МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Г.С. СКОВОРОДИ
Особливості будови та діяльності залоз внутрішньої секреції,таких як епіфіз і гіпофіз
Реферат
З предмету « Анатомія і еволюція нервової системи »
Студентки 15-ПА групи
Артеменко Валерії
Керівник:
Мамотенко А.В.
Харків 2013
Зміст:
Вступ……………………………………………………………………...2
Епіфіз……………………………………………………………………..5
2.1 Будова і розташування епіфіза………………………………………....5 2.2 Гормони епіфізу ………………………………………………………...6 2.3 Функції епіфіза ………………………………………………………....7
3.Гіпофіз…………………………………………………………………….10
3.1 Будова і розташування гіпофіза……………………………………….10
3.2 Гормони гіпофізу……………………………………………………….10
3.3 Функції гіпофізу………………………………………………………..12
4. Висновки…………………………………………………………………15
5. Список використаної літератури……………………………………….16
1. Вступ
Роль підзгірно-гіпофізарної системи в процесах саморегуляції функції ендокринних залоз. Багато клітин підзгір'я має здатність до нейросекреції, тобто в них утворюються біологічно активні речовини — нейрогормони. В нейросекреторних клітин підзгір'я є тіло і відростки, їхній секрет — гормони поліпептидної природи — формується у вигляді секреторних гранул, які надходять в аксони клітин, переміщаються до їхніх закінчень, де й накопичуються.
Перед виділенням гормона гранули втрачають свою густину і перетворюються на пухирці. Відростки нейросекреторних клітин утворюють підзгірно-гіпофізарний тракт — ніжку гіпофіза, по якій нейрогормони надходять у гіпофіз, змінюючи активність його клітин, його секреторну діяльність. Зміна функцій гіпофіза через інші ендокринні залози спричиняє зміну функцій організму.
Пояснимо це на прикладі взаємодії гормонів передньої частки гіпофіза та інших ендокринних залоз. У передній частці гіпофіза виробляється тиреотропний гормон, який стимулює утворення гормонів щитовидної залози.
Якщо у тварини видалити передню частку гіпофіза і тим самим виключити вироблення тиреотропного гормону, настає атрофія (переродження) щитовидної залози і виникає дефіцит тиреотропних гормонів. Таким чином, між гіпофізом і щитовидною залозою здійснюється прямий зв'язок, який виражається в стимуляції тиреотропним гормоном внутрішньосекреторної функції щитовидної залози.
З іншого боку, підвищення рівня гормонів щитовидної залози понад нормальну межу гальмує утворення тиреотропного гормону гіпофіза, завдяки чому реалізується зворотний негативний зв'язок міжщитовидною залозою і секрецією тиреотропного гормону гіпофіза.
Подібні взаємозв'язки виявлені між адренокортикотронним гормоном передньої частки гіпофіза і секрецією гормонів кори надниркових залоз, а також між гонадотропними (що стимулюють статеві залози) гормонами гіпофіза і ендокринною функцією статевих залоз.
Так здійснюється саморегуляція діяльності залоз внутрішньої секреції: збільшення функції залози під впливом факторів зовнішнього або внутрішнього середовища приводить внаслідок негативного зворотного зв'язку до наступного гальмування і нормалізації гормонального балансу.
Оскільки підзгірна ділянка мозку пов'язана з іншими відділами центральної нервової системи, то вона є ніби колектором всіх імпульсів, які надходять із зовнішнього світу і внутрішнього середовища. Під впливом цих імпульсів змінюється функціональний стан нейросекреторних клітин підзгір'я, а слідом за цим — діяльність гіпофіза і пов'язаних з ним ендокринних залоз.
2.Епіфіз
2.1 Будова і розташування епіфіза
Епіфіз - (шишковидна, або пинеальная, заліза), невелике утворення, розташоване у хребетних під шкірою голови або в глибині мозку; функціонує або як сприймає світло органу або як залоза внутрішньої секреції, активність якої залежить від освітленості. У деяких видів хребетних обидві функції суміщені. У людини це утворення за формою нагадує соснову шишку, звідки і одержало свою назву (грец. epiphysis - шишка, наріст). Епіфізу надають шишковидну форму імпульсний зростання і васкуляризація капілярної мережі, яка вростає в епіфізарних сегменти по мірі зростання цього ендокринного освіти. Епіфіз випинається в каудальному напрямку в область середнього мозку і розташовується в борозенці між верхніми горбками даху середнього мозку. Форма епіфіза частіше овоідная, рідше куляста або конічна. Маса епіфіза у дорослої людини близько 0,2 г, довжина 8-15 мм, ширина 6-10 мм. За будовою та функції епіфіз відноситься до залоз внутрішньої секреції. Ендокринна роль шишковидного тіла полягає в тому, що його клітини виділяють речовини, які гальмують діяльність гіпофіза до моменту статевого дозрівання, а також беруть участь у тонкій регуляції майже всіх видів обміну речовин. Шишковидний недостатність у дитячому віці спричиняє за собою швидке зростання скелета з передчасним і перебільшеним розвитком статевих залоз і передчасним і перебільшеним розвитком вторинних статевих ознак. Епіфіз також є регулятором ціркодіанних ритмів, оскільки опосередковано пов'язаний із зоровою системою. Під впливом сонячного світла в денний час в епіфізі виробляється серотонін, а в нічний час - мелатонін. Обидва гормону зчеплені між собою, оскільки серотонін є попередником мелатоніна. Епіфіз, або верхній мозковий придаток, або шишковидна заліза (epiphisis cerebri, glandula pinealis), - ендокринний орган, розташований між передніми буграми четверохолмия над третім мозковим шлуночком. Епіфіз розташовується в борозенці між верхніми горбками четверохолмия і прикріплений повідцями до обох зоровим горбах. Епіфіз округлої форми, маса його у дорослої людини не перевищує 0,2 м. Епіфіз покритий зовні сполучнотканинною капсулою, від якої всередину залози відходять сполучнотканинні трабекули, які поділяють її на часточки, що складаються з клітин двох типів: залізистих пінеалоцітов і гліальних. Функція пінеалоцітов має чіткий добовий ритм: вночі синтезується мелатонін, вдень - серотонін. Цей ритм пов'язаний з освітленістю, при цьому світло викликає пригнічення синтезу мелатоніну. Вплив здійснюється за участю гіпоталамуса. В даний час вважають, що епіфіз регулює функцію статевих залоз, в першу чергу статеве дозрівання, а також виконує роль "біологічного годинника", які регулюють ціркадіанние ритми.