2.4 Водні ресурси
Ріка́ — природний водний потік, який витікає з джерел чи з озера, болота (рідше), має сформоване річище і тече під дією сили тяжіння; живиться поверхневими й підземними водами, з атмосферних опадів свого басейну. Розрізняють ріки сталі й сезонні, гірські та рівнинні.
Річки Теребовлянського району належать до басейну Дністра, який займає 100% його території. Для основних з них характерний меридіональний напрям протікання (з півночі на південь), відповідно до нахилу поверхні Подільської височини і значний нахил русел. Живлення рік району мішане : дощові, талі та підземні води. Найбільша водо насиченість рік спостерігається на весні – у березні-квітні, під час танення снігу, та в першій половині літа, під час випадання частих дощів. У другій половині літа починається нестійка літньо-осіння межинь. Льодостав на ріках починається в останній декаді грудня, а інколи на початку січня і триває 60-65 днів. Льодовиковий режим не стійкий. Товщина криги коливається від 5-10 до 80-90 см. Наприкінці лютого – на початку березня ріки скресают і настають повені. Внаслідок частих відлиг у теплі зими трапляється декілька льодоставів, навіть повне зникнення криги. Величина твердого стоку пов’язана з інтенсивністю ерозійних процесів у басейнах річок. Його показником є каламутність води. Каламутність змінюється за сезонами по довжині річок. Найпрозоріша і найчистіша вода – в період літньої і зимової межині, коли відсутній поверхневий стік, а живлення річок відбувається зазвичай за рахунок підземних вод. Хімічний склад річкових вод переважно гідрокарбонатно-кальцієві, мінералізація 200-400 мл/л. Води річок можна використовувати для сільськогосподарських, технічних потреб та розведення риб і водоплавної птиці. Найбільшою річкою, яка протікає територією району, є річка Серет. Загальна довжина — 218 км, а в межах району — 88 км. На Теребовлянщині Серет протікає у вузькій долині з почленованими ерозією, залісненими схилами. Ріки живлять переважно талі снігові та дощові води.
Найбільшою лівою притокою Серету є річка Гнізна. Пливучи з півночі від сторони Кровинки в напрямі на південь, річка Гнізна наближається до самої Теребовлі, але біля передмістя Раковиця звертає на захід і утворює великий закрут. Під Замковою Горою річка біля так званого Підзамча знову змінює течію, утворює «коліно» і повертає на південь. Переполовинивши Теребовлю на дві частини, Гнізна звертає на південний захід в сторону села Зеленче і річки Серет, у яку впадає.
Друга за довжиною річка району — Стрипа. В межах Теребовлянщини вона протікає 60 км зі своєї загальної довжини 135 км. У верхній течії до с. Соколів, долина Стрипи неглибока з пологими схилами, заплава широка. Починаючи від села Соколів, долина Стрипи глибшає стає звивистою, а схили її робляться стрімкими, скелястими.
Гнізна – річка у Збаразькому, Тернопільському і Теребовлянському районах, ліва притока Серету. Довжина – 81 км., площа басейну – 1110 км2. Долина трапецієвидна, завширшки 1км. і більше. Заплава завширшки до 500м. Річище звивисте, зарегульоване, ширина до 10-15 м. Живлення мішане. Замерзає на прикінці грудня, крига скресає на початку березня. Воду частково використовують для сільськогосподарських потреб. На Гнізній розташоване місто Теребовля.
Стави – річка у Теребовлянському і Гусятинському районах, ліва притока Тайни. Довжина – 29 км, площа басейну – 95 км2. Бере початок із джерел поблизу села Глещави. Долина трапецієвидна, глибина 20-35 м, ширина до 1,2 км. Річище слабозвивисте, ширина – до 3-5 м. Живлення річки мішане з переважанням дощового. Замерзає у грудні, крига скресає у березні. Воду частково використовують для сільськогосподарських потреб.
Стрілка – річка у Теребовлянському і Гусятинському районах, права притока Нічлави. Довжина – 38 км, площа басейну – 209 км2. Бере початок біля с.Кобиловолоки. Долина у верхів’ї трапецієвидна, нище V-подібна, глибина у пониззі до 50м, русло слабозвивесте, ширина 4м. Живлення змішане. Льодостав з грудня до березня. Є ставки. Воду використовують до сільськогосподарських потреб.
Тайна – річка у Теребовлянському і Гусятинському районах, права притока Гнилої. Довжина – 46 км, площа басейну – 327км2. Бере початок біля с.Іванівка. Долина трапецієвидна, ширина до 2,6 км. Заплава дохстороня, на окремих ділянках заболочена. Річище звивисте, ширина 6-7м. Живлення мішане, з переважанням снігового. Замерзає у грудні, скрисає – у березні. Стік зарегульований ставками. Воду використовують для технічних та сільськогосподарських потреб. На річці – м.Хоростків.
На території Теребовлянського району немає природних озер, проте є багато ставків. Більшість з них розміщені в басейнах Серету, Стрипи і Гнізни.
Теребовлянщина має запаси підземних вод. Вони складаються з ґрунтових вод і власне підземних вод. Ґрунтові води залягають на глибині 4-10 м. Запаси підземних вод є в трьох водоносних горизонтах, які розташовані на глибині 5-16 м, 30-40 м, 60-80 м. Усі води використовуються для господарських потреб промислових, сільськогосподарських підприємств та побутових потреб населення.
Мінеральні води Теребовлянщини об'єднані у дві групи: сірководневі та води з підвищеною мінералізацією і вмістом специфічних мікрокомпонентів. Сірководневі води поширені у північній частині районі. Пов'язані вони з неогеновими відкладами. Найкраще сірководневі води вивчені в с. Конопківка. Перші відомості про ці води дали вихідні джерела на лівому схилі долини р. Нішли. Тут водоносна товща розкрита 13 свердловинами. На протилежному березі пробурені 8 свердловин. Усі вони дали приплив сірководневих вод, які є аналогами вод з лівого берегу. Води родовища використовуються для санаторію «Медобори», у якому одночасно може лікуватися 350 осіб, а також водогоном подаються у бальнеологічну лікарню в Микулинцях. Сірководневими водами лікують ревматичний, травматичний та інфекційний поліартрити, радикуліти, захворювання нервової системи. Відпочиваючі мають можливість пити воду типу «Моршинська». Вона лікує захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки, жовчно-вивідних шляхів. Друга ділянка сірководневих вод району охоплює територію на схід від Микулинців (села Козівка, Сороцьке, Мшанець). Порівняно з Конопківським родовищем відомості про згадані води цієї території поки що недостатні. Найбільш збагачені сірководнем води у с. Мшанець. Води підвищеної мінералізації з вмістом специфічних мікроелементів виявлені в с. Гумниська, Великий Говилів та інших.
Надра Теребовлянського району містять значні ресурси мінеральних вод, які поки що вивчені недостатньо. Також не всі сірководневі води використовуються за призначенням. Так, у Мшанці, Сороцькому вода йде лише на технічні потреби, хоча її можна використовувати для лікувальних цілей.