Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розсилка УДБ Лекція 4.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
87.43 Кб
Скачать

Власники інструментів внутрішніх державних позик

  • юридичні особи

  • фізичні особи

  • резиденти

  • нерезиденти

Комерційні банки та їхні філії допускаються до участі в аукціонах за умови укладення договору про депозитарне та інформаційне обслуговування операцій з облігаціями і набуття ними статусу депонента депозитарію НБУ. Процес розміщення державних внутрішніх боргових зобов’язань пов’язаний із проведенням НБУ закритих аукціонів.

Учасники закритих аукціонів із розміщення овдп:

  • Міністерство фінансів України;

  • НБУ;

  • установи банківської системи України.

Комерційні банки мають право при поданні заявок на аукціони виступати як від свого імені і за власний рахунок (за рахунок власних та залучених коштів), так і від імені, за дорученням і за рахунок інших осіб.

Форми проведення Аукціонів з розміщення облігацій:

  • аукціон із продажу облігацій з обмеженим обсягом розміщення;

  • аукціон із продажу облігацій без обмеження обсягу розміщення;

  • продаж із оголошенням обсягу реалізації облігацій за фіксованими цінами або рівнем дохідності;

  • продаж без оголошення обсягу розміщення облігацій за фіксованими цінами або рівнем дохідності;

  • аукціон із продажу облігацій за попередніми та остаточними заявками і умовами

Error: Reference source not foundВажливим організаційним етапом проведення аукціону з розміщення державних облігацій є отримання НБУ заявок на придбання облігацій.

Особливості заявок на придбання облігацій на аукціоні

  • спеціальна форма із зазначенням кодів аукціону, власника, типу власника, кількості облігацій, що купується;

  • заявки можуть містити конкурентні та неконкурентні пропозиції щодо умов придбання облігацій (неконкурентна заявка та конкурентна заявка відповідно);

Конкурентна заявка – заявка про придбання облігацій за встановленою ціною або фіксованим рівнем дохідності.

Неконкурентна заявка – заявка про придбання облігацій за середньозваженою ціною аукціону або середньозваженим рівнем дохідності.

Заявки надсилаються з використанням програмно-технологічних засобів системи "Ліга", на підставі поданих заявок формуються аналітичні дані про склад учасників аукціону, стан виконання ними вимог, визначених у договорі про депозитарне обслуговування, та перелік учасників аукціону, заявки яких не допускаються до участі в ньому, із зазначенням причин недопущення.

Умови задоволення заявок

У разі проведення аукціону за ціновим критерієм

  • для конкурентних заявок – за цінами, які вище або дорівнюють ціні відсікання;

  • для неконкурентних заявок – за середньозваженою ціною аукціону.

У разі проведення аукціону за критерієм дохідності заявки задовольняються таким чином:

  • для конкурентних заявок – за дохідністю, яка нижче або дорівнює встановленому рівню дохідності;

  • для неконкурентних заявок – за середньозваженим рівнем дохідності.

Середньозважений рівень дохідності розраховується на підставі рівнів дохідності за конкурентними заявками, за умов, коли вони за своїм значенням не вищі від встановленого рівня дохідності.

На підставі заявок учасників аукціону складають аналітичну таблицю, яка характеризує можливі варіанти визначення ціни відсіку (рівня дохідності) під час продажу державних облігацій.

Ціна відсікання визначається з урахуванням:

  • загального обсягу реалізації облігацій

  • розрахункової дохідності облігацій

  • встановленої облікової ставки рефінансування НБУ

  • мінімальний обсяг цього продажу для аукціону, який проводиться з попереднім оголошенням обсягу реалізації облігацій, складає 20% облігацій від загальної їх кількості

Після визначення ціни відсіку уповноважені особи Мінфіну України передають НБУ письмові доручення про задоволення заявок з придбання облігацій із зазначенням ціни відсіку та середньозваженої ціни аукціону (або середньозваженої дохідності).

Під час проведення аукціону заявки враховуються відповідно до таких положень:

— конкурентні заявки мають пріоритет і задовольняються в першу чергу, крім тих, ціни яких менші за ціну відсіку або дохідність вища, ніж дохідність, встановлена Мінфіном України.

— неконкурентні заявки можуть задовольнятись не в повному обсязі, а пропорційно до обсягів цих заявок у межах залишку від задоволення конкурентних заявок;

— неконкурентні заявки не беруть участі в аукціоні, якщо конкурентними заявками задовольняються у повному обсязі пропозиції з розміщення облігацій;

— конкурентні заявки, якщо їх за обсягами та встановленою ціною відсіку (дохідністю) задовольнити неможливо, задовольняються не в повному обсязі, а пропорційно до їхніх обсягів у межах залишку від задоволення конкурентних заявок за цінами (дохідністю), які вищі (нижчі) визначеної Міністерством фінансів ціни відсіку (дохідності).

Відповідно до доручення Мінфіну України за допомогою комп’ютерної автоматизованої системи формується зведена відомість розподілу облігацій за їхніми покупцями – учасниками аукціону.

Кліринг як система безготівкових розрахунків, що здійснюється шляхом заліку взаємних вимог, з урахуванням взаємних грошових зобов’язань між учасниками аукціонів за придбані облігації з одного боку та Міністерством фінансів України з другого – при сплаті доходу або погашенні облігацій за умови, що строки проведення платежів збігаються.

У разі несвоєчасного перерахування коштів за облігації, які були придбані на первинних аукціонах із розміщення державних облігацій, до боржників можуть бути застосовані санкції.

Штрафні санкції затверджує керівництво НБУ. Вони можуть проявлятися в таких формах:

— усунення від участі в трьох наступних аукціонах з розміщення облігацій у разі ненадходження коштів протягом одного робочого дня від встановленої в офіційному повідомленні дати;

— стягування пені в розмірі 0,5% неперерахованої суми коштів за кожен день прострочення платежу, починаючи з другого робочого дня від встановленої в офіційному повідомленні дати.

За рахунок коштів, які надійшли від учасників аукціону, НБУ здійснює операції:

— з перерахування коштів на рахунок доходів Державного бюджету України в день їх надходження від власників облігацій;

— із зарахування на рахунки «депо» у депозитарії НБУ придбаних комерційними банками та їхніми клієнтами облігацій.

На підставі зведеної інформації про проведення аукціону, поданою НБУ до Мінфіну України, емітент оформляє глобальний сертифікат випуску ОВДП на весь випуск державних внутрішніх облігацій, емітованих у бездокументарній формі.

Облігації внутрішньої державної позики випускаються на пред’явника зі строком обігу 28, 63, 91, 182, 273 дні та 1 рік, 18, 24, 36, 39, 42, 45, 48, 51, 54, 57, 60, 63, 66, 69, 72 місяці.

Портфель державних облігацій представляє собою сукупність боргових цінних паперів, які емітує держава та якими управляє інвестор.

ОВДП в Україні випускаються як електронні записи на певних електронних рахунках. При цьому при випуску чергової партії облігацій оформлюється спеціальний сертифікат, який є в НБУ.

Регулюється кількість державних облігацій, що випускаються державою за допомогою Закону України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.

В Україні ринок ОВДП почав формуватися з 1994 року, що було пов’язано з початком формування відповідної нормативно – законодавчої бази та чітким усвідомленням того, що ОВДП є дієвим механізмом покриття дефіциту бюджету, не пов’язаним з емісією грошових коштів.

Вперше в Україні ОВДП були випущені в березні 1995 року. Передумовою стала постанова Кабінету міністрів України № 586 від 23 серпня 1994 року «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики 1995 року».

Класфікація зовнішніх державних боргів:

Залежно від виду кредиторів:

  • урядам інших держав;

  • міжнародним фінансово-кредитним організаціям.

Залежно від виду кредиту:

  • комерційні;

  • фінансові.

Залежно від форми надання:

  • у грошовій формі:

  • у валюті країни-кредитора;

    • у валюті країни-позичальника;

    • у валюті третьої країни (за домовленістю сторін);

    • у міжнародних розрахункових одиницях;

  • у товарній формі.

Залежно від умов кредитування:

  • звичайні кредити на ринкових засадах;

  • пільгові кредити.

Залежно від джерел рефондування:

  • внутрішні;

  • зовнішні;

  • змішані.

Залежно від форми повернення коштів:

  • товарними поставками;

  • у грошовій формі.

Залежно від форми зобов’язань:

  • облігаційні;

  • шляхом підписання і ратифікації угод.

Залежно від способу погашення:

  • із можливістю дострокового погашення;

  • без можливості дострокового погашення;

  • з рівномірним погашенням;

  • з разовим погашенням;

  • з ануїтетним погашенням (борг і відсотки).

Залежно від ставки кредитування:

  • з плаваючою ставкою;

  • з фіксованою ставкою;

  • з комбінованою ставкою.

Залежно від механізму отримання:

  • з разовим надходженням коштів;

  • з багаторазовим надходженням коштів (наявність кількох траншів).

Залежно від умов отримання:

  • на ринкових умовах;

  • на пільгових умовах;

  • за наявності конкретних економічних, соціальних чи політичних умов;

  • за відсутності конкретних умов, дотримання яких передбачає можливість отримання наступних траншів.

Залежно від характеру фінансування:

  • інвестиційні;

  • на поповнення золотовалютних резервів і підтримки платіжного балансу;

  • на фінансування бюджетного дефіциту;

  • на фінансування реструктуризації фінансового сектор;

  • на погашення раніше сформованого боргу.

Залежно від джерел погашення:

  • сплачені за рахунок державних доходів (зокрема доходів центрального банку);

  • сплачені за рахунок здійснення нових запозичень;

  • сплачені за рахунок прибутку від кредитних проектів;

  • сплачені за рахунок компенсаційного постачання;

  • сплачені через взаємозаліки.