8. Етапи розвитку мід компаній.

Експорт – найпоширеніша форма МІД. З’явився через надлишок продукції. Відносини між іноземними партнерами чисто комерційні. У випадку інвестицій на контрактній основі. Довгостр. контракт може бути укладено на основі франшизи або ліцензії – договірна маркетингова система збуту споживчих товарів та послуг. Коли фірма переходить до прямого інвестування і контролює партнера, створюється торгов. фірма за кордоном або СП. Через декілька років, коли фірма володіє 10 % капіталу іноземної фірми, настає стадія прямого інвестування.

Коли іноземні філії переходять на автономний розвиток, спираючись на нац. капітал, нац. кадри, нац. НДОКР, настає етап автономної філії (дочірня компанія).

Стадія глобальної фірми (ТНК) – завершальна форма МІД нашого часу

9. Сутність та мета лізингу.

Лізинг – договір про оренду засобів виробництва, устаткування, інвентарю або нерухомого майна спец призначення, що були придбані з метою їх передачі в оренду підприємству.

Це спосіб фінансування конкретного майна або скуповування торгово – промислового підприємства як сукупність майнових і немайнових емітентів.

Мета лізингу: 1) гарантування орендарю можливість використовувати майно на правах власника протягом мінімального періоду за ціною, обумовленою заздалегідь у договорі про оренду. 2) забезпечення лізинговій компанії отримання обумовленої в договорі орендної плати протягом певного періоду, який названо як такий, що «не підлягає скасуванню». 3) дати можливість орендарю отримати орендоване майно за досить низькою залишковою вартістю, подовжити термін дії договору про оренду на коротк. період за нижчу орендну плату або поверн. лізинговій компанії її матеріальні цінності.

10. Типи лізингових контрактів.

1. Класичний тип.

2. Передача в оренду: лізингова компанія купує у підприємства устаткування або нерухоме майно і здає його цьому ж підприємству в оренду на умовах орендного договору.

3. Компенсаційний лізинг – підприємство продає лізинговій компанії устаткування, яке саме виготовляє але при цьому лізингова компанія залишає за підприємством право користуватися устаткуванням.

4. Лізинг як експортні поставки. Щоб задовольняти потреби компанії, які здійснюють експорт, були створені нові кредитні процедури.

2.1 Якими є загальні особливості інвестування у звичайні акції?

Звичайні акції ― це спекулятивний інвестиційний інструмент. Акції випускаються корпораціями і підприємствами з метою залучення капіталу. Купуючи їх, інвестор стає співвласником компанії і тим самим отримує права на частку прибутку компанії, що звичайно виплачується у вигляді дивідендів. Крім того, у випадку, якщо бізнес компанії розвиватися успішно, акції компанії будуть зростати в ціні і відповідно буде зростати і вартість портфеля інвестора, до складу якого входять ці акції. Недоліком є те, що інвестор бере на себе усі фінансові ризики. Акції корпорації існують доти, поки існує корпорація. Якщо власник акцій незадоволений доходами або йому потрібні гроші, він може продати акції на вторинному ринку за ринковою ціною. Для власників акції — це єдиний вид цінних паперів, що дають можливість нарощувати капітал, якщо компанія процвітає.

Звичайні акції крім зазначеного права співволодіння майном і одержання частини прибутку пропорційно до кількості акцій забезпечують їх власнику також право голосу у прийнятті найважливіших рішень і право бути обраним до керівництва корпорації. Одна акція дає один голос. Доходи за звичайними акціями виплачуються з чистого прибутку, тобто після сплати податків залежно від розміру прибутку у вигляді дивідендів. Недолік звичайних акцій полягає в тому, що дивіденди виплачуються після сплати відсотків за привілейованими акціями. Розмір дивідендів визначається за залишковим принципом і може істотно коливатися. Крім того, при поділі майна внаслідок ліквідації компанії звичайні акції забезпечуються в останню чергу.