
- •Тема № 1 Сутність аудиту, його мета, місце і значення в економічних відносинах
- •§ 1.1. Історія аудиту, як задоволення суспільної потреби в незалежному економічному контролі
- •§ 1.2. Становлення аудиту в Україні
- •§ 1.3. Визначення аудиту
- •В незалежному економічному контролі
- •§ 1.2. Становлення аудиту в Україні
- •§ 1.3. Визначення аудиту
- •Тема № 2 Класифікація робіт(завдань), які виконуються аудиторами
- •§ 2.2. Визначення та характеристики робіт (завдань) з надання впевненості
- •Достатні відповідні докази;
- •Користувачі фінансової звітності та їхні інформаційні потреби
- •§ 2.3. Класифікація видів аудиту за напрямками. Зовнішній та внутрішнього аудиту, взаємозв’язок між ними
- •Перевірка дотримання законів, нормативних актів та інших зовнішніх вимог, а також політики, директив управлінського персоналу та інших внутрішніх вимог.
- •Відмінності внутрішнього і зовнішнього аудиту
- •Тема № 3 Регулювання аудиторської діяльності
- •Сукупність законів та інших регламентуючих документів, щодо здійснення аудиторської діяльності, таких як:
- •Орган управління системою організації аудиторської діяльності — Аудиторська палата України (апу), яка:
- •Контроль якісті аудиторських послуг;
- •Функції професійних організацій аудиторів України
- •§ 3.2. Правові форми підприємницької діяльності в аудиті
- •За включення до Реєстру утримується плата;
- •§ 3.3. Стандарти аудиту та етики
- •§ 3.4. Професійна етика, юридична та професійна відповідальність аудиторів. Права та обов’язки аудиторів
- •§ 3.5. Незалежність аудиторів
- •Аспекти незалежності аудиторської професії
- •Тема № 4 Аудиторський ризик та методика його визначення
- •§ 4.2. Поняття суттєвості
- •Розрахунок граничних сум суттєвості в аудиторській практиці Великобританії
- •§ 4.3. Поняття помилки та шахрайства
- •Викривлення, що є результатом неправдивої фінансової звітності,
- •Викривлення, що є результатом незаконного привласнення активів.
- •§ 4.4. Складники аудиторського ризику. Моделі визначення аудиторського ризику
- •Ризик суттєвих викривлень (рсв) — це ризик того, що фінансові звіти суттєво викривлені до аудиторської перевірки.
- •Взаємозв’язок між компонентами аудиторського ризику
- •Тема № 5 Процедура вибору замовника та укладання договору на проведення аудиту
- •Етап укладання договору.
- •Етап проведення процедур отримання аудиторських доказів.
- •§ 5.2. Зміст процедур переддоговірного етапу та форми проведення переговорів з клієнтом
- •Порівняння переваг та недоліків основних підходів до переговорного процесу
- •§ 5.3. Договір на проведення аудиту
- •Окремий договір на проведення аудиту.
- •Тема № 6 Планування в аудиті
- •§ 6.2. Попереднє планування аудиту, складання документу «Меморандум попереднього планування аудиту»
- •§ 6.3. Розробка документу «Загальної стратегії аудиту»
- •§ 6.4. Розробка документу «План аудиту»
- •§ 6.5. Розробка документу «Програма аудиту»
- •Тема № 7 Аудиторські докази. Методи і прийоми аудиту
- •§ 7.2. Поняття про аудиторські докази, їх види
- •§ 7.3. Твердження у фінансових звітах, щодо яких отримуються аудиторські докази
- •Операції та події відображені на відповідних рахунках.
- •Взаємозв’язок між видами тверджень керівництва у фінансових звітах та різними формами фінансових звітів.
- •§ 7.4. Види процедур отримання аудиторських доказів за їх характером
- •§ 7.5. Види процедур отримання аудиторських доказів за їх типом
- •Найпоширеніші фінансові коефіцієнти, які використовуються для аналізу фінансової звітності
- •Тема № 8 Вивчення системи внутрішнього контролю та оцінка ризиків суттєвого викривлення
- •§ 8.2. Процедури вивчення системи внутрішнього контролю в процесі аудиту
- •§ 8.3. Поняття, цілі, методи та функції системи внутрішнього контролю
- •Достовірності фінансової звітності,
- •Ефективності діяльності,
- •Дотримання застосовуваних законів та нормативних актів.
- •Наскільки внутрішній контроль забезпечує виконання вимог чинного законодавства, яке стосується господарської діяльності підприємства.
- •Наявність організаційної структури з жорстким закріпленням повноважень та обов’язків;
- •§ 8.4. Структура системи внутрішнього контролю за міжнародними стандартами аудиту
- •1. Впровадження та дотримання чесності і етичних цінностей.
- •§ 8.5. Методи документування системи внутрішнього контролю
- •Основні умовні знаки, які застосовуються при складанні блок-схем
- •Витяг з анкети внутрішнього контролю
- •Тест внутрішнього контролю запасів
- •§ 8.6. Оцінка ризиків суттєвого викривлення
- •Тема № 9 Документування процесу аудиту
- •§ 9.1. Основні вимоги до документального забезпечення аудиторської діяльності
- •Вимоги міжнародних стандартів аудиту до аудиторської документації
- •§ 9.2. Мета складання робочої документації та процедури організації документального забезпечення процесу аудиту
- •§ 9.3. Види робочої документації та вимоги до її складання
- •Джерела інформації та документування результатів на різних етапах процесу аудиту
- •Класифікація аудиторської документації
- •Зміст та перелік документів, які включаються до постійного файлу
- •§ 9.4. Аудиторський звіт
- •§ 9.5. Типи та форми аудиторських висновків
- •§ 9.6. Безумовно-позитивний висновок
- •Зміст та структура безумовно-позитивного висновку
- •§ 9.7. Модифіковані висновки
- •Структура модифікованого аудиторського висновку
- •Безумовно-позитивний висновок,
- •Приклад безумовно-позитивного висновку з пояснювальним параграфом
- •Приклад умовно-позитивного висновку з пояснювальним параграфом
- •Приклад умовно-позитивного висновку з нефундаментальною незгодою
- •Приклад аудиторського висновку з фундаментальною незгодою
Тема № 3 Регулювання аудиторської діяльності
План теми:
§ 3.1. Регулювання аудиторської діяльності в Україні
§ 3.2. Правові форми підприємницької діяльності в аудиті
§ 3.3. Стандарти аудиту та етики
§ 3.4. Професійна етика, юридична та професійна відповідальність аудиторів. Права та обов’язки аудиторів
§ 3.5. Незалежність аудиторів
§ 3.1. Регулювання аудиторської діяльності в Україні
Залежно від пріоритетів щодо забезпечення інформаційних потреб користувачів фінансової звітності в певній країні, існують такі базові підходи до регулювання аудиторської діяльності:
Нормативно-орієнтований базовий підхід існує в тих країнах, де користувачами аудиторських висновків є перш за все представники органів державної влади, і тому аудиторська діяльність знаходиться під жорстким регламентуванням з боку держави.
Громадсько-орієнтований базовий підхід пов’язаний з розширенням кола користувачів фінансової звітності. В такій ситуації аудит орієнтований на потреби широкого кола громадськості, а саме переважно потреб акціонерів, інвесторів, кредиторів та інших зацікавлених юридичних та фізичних осіб. Саме тому в таких країнах аудиторська діяльність є певною мірою саморегульованою.
Враховуючи те, що історично аудит — це форма незалежного економічного контролю, а представники органів державної влади є одними з користувачів фінансової звітності та аудиторських висновків, то в першому випадку аудит залежатиме від державних структур, які регулюють аудиторську діяльність. Таким чином, другу форму регулювання аудиторської діяльності можна розглядати як більш прогресивну, яка дозволяє формувати об’єктивні зовнішні передумови для незалежності аудиту. Звісно, при аналізі систем регулювання аудиторської діяльності в будь-якої країни можна казати лише про переважання одного з базових підходів. В Україні регулювання аудиту здійснюється переважно на базі громадсько-орієнтованого підходу.
Система регулювання аудиторської діяльності в Україні має такі елементи:
Сукупність законів та інших регламентуючих документів, щодо здійснення аудиторської діяльності, таких як:
Закон України «Про аудиторську діяльність»;
Закони, які визначають обов’язковість проведення аудиту;
Стандарти аудиту (в Україні в якості національних використовуються Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики);
Кодекс етики професійних бухгалтерів;
Господарський кодекс та інші нормативно-правові акти, які регулюють підприємницьку діяльність.
Орган управління системою організації аудиторської діяльності — Аудиторська палата України (апу), яка:
проводить атестацію (сертифікацію) аудиторів;
веде Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності;
здійснює контроль якості роботи аудиторів і дотримання учасниками ринку аудиторських послуг законодавства і стандартів аудиту.
Загальну сукупність нормативно-правових документів, що регулюють аудиторську діялбність можна поділити на дві категорії:
сукупність нормативно-законодавчих та регламентуючих документів щодо здійснення аудиторської практики;
сукупність нормативно-правових документів, які регламентують здійснення підприємницької діяльності (Конституція України, Господарський кодекс, закони з оподаткування). Основний нормативний документ, який регламентує здійснення аудиту в Україні — Закон України «Про аудиторську діяльність».
Держава, як один із користувачів фінансової звітності, не може прямо регулювати через свої виконавчі органи аудиторську діяльність, інакше буде втрачено незалежність аудиторського контролю. Отже, аудиторська діяльність є самореґульованою. Це означає, що держава встановлює лише вимогу здійснення аудиту, а методику його проведення визначають професійні організації.
Закон «Про аудиторську діяльність» визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації.
Структура Закону України «Про аудиторську діяльність»
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ст. 1. Сфера дії Закону
Ст. 2. Законодавство про аудиторську діяльність
Ст. 3. Аудиторська діяльність
Ст. 4. Аудитор
Ст. 5. Аудиторська фірма
Ст. 6. Стандарти аудиту
Ст. 7. Аудиторський висновок та інші офіційні документи
Ст. 8. Обов'язкове проведення аудиту
Ст. 9. Обов'язки суб'єктів господарювання при проведенні аудиту
Розділ II. СЕРТИФІКАЦІЯ АУДИТОРІВ І РЕЄСТР АУДИТОРСЬКИХ ФІРМ ТА АУДИТОРІВ
Ст. 10. Сертифікація аудиторів
Ст. 11. Реєстр аудиторських фірм та аудиторів
Розділ III. АУДИТОРСЬКА ПАЛАТА УКРАЇНИ
Ст. 12. Повноваження Аудиторської палати України
Ст. 13. Створення Аудиторської палати України
Ст. 14. Діяльність Аудиторської палати України
Ст. 15. Голова Аудиторської палати України
Розділ IV. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ТА НАДАННЯ ІНШИХ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ
Ст. 16. Загальні умови проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг
Ст. 17. Підстави для проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг
Розділ V. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ АУДИТОРІВ І АУДИТОРСЬКИХ ФІРМ
Ст. 18. Права аудиторів і аудиторських фірм
Ст. 19. Обов'язки аудиторів і аудиторських фірм
Ст. 20. Спеціальні вимоги
Розділ VI. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АУДИТОРІВ ТА АУДИТОРСЬКИХ ФІРМ
Ст. 21. Цивільно-правова відповідальність аудиторів та аудиторських фірм
Ст. 22. Інші види відповідальності аудиторів та аудиторських фірм
Розділ VII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Регулятивним органом, який визначено законодавством в Україні, є Аудиторська палата України (АПУ) — незалежна неприбуткова організація (юридична особа), яка діє на підставі Закону України «Про аудиторську діяльність» та власного Статуту.
До повноважень і обов’язків АПУ належать: