Лекція 20. Огляд архітектури й можливостей системи Linux: архітектура, ядро, поширення й ліцензування, принципи проектування, керування процесами План

1. Історія Linux

2. Принципи проектування Linux

3. Модулі ядра Linux

4. Керування процесами в Linux

5. Планування в Linux

6. Керування пам'яттю в Linux

7. Файлові системи в Linux

8. Уведення й вивід в Linux

9. Взаємодія процесів в Linux

10. Структура мережі в Linux

11. Безпека в Linux.

Історія Linux

Linux - сучасна, вільно розповсюджувана ОС, заснована на стандартах і традиціях UNIX.

Історія Linux бере свій початок з 1983 р., коли Ричард Столмен (Richard Stallman) почав проект GNU, а в 1985 р. заснував некомерційну організацію Free Software Foundation. Основна мета - розробка UNIX-подібної системи, що складалася б тільки з вільно розповсюджуваного програбагато забезпечення.

Уперше Linux розроблена як невелике, але самодостатнє ядро ОС в 1991 Линусом Торвальдсом (Linus Torvalds), з основною метою домогтися сумісності з UNIX.

Історія Linux - це історія багаторічного (вилученого) взаємодії користувачів усього миру, що здійснюється майже винятково через Інтернет.

Система була cпроектирована з метою ефективного й надійного використання на розповсюджених персональних комп'ютерах, але вона також використається й на багатьох інших апаратних платформах.

Основна частина ОС Linux повністю оригінальна, але на ній може також виконуватися значна частина вільно розповсюджуваного програбагато забезпечення для UNIX, і в результаті в розпорядженні користувачів є оригінальна, вільно розповсюджувана, сумісна з UNIX система, у якій немає корпоративного конфіденційного коду.

Ядро Linux

Версія 0.01 (травень 1991) не містила мережних засобів, виконувалася тільки на 80386-сумісних Intel - процесорах, мала дуже обмежений набір драйверів пристроїв і підтримувала тільки файлову систему MINIX (MINIX - операційна система типу UNIX, розроблена Andrew Tannenbaum).

Версія Linux 1.0 (березень 1994) включала наступні нові можливості:

• Підтримку стандартних для UNIX мережних протоколів TCP/IP

• BSD-сумісний інтерфейс сокетов для мережного програмування

• Підтримку драйверів пристроїв для використання IP у мережах типу Ethernet

• Розширену файлову систему

• Підтримку великого діапазону SCSI - контролерів для високопродуктивного доступу до дисків.

Версія Linux 1.2 (березень 1995) була останньою версією ядра Linux тільки для персональних комп'ютерів.

Версія Linux 2.0 випущена в червні 1996, з наступними новими можливостями:

• Підтримкою декількох апаратних архитектур, включаючи повний 64-розрядний перенос на робочі станції Digital Alpha (перші 64-розрядні робітники станції у світі)

• Підтримкою багатопроцессорной архітектури

• Поліпшеним кодом для керування пам'яттю

• Поліпшеною продуктивністю TCP/IP

• Підтримкою внутрішніх потоків (threads) ядра ОС, використовуваних для обробки залежностей між завантажувальними модулями й для автоматичного завантаження модулів на вимогу.

• Стандартизованим конфігураційним інтерфейсом.

Версія Linux 2.0 була доступна на процесорах Motorola 68000, Sun SPARC, PC (x86) і PowerMac.