26

Методичні рекомендації до проведення практичних занять за темами«Релігії світу» та «Молодіжні субкультури» модульного курсу основної іноземної мови (для студентів V курсу спеціальності 7.030502 "Мова та література" (англійська) / Укладач: Л.B.Деллалова. – Макіївка: MЕГІ 2012. – 25 с.

Методичні рекомендації призначені для студентів п’ятого року навчання з метою формування та вдосконалення їх професійних практичних навичок та вмінь за темами змістового модулю модульного курсу основної іноземної мови.

Укладач Л.В. Деллалова, старший викладач

Рецензент О.О.Паршикова, професор

Відповідальний за випуск О.А. Педерсен, доцент

Дані методичні рекомендації створено з оглядом на сучасні вимоги щодо підготовки фахівця за спеціальністю 7.030502 – Мова та література (англійська). Згідно з цілями модулю “Основна іноземна мова (англійська)” на п’ятому курсі, якими є практична, когнітивна, емоційно-розвиваюча, освітня, професійна, виховна мета, визначено такі завдання модулю: вдосконалювати та подальше розвивати уміння студентів у чотирьох видах мовленнєвої діяльності; допомогти студентам зрозуміти, максимізувати та контролювати свої пізнавальні можливості, виправляти свої слабкі сторони за допомогою різноманітних видів навчальної роботи; надати можливість студентам адекватно оцінювати свої можливості та здібності, стимулювати їх пізнавальну, навчальну та професійну мотивацію.

Наприкінці вивчення тем змістового модулю „Релігії світу” та „Молодіжні субкультури” студенти мають демонструвати володіння мовленнєвими навичками з таких видів мовленнєвої діяльності, як читання, говоріння та писемне мовлення. Мають бути сформованими такі мовленнєві навички та вміння говоріння: володіння монологічним та діалогічним мовленням в ситуаціях неофіційного та офіційного спілкування; уміння здійснювати спілкування гнучко та спонтанно, адекватне вираження іллокуційної сили різних типів висловлювань; уміння робити усні презентації в межах різних сфер спілкування та різних функціональних типів висловлювань, використовуючи необхідні мовні засоби оформлення іншомовного мовлення та логічні структури, висвітлюючи важливі аспекти та моменти об’єктів, явищ тощо. Завдання до змістового модулю сприяють удосконаленню вмінь читання. Під час роботи над матеріалами та завданнями змістового модулю студенти мають вдосконалювати вміння різних видів читання; оцінювати матеріал прочитаного та викладати факти, думки, аргументацію за прочитаним в усній та писемній формі; інтерпретувати та коментувати прочитане на різних рівнях дискурсивного аналізу щодо комунікативної мети, лінгвістичної складності та стилю. Завдання з писемного мовлення повинні удосконалювати вміння студентів викладати інформацію, дотримуючись особливостей певного стилю; адекватно реалізовувати комунікативний намір різних типів тексту (для даного змістового модулю – ессе); удосконалювати вміння логічно, чітко та зв’язно висловлювати думки в писемній формі, дотримуючись норм та узусу використаної мови для досягнення функціонально-стильової адекватності писемного мовлення.

Content Module 4 Religious Diversity of the World

Pre-reading

Work in groups of three or four. Make up a list of religions you and your group mates know. Discuss in groups if religion is an important feature of today’s life, share your opinions with the members of other groups.

Reading 1

1. Read the text and enlist its key moments. Define the subject-matter and the idea of the text.

Religion as a cultural phenomenon

European societies have experienced a major process of secularization in which the social and political importance of the Christian churches has clearly declined. The supernatural no longer dictates the political order of societies, but none the less, religious references are still to be found in a variety of forms in many groups and nations. In other words, whilst the major religious traditions no longer represent a force encompassing all aspects of social and political life, no public sphere is exempt from religion. For this reason, we can speak of religion as a “cultural phenomenon”. Few currently doubt that secularization is an irreversible feature of our societies, but it has to be acknowledged that it has not removed all traces of the religious experience and references from society. Such traces and references are found in diverse and new forms. Today, the symbols and values associated with great religious traditions are still part of the collective memory. A broad majority of people in many countries still claim to belong to a particular religion (even though more often than not this does not necessarily imply that they are practicing members). Secularization has undoubtedly led to a narrowing of the social scope of traditional faiths. However, many new religious or spiritual groups have sprung up at the same time. The major migration flows which have had their impact on most societies have highlighted more clearly than in the past the diversity of ways of seeing life and the world, rooted in the different systems of belief. Many sporadic or endemic conflicts around the world involve groups that identify themselves with specific religious labels.

Two parallel processes are going on: on the one hand, individuals feel free to nurture a personal spirituality and subscribe to religious doctrines or take part in ritual practices without developing a sense of belonging to a particular group or faith; on the other, new religious movements attract a number of people seeking meaning or fellowship outside traditional forms of religion. Accordingly, what has been termed a “religious revival” is more an ongoing process of adaptation and acculturation of the ways in which human experience is imbued with a sacred dimension. In consequence, the very definition of religion goes far beyond a concept based on the great faiths.

In practice, the religious dimension is expressed through a number of social and political phenomena where the religious references of individuals play a major role: identity-based claims, manifestation of the distinctive features of a religion in the public arena, stances taken vis-à-vis political and moral issues in our societies, conflicts of standards between the freedom of conscience and religion and certain democratic values, such as gender equality. A further aspect of multifaceted context of the religious dimension is that it encompasses a wide variety of convictions, values and worldviews which are occasionally irreconcilable and at times a source of tension and discrimination between individuals and social groups.

Regardless of the way in which the religious dimension of life is reflected in the workings of society, it reminds us that the erosion of the political role of religions does not mean the end of the personal and social function of religious beliefs. While these may no longer determine the way the state is run, they nonetheless continue to play a key role which is not limited to the private sphere.