повинно діяти наше суспільство, в тому числі й педагогічна наука, завдання якої — узяти на себе методичне забезпечення підготовки вчителів спеціаль­но для СМКШ.