
- •Тема № 1 Сутність аудиту, його мета, місце і значення в економічних відносинах
- •§ 1.1. Історія аудиту, як задоволення суспільної потреби в незалежному економічному контролі
- •§ 1.2. Становлення аудиту в Україні
- •§ 1.3. Визначення аудиту
- •В незалежному економічному контролі
- •§ 1.2. Становлення аудиту в Україні
- •§ 1.3. Визначення аудиту
- •Тема № 2 Класифікація робіт(завдань), які виконуються аудиторами
- •§ 2.2. Визначення та характеристики робіт (завдань) з надання впевненості
- •Достатні відповідні докази;
- •Користувачі фінансової звітності та їхні інформаційні потреби
- •§ 2.3. Класифікація видів аудиту за напрямками. Зовнішній та внутрішнього аудиту, взаємозв’язок між ними
- •Перевірка дотримання законів, нормативних актів та інших зовнішніх вимог, а також політики, директив управлінського персоналу та інших внутрішніх вимог.
- •Відмінності внутрішнього і зовнішнього аудиту
- •Тема № 3 Регулювання аудиторської діяльності
- •Сукупність законів та інших регламентуючих документів, щодо здійснення аудиторської діяльності, таких як:
- •Орган управління системою організації аудиторської діяльності — Аудиторська палата України (апу), яка:
- •Контроль якісті аудиторських послуг;
- •Функції професійних організацій аудиторів України
- •§ 3.2. Правові форми підприємницької діяльності в аудиті
- •За включення до Реєстру утримується плата;
- •§ 3.3. Стандарти аудиту та етики
- •§ 3.4. Професійна етика, юридична та професійна відповідальність аудиторів. Права та обов’язки аудиторів
- •§ 3.5. Незалежність аудиторів
- •Аспекти незалежності аудиторської професії
- •Тема № 4 Аудиторський ризик та методика його визначення
- •§ 4.2. Поняття суттєвості
- •Розрахунок граничних сум суттєвості в аудиторській практиці Великобританії
- •§ 4.3. Поняття помилки та шахрайства
- •Викривлення, що є результатом неправдивої фінансової звітності,
- •Викривлення, що є результатом незаконного привласнення активів.
- •§ 4.4. Складники аудиторського ризику. Моделі визначення аудиторського ризику
- •Ризик суттєвих викривлень (рсв) — це ризик того, що фінансові звіти суттєво викривлені до аудиторської перевірки.
- •Взаємозв’язок між компонентами аудиторського ризику
- •Тема № 5 Процедура вибору замовника та укладання договору на проведення аудиту
- •Етап укладання договору.
- •Етап проведення процедур отримання аудиторських доказів.
- •§ 5.2. Зміст процедур переддоговірного етапу та форми проведення переговорів з клієнтом
- •Порівняння переваг та недоліків основних підходів до переговорного процесу
- •§ 5.3. Договір на проведення аудиту
- •Окремий договір на проведення аудиту.
- •Тема № 6 Планування в аудиті
- •§ 6.2. Попереднє планування аудиту, складання документу «Меморандум попереднього планування аудиту»
- •§ 6.3. Розробка документу «Загальної стратегії аудиту»
- •§ 6.4. Розробка документу «План аудиту»
- •§ 6.5. Розробка документу «Програма аудиту»
- •Тема № 7 Аудиторські докази. Методи і прийоми аудиту
- •§ 7.2. Поняття про аудиторські докази, їх види
- •§ 7.3. Твердження у фінансових звітах, щодо яких отримуються аудиторські докази
- •Операції та події відображені на відповідних рахунках.
- •Взаємозв’язок між видами тверджень керівництва у фінансових звітах та різними формами фінансових звітів.
- •§ 7.4. Види процедур отримання аудиторських доказів за їх характером
- •§ 7.5. Види процедур отримання аудиторських доказів за їх типом
- •Найпоширеніші фінансові коефіцієнти, які використовуються для аналізу фінансової звітності
- •Тема № 8 Вивчення системи внутрішнього контролю та оцінка ризиків суттєвого викривлення
- •§ 8.2. Процедури вивчення системи внутрішнього контролю в процесі аудиту
- •§ 8.3. Поняття, цілі, методи та функції системи внутрішнього контролю
- •Достовірності фінансової звітності,
- •Ефективності діяльності,
- •Дотримання застосовуваних законів та нормативних актів.
- •Наскільки внутрішній контроль забезпечує виконання вимог чинного законодавства, яке стосується господарської діяльності підприємства.
- •Наявність організаційної структури з жорстким закріпленням повноважень та обов’язків;
- •§ 8.4. Структура системи внутрішнього контролю за міжнародними стандартами аудиту
- •1. Впровадження та дотримання чесності і етичних цінностей.
- •§ 8.5. Методи документування системи внутрішнього контролю
- •Основні умовні знаки, які застосовуються при складанні блок-схем
- •Витяг з анкети внутрішнього контролю
- •Тест внутрішнього контролю запасів
- •§ 8.6. Оцінка ризиків суттєвого викривлення
- •Тема № 9 Документування процесу аудиту
- •§ 9.1. Основні вимоги до документального забезпечення аудиторської діяльності
- •Вимоги міжнародних стандартів аудиту до аудиторської документації
- •§ 9.2. Мета складання робочої документації та процедури організації документального забезпечення процесу аудиту
- •§ 9.3. Види робочої документації та вимоги до її складання
- •Джерела інформації та документування результатів на різних етапах процесу аудиту
- •Класифікація аудиторської документації
- •Зміст та перелік документів, які включаються до постійного файлу
- •§ 9.4. Аудиторський звіт
- •§ 9.5. Типи та форми аудиторських висновків
- •§ 9.6. Безумовно-позитивний висновок
- •Зміст та структура безумовно-позитивного висновку
- •§ 9.7. Модифіковані висновки
- •Структура модифікованого аудиторського висновку
- •Безумовно-позитивний висновок,
- •Приклад безумовно-позитивного висновку з пояснювальним параграфом
- •Приклад умовно-позитивного висновку з пояснювальним параграфом
- •Приклад умовно-позитивного висновку з нефундаментальною незгодою
- •Приклад аудиторського висновку з фундаментальною незгодою
наявність: операції та події, які відображені у звітності, відбулися та стосуються підприємства;
повнота: відображені всі операції та події, які мають бути відображені у звітності;
точність: суми, інші дані, які стосуються відображених у звітності операцій та подій, відображені належним чином;
відсічення: операції та події відображені у відповідному звітному періоді;
Операції та події відображені на відповідних рахунках.
Наприклад. Підприємство реалізує частину власної продукції іншому підприємству, яке має статус дочірнього (частка у статутному фонді становить 73%). У зв’язку з тим, що частину реалізації здійснює філія, яка знаходиться в іншому географічному регіоні, інформація про поставки продукції потребує додаткового документального підтвердження, яке може надходити із затримкою в часі. Крім того, підприємство надає послуги по продажу товарів за договорами комісії. У Звіті про фінансові результати в статті «Доходи (виручка) від реалізації товарів (робіт, послуг)» підприємство показало дохід у сумі 243550,0 тис. грн. Інформація, яка подана у цій статті, має за собою такі твердження керівництва підприємства:
наявність — до складу власного доходу від реалізації підприємство може включити лише доходи від надання комісійних послуг. Отже, керівництво підприємства стверджує, що сума 243550,0 тис. грн. не включає виручки від продажу комісійного товару, яка не стосується підприємства, що звітує. Отриманий дохід від надання послуг по реалізації комісійного товару підтверджується підприємством-комітентом, про що існують належним чином оформлені акти прийому-передачі виконаних робіт.
повнота — до складу доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) включено всі доходи з урахуванням тих, щодо яких документальне підтвердження було отримано із запізненням. Крім того, це твердження керівництва пов’язано з тим, що ним декларується відсутність «лівих» або неврахованих доходів, які можуть виникати внаслідок зловживань та шахрайства.
точність — доходи від реалізації власної продукції дочірнього підприємства визнаються з урахуванням вимог, які викладено у П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції». Сума прибутку (збитку) від дочірнього підприємства активів, що припадає на частку інвестора, включається до складу доходів (витрат) майбутніх періодів з визнанням їх прибутком (збитком) інвестора лише після продажу дочірнім підприємством цього активу іншим особам або в періодах амортизації одержаних чи придбаних необоротних активів. Отже, керівництво підприємства стверджує, що дохід від реалізації власної продукції дочірнього підприємства протягом звітного року включає лише ту частину прибутку, яка розрахована з урахуванням залишків аналогічної продукції на кінець звітного року, що знаходиться на складах дочірнього підприємства-покупця.
відсічення — несвоєчасно отримані документальні підтвердження про обсяги реалізації від філії можуть мати наслідком те, що у минулих звітних періодах підприємством були допущені помилки у визначенні суми доходів від реалізації. Відомо, що при складанні фінансової звітності необхідно дотримуватися принципу нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. Вимоги цього принципу зафіксовано в П(С)БО 6 «Виправлення помилок». Таким чином, керівництво підприємства стверджує, що до складу доходів від реалізації звітного року включено лише доходи від операцій, які фактично відбулись у звітному році, а всі інші коригування, які необхідно було провести у зв’язку з виправленням помилок, не вплинули на значення відповідної статті доходів.
операції та події відображено на відповідних рахунках, як правило, кожне підприємство отримує різні види доходів, які за своїм змістом мають різні класифікаційні ознаки. Так, виділяють доходи від операційної діяльності, фінансової та інвестиційної діяльності. З метою систематизації інформації про отримання доходів різних видів підприємство використовує різні рахунки обліку, обороти по яких формують дані для відповідних статей Звіту про фінансові результати. Отже, керівництво підприємства стверджує, що до складу статті «Дохід (виручка) від реалізації товарів (робіт, послуг)» включено лише доходи від основної (операційної) діяльності.
III категорія тверджень. Твердження, які містяться в інформації приміток, або твердження про розкриття і подання інформації. Це такі твердження:
наявність та права і зобов’язання: події, операції та інші питання, інформація про які розкрита, відбулися та стосуються підприємства;
повнота: включено розкриття всієї інформації, яка має бути включеною у фінансові звіти;
класифікація та зрозумілість: фінансова інформація подана та визначена відповідним чином і розкриття інформації чітко сформульоване;
точність та оцінка вартості: фінансова та інша інформація розкрита достовірно і у відповідних сумах.
Отже, показники, або інформація, різних складників фінансової звітності має за собою різну сукупність тверджень керівництва підприємства. Проте окремі твердження можуть відноситися до інформації різних форм звітності (див. табл. 7.3.1.).
Таблиця 7.3.1.