Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 7 БЖД 2013 управління.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
76.89 Кб
Скачать

Тема 7. Управління силами та засобами ог під час нс.

1. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС

2. Основи організації рятувальних і інших невідкладних робіт у НС.

2.1. Етапи проведення рятувальних і інших невідкладних робіт і їх зміст

2.2. Матеріальне забезпечення заходів при проведенні рятувальних робіт.

2.3. Заходи безпеки при проведенні рятувальних інших невідкладних робіт

2.4. Особливості організації і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт в осередках комбінованого ураження

3. Організація проведення спеціальної обробки в стаціонарних і польових умовах

1. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс

Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації у мирний і воєнний час та постійне інформування його про наявну обстановку — одне із важливих завдань ЦО України. Для цього створюється система, організаційно-технічне об'єднання засобів для передачі сигналів і розпоряджень органів управління, штабів ЦО.

Система оповіщення та інформативного забезпечення створює­ться завчасно в усіх ланках пунктів управління.

Основу системи оповіщення складають автоматизована система централізованого оповіщення мережі зв'язку та радіомовлення, а також спеціальні засоби.

Автоматизована система оповіщення створюється завчасно на базі загальнодержавної мережі зв'язку та радіомовлення і поді­ляється на державну та територіальну. Вона може забезпечити оповіщення населення, поєднавши місцеву телефонну мережу для подачі сигналу «Увага всім!» та повну інформацію за допомогою засобів радіомовлення й телебачення.

Оповіщення, підпорядкованих штабів, сил ЦО і населення орга­нізовують і забезпечують старші штаби ЦО.

Додатково в Україні створюється локальна державна система оповіщення про загрозу катастрофічного затоплення в разі руйну­вання гідроспоруд на р. Дніпро.

Відповідальними за організацію оповіщення про загрозу і ви­никнення надзвичайної ситуації і постійне інформування населен­ня про становище є штаб ЦО відповідної адміністративно-тери­торіальної одиниці.

Сигнали передаються по каналах зв'язку, радіотрансляційній мережі і телебаченню. Одночасно з інформацією про надзвичайну ситуацію передаються вказівки про порядок дій формувань ЦО і населення. Сигнали, подані вищим штабам ЦО, повинні дублю­ватися всіма підпорядкованими штабами. Дублювати сигнали на об'єктах і в селах можна за допомогою місцевого радіотрансля­ційного вузла, гудків підприємств, сирен транспорту, ударами у рейку, дзвони.

Для своєчасного попередження населення введені сигнали по­передження населення у мирний і воєнний час.

Сигнал «Увага всім!» повідомляє населення про надзвичайну обстановку в мирний час і на випадок загрози нападу противни­ка у воєнний час. Сигнал подається органами ЦО за допомогою сирени і виробничих гудків. Тривалі гудки означають попереджу­вальний сигнал.

Почувши їх, необхідно включити радіо, телевізор і прослухати текст інформації про дії населення після одержання сигналу. Якщо немає радіо, телевізора або вони не працюють, слід з'ясу­вати значення і зміст інформації у сусідів або інших людей, які знають про неї.

Після одержання інформації необхідно виконати всі вказівки тексту інформації сигналу.

Сигнали і варіанти оповіщення населення в мирний час такі:

«Аварія на атомній електростанції». Вказується місце, час, мас­штаби аварії, інформація про радіаційну обстановку та дії насе­лення. Якщо є загроза забруднення радіоактивними речовинами, необхідно провести герметизацію житлових, тваринницьких, склад­ських приміщень. Провести заходи захисту від радіоактивних ре­човин сільськогосподарських тварин, кормів, урожаю, продуктів харчування та води. Прийняти йодні препарати. Надалі діяти від­повідно до вказівок штабу ЦО.

«Аварія на хімічно небезпечному об'єкті». Повідомляється міс­це, час, масштаби аварії, інформація про можливе хімічне зара­ження території, напрямок та швидкість можливого руху зара­женого повітря, райони, яким загрожує небезпека. Дається інфор­мація про поведінку населення. Залежно від обставин: залишатися на місці, у закритих житлових приміщеннях, на робочих місцях чи залишати їх і, застосувавши засоби індивідуального захисту, напра­витися на місця збору для евакуації або в захисні споруди. Надалі діяти відповідно до вказівок штабу ЦО.

«Землетрус». Подається повідомлення про загрозу землетрусу або його початок. Попередити населення про необхідність відклю­чити газ, воду, електроенергію, погасити вогонь у печах. Повідо­мити сусідів про одержану інформацію. Взяти необхідний одяг, документи, продукти харчування, вийти на вулицю і розміститися на відкритій місцевості на безпечній відстані від будинків, споруд, ліній електропередачі.

«Затоплення». Повідомляється район, в якому очікується затоп­лення в результаті підйому рівня води в річці чи аварії на дамбі.

Населення, яке проживає в даному районі, повинне взяти не­обхідні речі, документи, продукти харчування, воду, виключити електроенергію, відключити газ і зібратись у вказаному місці для евакуації. Повідомити сусідів про стихійне лихо і надалі слу­хати інформацію штабу ЦО.

«Штормове попередження». Подається інформація для населен­ня про посилення вітру. Населенню необхідно зачинити вікна, две­рі. Закрити в приміщеннях сільськогосподарських тварин. Повідо­мити сусідів. Населенню, при можливості, перейти в підвали, по­греби.

Сигнали оповіщення населення у воєнний час:

Сигнал «Повітряна тривога» подається для всього населення. Попереджається про небезпеку ураження противником даного району. По радіо передається текст: «Увага! Увага! Повітряна тривога! Повітряна тривога!». Одночасно з цим сигнал дублює­ться сиренами, гудками підприємств і транспорту. Тривалість сиг­налу 2—3 хв.

При цьому сигналі об'єкти припиняють роботу, транспорт зупи­няється і все населення укривається в захисних спорудах. Робіт­ники і службовці припиняють роботу відповідно до інструкції і вказівок адміністрації. Там, де неможливо через технологічний процес або через вимоги безпеки зупинити виробництво, залишаю­ться чергові, для яких повинні бути захисні споруди.

Сигнал може застати у будь-якому місці і часі. В усіх випад­ках необхідно діяти швидко, але спокійно, впевнено, без паніки. Суворо дотримуватися правил поведінки, вказівок органів ЦО.

Сигнал «Відбій повітряної тривоги». Органами цивільної оборони через радіотрансляційну мережу передається текст: -«Увага! Увага! Громадяни! Відбій повітряної тривоги!». За цим сигналом населення залишає захисні споруди і повертається на свої робочі місця і в житла.

Сигнал «Радіаційна небезпека» подається в населених пунктах і районах, в напрямку до яких рухається радіоактивна хмара, що утворилася при вибуху ядерного боєприпаси.

Почувши цей сигнал, необхідно з індивідуальної аптечки АИ-2 прийняти 6 таблеток радіозахисного препарату № 1 із гнізда 4, надіти респіратор, протипилову пов'язку, ватно-марлеву маску або протигаз, взяти запас продуктів, документи, медикаменти, предме­ти першої потреби і направитися у сховище або ПРУ.

Сигнал «Хімічна тривога» подається при загрозі або безпосе­редньому виявленні хімічного або бактеріологічного нападу (за­раження). При цьому сигналі необхідно прийняти з індивідуальної аптечки АИ-2 одну таблетку препарату при отруєнні фосфорорга­нічними речовинами із пенала з гнізда 2 або 5 таблеток проти­бактеріального препарату № 1 із гнізда 5, швидко надіти проти­газ, а при необхідності — і засоби захисту шкіри, при можливості укритися в захисних спорудах. Якщо таких поблизу немає, то від ураження аерозолями отруйних речовин і бактеріальних засобів можна сховатися в житлових чи виробничих приміщеннях.

При застосуванні противником біологічної зброї, населенню буде подана інформація про наступні дії.

Успіх захисту населення буде залежати від дисциплінованості, своєчасної і правильної поведінки, суворого дотримання рекомендацій і вимог органів цивільної оборони.

2. Основи організації рятувальних і інших невідкладних робіт у надзвичайних ситуаціях

зміст рятувальних і інших невідкладних робіт:

роботи з локалізації і гасіння пожеж;

рятувальні роботи;

інші невідкладні роботи;

медичні заходи;

протирадіаційні, протихімічні та проти бактеріологічні заходи;

При застосуванні ядерної зброї противником або виникненні звичайної ситуації (аварії на атомній станції) можуть з'явитися значні пожежі і руйнування в економічних і політичних центрах держави. Значна кількість людей можуть опинитися в зруйнованих і охоплених пожежею будівлях, де їм буде необхідна екстрена (негайна) допомога. Основною метою проведення рятувальних і інших невідкладних робіт (РіІНР) є: Рятування людей і надання медичної допомоги потерпілим. Локалізація аварій і ушкоджень на комунікаційних мережах (водо-каналізаційних, теплових, електричних і т.п.). Створення умов для подальшого проведення робіт на об'єктах. Для проведення РіІНР залучаються невоєнізовані формування, військові частини, спеціальні формування і установи ЦО, а також при потребі, частини МВС згідно планів взаємодії. При виконанні надзвичайних ситуацій проводяться такі загальні заходи: проведення розвідки і оцінка обстановки в осередках ураження. Виявлення об'єктів і пунктів, яким загрожує небезпека. Організація оповіщення населення при виникненні небезпеки. Визначення необхідної кількості сил і засобів для локалізації небезпеки. Рятування людей, тварин і матеріальних цінностей. Проведення невідкладних робіт на об'єкті. Організація комендантської служби для охорони громадського порядку і матеріальних цінностей. Пошуки і надання медичної допомоги ураженим, розпізнання і похорони загиблих. Послідовність і способи виконання робіт залежать від наявності і характеру руйнування будівель і споруд, аварій на комунальних і енергетичних мережах і технологічних лініях, рівнів радіації, пожеж і інших умов, що можуть вплинути на організацію і проведення РіІНР. При цьому необхідно за перші 3 – 4 години після ядерного вибуху подати повітря в завалені або пошкоджені сховища; в перші 12-14 годин необхідно надати першу медичну допомогу більшій частині уражених; завершити основні рятувальні роботи до кінця першої доби. Тому роботи проводяться безперервно (день і ніч) з великою напругою сил і з високим темпом. При проведенні РіІНР передбачена зміна людей, техніка залишається на місці. Необхідно всім знати як діяти в випадку пошкодження м'яких тканин або пошкодження магістральних судинних стволів кінцівок, що зустрічаються в 20 – 30% випадків при аварійних руйнуваннях будівель. При наданні медичної допомоги джгут (тугу пов'язку) накладають вище місця пошкодження, а в стаціонарі проводиться очищення через штучну нирку.

Успішне проведення РіІНР забезпечується : своєчасним і безперервним веденням розвідки, швидким виходом сил ЦО в осередок ураження, великою свідомістю і умінням, а також психологічною стійкістю особового складу формувань ЦО, знанням і сумлінним виконанням особовим складом заходів безпеки при проведені РіІНР. Неперервність і вчасність управління. Чіткість організації взаємодії сил і засобів ЦО, всебічним забезпеченням проведення РіІНР, швидкий вихід сил ЦО в осередок ураження забезпечить враженим своєчасну медичну допомогу. Ці вимоги виконуються активними діями загону забезпечення руху, чіткою організацією і гнучким керівництвом силами ЦО на марші. Як правило сили ЦО рухаються в такому порядку:

МТЗ резерв 2-й ешелон 1-й ешелон ПЗР розвідка командир

00 00 000 000 00 00

де МТЗ – матеріально-технічне забезпечення; ПЗР - підрозділ забезпечення руху.

Неперервність РіІНР забезпечується організацією роботи в дві і більше змін, тривалість яких визначаються начальником ЦО об’єкту і командиром формування виходячи із обставин і рівня радіації на місцевості. Найменша тривалість роботи 2-4 години, а найбільша – 12 годин. Темп ведення робіт збільшується за рахунок введення наступних змін 2-го ешелону, а якщо необхідно то і за рахунок формувань сільської місцевості. Зміни черги роботи формувань і підрозділів проводиться таким чином, щоб рятувальні роботи велися безперервно. Зміни формувань залишають на робочих місцях машини, механізми і інструменти. При передачі зміни старшим має бути командир зміни, що змінюється. Основою управління має бути наказ (рішення) начальника ЦО об’єкту, який керує формуваннями особисто, через штаб ЦО і служби ЦО. Основним засобом, що забезпечує управління має бути зв’язок. Для цього використовується радіо, дротяні та сигнальні засоби, інші види зв’язку. Виключну увагу придають організації взаємодії сил і засобів ЦО на всіх етапах виконання РіІНР. При цьому передбачається взаємодія всіх підрозділів (як основних так і допоміжних) для своєчасного і успішного виконання різноманітних за характером робіт з надання допомоги ураженому населенню. До сил ЦО на об’єкті народного господарства (НГ) відносяться: невоєнізовані формування загального призначення (ланки, групи, збірні команди) в залежності від категорії об’єкту і можливостей їх укомплектування технікою і майном. А також формування розвідки і формування забезпечення.

За 10 годин роботи збірна команда (рис. 1) виконує:

обладнання під'їздів до завалів шириною 3 – 3,5м, довжиною до 1км;

відривання та відкриття завалених сховищ – 8 –10 шт.;

витягнення уражених людей із підвалів – до 500 чол.;

обладнання відводів газових, водних і каналізаційних мереж – довжиною до 100 метрів.

Рис. 1. Схема організації збірної команди.

Рис. 2. Схема організації збірної групи.

За 10 годин роботи збірна група (рис. 9) виконує:

обладнання проїздів на завалах шириною – 3-3,5 м, довжиною до 500м;

витягнення уражених із підвалів і сховищ – до 300 чол.;

відкопування і відкриття завалених сховищ – 2-3 шт.;

відключення зруйнованих мереж – 8-10 ділянок;

обладнання мереж в обхід зруйнованих – до 100м.

Сили ЦО рахуються готовими до дії при умовах: доукомплектованості особовим складом до штату; забезпечення табельним майном і технікою; перевірка їх готовності до виконання. При загрозі нападу сил противника формування приводять в готовність на території об’єкту. Після цього їх виводять в зону за містом, де вони розміщуються в населених пунктах або на місцевості які мають природні укриття. Перед виходом в осередок ураження формуванням призначається район збору де перевіряється їх готовність до виконання робіт.