
- •Тема № 1 Сутність аудиту, його мета, місце і значення в економічних відносинах
- •§ 1.1. Історія аудиту, як задоволення суспільної потреби в незалежному економічному контролі
- •§ 1.2. Становлення аудиту в Україні
- •§ 1.3. Визначення аудиту
- •В незалежному економічному контролі
- •§ 1.2. Становлення аудиту в Україні
- •§ 1.3. Визначення аудиту
- •Тема № 2 Класифікація робіт(завдань), які виконуються аудиторами
- •§ 2.2. Визначення та характеристики робіт (завдань) з надання впевненості
- •Достатні відповідні докази;
- •Користувачі фінансової звітності та їхні інформаційні потреби
- •§ 2.3. Класифікація видів аудиту за напрямками. Зовнішній та внутрішнього аудиту, взаємозв’язок між ними
- •Перевірка дотримання законів, нормативних актів та інших зовнішніх вимог, а також політики, директив управлінського персоналу та інших внутрішніх вимог.
- •Відмінності внутрішнього і зовнішнього аудиту
- •Тема № 3 Регулювання аудиторської діяльності
- •Сукупність законів та інших регламентуючих документів, щодо здійснення аудиторської діяльності, таких як:
- •Орган управління системою організації аудиторської діяльності — Аудиторська палата України (апу), яка:
- •Контроль якісті аудиторських послуг;
- •Функції професійних організацій аудиторів України
- •§ 3.2. Правові форми підприємницької діяльності в аудиті
- •За включення до Реєстру утримується плата;
- •§ 3.3. Стандарти аудиту та етики
- •§ 3.4. Професійна етика, юридична та професійна відповідальність аудиторів. Права та обов’язки аудиторів
- •§ 3.5. Незалежність аудиторів
- •Аспекти незалежності аудиторської професії
- •Тема № 4 Аудиторський ризик та методика його визначення
- •§ 4.2. Поняття суттєвості
- •Розрахунок граничних сум суттєвості в аудиторській практиці Великобританії
- •§ 4.3. Поняття помилки та шахрайства
- •Викривлення, що є результатом неправдивої фінансової звітності,
- •Викривлення, що є результатом незаконного привласнення активів.
- •§ 4.4. Складники аудиторського ризику. Моделі визначення аудиторського ризику
- •Ризик суттєвих викривлень (рсв) — це ризик того, що фінансові звіти суттєво викривлені до аудиторської перевірки.
- •Взаємозв’язок між компонентами аудиторського ризику
- •Тема № 5 Процедура вибору замовника та укладання договору на проведення аудиту
- •Етап укладання договору.
- •Етап проведення процедур отримання аудиторських доказів.
- •§ 5.2. Зміст процедур переддоговірного етапу та форми проведення переговорів з клієнтом
- •Порівняння переваг та недоліків основних підходів до переговорного процесу
- •§ 5.3. Договір на проведення аудиту
- •Окремий договір на проведення аудиту.
- •Тема № 6 Планування в аудиті
- •§ 6.2. Попереднє планування аудиту, складання документу «Меморандум попереднього планування аудиту»
- •§ 6.3. Розробка документу «Загальної стратегії аудиту»
- •§ 6.4. Розробка документу «План аудиту»
- •§ 6.5. Розробка документу «Програма аудиту»
- •Тема № 7 Аудиторські докази. Методи і прийоми аудиту
- •§ 7.2. Поняття про аудиторські докази, їх види
- •§ 7.3. Твердження у фінансових звітах, щодо яких отримуються аудиторські докази
- •Операції та події відображені на відповідних рахунках.
- •Взаємозв’язок між видами тверджень керівництва у фінансових звітах та різними формами фінансових звітів.
- •§ 7.4. Види процедур отримання аудиторських доказів за їх характером
- •§ 7.5. Види процедур отримання аудиторських доказів за їх типом
- •Найпоширеніші фінансові коефіцієнти, які використовуються для аналізу фінансової звітності
- •Тема № 8 Вивчення системи внутрішнього контролю та оцінка ризиків суттєвого викривлення
- •§ 8.2. Процедури вивчення системи внутрішнього контролю в процесі аудиту
- •§ 8.3. Поняття, цілі, методи та функції системи внутрішнього контролю
- •Достовірності фінансової звітності,
- •Ефективності діяльності,
- •Дотримання застосовуваних законів та нормативних актів.
- •Наскільки внутрішній контроль забезпечує виконання вимог чинного законодавства, яке стосується господарської діяльності підприємства.
- •Наявність організаційної структури з жорстким закріпленням повноважень та обов’язків;
- •§ 8.4. Структура системи внутрішнього контролю за міжнародними стандартами аудиту
- •1. Впровадження та дотримання чесності і етичних цінностей.
- •§ 8.5. Методи документування системи внутрішнього контролю
- •Основні умовні знаки, які застосовуються при складанні блок-схем
- •Витяг з анкети внутрішнього контролю
- •Тест внутрішнього контролю запасів
- •§ 8.6. Оцінка ризиків суттєвого викривлення
- •Тема № 9 Документування процесу аудиту
- •§ 9.1. Основні вимоги до документального забезпечення аудиторської діяльності
- •Вимоги міжнародних стандартів аудиту до аудиторської документації
- •§ 9.2. Мета складання робочої документації та процедури організації документального забезпечення процесу аудиту
- •§ 9.3. Види робочої документації та вимоги до її складання
- •Джерела інформації та документування результатів на різних етапах процесу аудиту
- •Класифікація аудиторської документації
- •Зміст та перелік документів, які включаються до постійного файлу
- •§ 9.4. Аудиторський звіт
- •§ 9.5. Типи та форми аудиторських висновків
- •§ 9.6. Безумовно-позитивний висновок
- •Зміст та структура безумовно-позитивного висновку
- •§ 9.7. Модифіковані висновки
- •Структура модифікованого аудиторського висновку
- •Безумовно-позитивний висновок,
- •Приклад безумовно-позитивного висновку з пояснювальним параграфом
- •Приклад умовно-позитивного висновку з пояснювальним параграфом
- •Приклад умовно-позитивного висновку з нефундаментальною незгодою
- •Приклад аудиторського висновку з фундаментальною незгодою
Безумовно-позитивний висновок,
умовно-позитивний висновок,
негативний висновок,
відмова від висловлення думки.
Безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфом. У процесі проведення процедур аудиту, аудитор може отримати інформацію, що, на його професійне судження, буде важливою для розуміння користувачами фінансової звітності. Така інформація може бути включена підприємством до приміток, які є частиною фінансової звітності. Тому буває доцільним зробити наголос на відповідну інформацію у фінансовій звітності для того, щоб привернути увагу користувачів фінансової звітності. Це робиться шляхом додавання в аудиторський висновок пояснювального параграфа. Додавання такого пояснювального параграфа не впливає на думку аудитора. Цей параграф розміщується після параграфа з аудиторською думкою та розділу з описом інших обов’язків аудитора, якщо такий є.
Пояснювальний параграф, як правило, містить посилання на те, що аудиторський висновок (тобто безпосереднє судження аудитора про фінансову звітність) не є модифікованим.
Наприклад, у примітках до фінансових звітів підприємством включено інформацію про те, що в структурі замовлень значну питому вагу (більше 20%) посідають замовлення, що фінансуються з державного бюджету. Аудитору стало відомо, що тендерні умови, які визначаються на укладання договорів у наступному році, значно жорсткіші в порівнянні зі звітним роком. Тому, на погляд аудитора, можуть виникнути труднощі у майбутньому з отриманням відповідних обсягів державного замовлення на виробництво продукції. Але такі обставини не впливають на повноту і достовірність фінансових звітів, по яких робиться висновок.
Іншим випадком, в якому аудитор може модифікувати структуру безумовно-позитивного висновку, є випадок, коли аудитором у пояснювальному параграфі називаються обставини, що можуть розкривати питання безперервності діяльності підприємства. Більш докладно про порядок дослідження таких питань аудитором та врахування їх впливу на форму аудиторського висновку викладено у спеціальному МСА 570 «Безперервність».
Далі наведено витяг з безумовно-позитивного висновку, який має пояснювальний параграф, що не впливає на думку аудитора (див. табл. 9.7.2.).
Таблиця 9.7.2.
Приклад безумовно-позитивного висновку з пояснювальним параграфом
Елемент аудиторського висновку |
Зміст елемента у висновку |
… |
|
Аудиторська думка |
Під час аудиту було зібрано та систематизовано достатній обсяг доказів (на погляд аудитора), які дозволяють зробити оцінку показників фінансової звітності у відповідності до мети аудиту та виявити суттєві помилки, допущені при її складанні.
ВИСНОВОК
|
Пояснювальний параграф, що не впливає на думку аудитора |
Не висловлюючи умовно-позитивної думки, звертаємо увагу на примітку 5 до Звіту про фінансові результати. Замовник забезпечує більше 20% обсягу доходів від реалізації продукції за рахунок отриманого державного замовлення. Враховуючи зміни тендерних умов на наступний фінансовий рік, можна очікувати певних труднощів в отриманні відповідної групи доходів на рівні звітного року
|
… |
Модифіковані висновки з питаннями, що впливають на думку аудитора. За наслідками дослідження отриманих аудиторських доказів аудитор може виявити певні відхилення щодо відповідності інформації, яка подана й розкрита у фінансовій звітності, від вимог концептуальної основи фінансових звітів, або реальних фактів господарської діяльності, результати яких і відбивають такі фінансові звіти. Крім того, можуть виникнути обставини, за яких аудитор не отримає достатнього, на його професійне судження, обсягу аудиторських доказів стосовно тверджень у фінансових звітах. Все це не дозволяє аудитору висловити безумовно-позитивної думки.
Якщо згрупувати за однорідними ознаками причини того, що аудитор не може сформувати безумовно-позитивної думки, то вони можуть бути об’єднані у дві групи:
обмеження обсягу роботи аудитора;
незгода з управлінським персоналом стосовно прийнятності вибраної облікової політики, методу її застосування або адекватності розкриття інформації у фінансовій звітності.
Обмеження обсягу роботи аудитора може встановлюватися замовником, коли умови завдання визначають, що аудитор не зможе виконати всіх необхідних на його думку, аудиторських процедур, за допомогою яких буде отримано достатній обсяг аудиторських доказів стосовно тверджень у фінансових звітах.
До обмеження обсягу відносять такі обставини:
час призначення аудитора не дає йому змоги спостерігати за інвентаризацією наявних запасів,
облікові записи у бухгалтерському обліку підприємства є неадекватними, тобто не дозволяють прослідкувати змісту та порядку обробки й систематизації господарських операцій на рахунках обліку,
аудитор не може виконати важливих запланованих аудиторських процедур.
Незгода з управлінським персоналом. Аудитор може не погодитись з управлінським персоналом стосовно таких питань, як:
прийнятність облікової політики, метод її застосування,
порядок формування показників фінансової звітності або повноту розкриття інформації у фінансових звітах.
Саме внаслідок будь-якого з вищевикладеного виду причин аудитор надає замовнику один з видів модифікованих висновків:
умовно-позитивного,
негативного,
відмову від висловлення думки.
Для того щоб вибрати форму модифікованого аудиторського висновку з відповідним змістом, перш за все, аудитор повинен проаналізувати, чи мають суттєвий вплив виявлені обставин, що обмежують обсяг роботи аудитора на оцінку повноти та достовірності показників фінансової звітності, або наскільки суттєвими є відхилення у значеннях показників фінансової звітності чи обсягу розкриття інформації у примітках, по яких аудитор висловлює незгоду з керівництвом підприємства.
Після аналізу встановлених фактів обмежень або незгод на їх суттєвість аудитор приймає рішення про форму модифікації висновку керуючись наступними правилами:
Якщо встановлені факти обмежень або незгод не носять суттєвого характеру, тоді аудитор вибирає умовно-позитивний висновок. Умовно-позитивну думку слід висловлювати так: «за винятком» впливу питання, якого стосується модифікація.
Якщо встановлено факт (або сукупність фактів) незгоди з порядком формування значення показників чи повнотою розкриття інформації у фінансовій звітності, який (або які) носять суттєвий характер, аудитор надає негативний висновок.
Якщо встановлено факт (або сукупність фактів) обмеження обсягу перевірки, що не дозволяє отримати достатнього обсягу доказів по суттєвих аспектах фінансової звітності, аудитор надає відмову від висловлення думки.
Якщо аудитор висловлює думку, іншу ніж безумовно-позитивна, він повинен чітко описати у висновку всі обґрунтовані причини і, по змозі, дати кількісний опис можливого впливу на фінансові звіти. Як правило, ця інформація наводиться в окремому параграфі, який передує висловленню думки або відмові від висловлення думки й може містити посилання на докладнішу інформацію, якщо вона є, у примітках до фінансових звітів, які можуть привести до висловлення іншої, ніж безумовно-позитивна, думки.
Далі наведено витяги з різних видів модифікованих висновків. Витяг з умовно-позитивного висновку, коли встановлено факт обмеження обсягу, що не має суттєвого характеру (див. табл. 9.7.3.).
Таблиця 9.7.3.