- •Тема № 1 Сутність аудиту, його мета, місце і значення в економічних відносинах
- •§ 1.1. Історія аудиту, як задоволення суспільної потреби в незалежному економічному контролі
- •§ 1.2. Становлення аудиту в Україні
- •§ 1.3. Визначення аудиту
- •В незалежному економічному контролі
- •§ 1.2. Становлення аудиту в Україні
- •§ 1.3. Визначення аудиту
- •Тема № 2 Класифікація робіт(завдань), які виконуються аудиторами
- •§ 2.2. Визначення та характеристики робіт (завдань) з надання впевненості
- •Достатні відповідні докази;
- •Користувачі фінансової звітності та їхні інформаційні потреби
- •§ 2.3. Класифікація видів аудиту за напрямками. Зовнішній та внутрішнього аудиту, взаємозв’язок між ними
- •Перевірка дотримання законів, нормативних актів та інших зовнішніх вимог, а також політики, директив управлінського персоналу та інших внутрішніх вимог.
- •Відмінності внутрішнього і зовнішнього аудиту
- •Тема № 3 Регулювання аудиторської діяльності
- •Сукупність законів та інших регламентуючих документів, щодо здійснення аудиторської діяльності, таких як:
- •Орган управління системою організації аудиторської діяльності — Аудиторська палата України (апу), яка:
- •Контроль якісті аудиторських послуг;
- •Функції професійних організацій аудиторів України
- •§ 3.2. Правові форми підприємницької діяльності в аудиті
- •За включення до Реєстру утримується плата;
- •§ 3.3. Стандарти аудиту та етики
- •§ 3.4. Професійна етика, юридична та професійна відповідальність аудиторів. Права та обов’язки аудиторів
- •§ 3.5. Незалежність аудиторів
- •Аспекти незалежності аудиторської професії
- •Тема № 4 Аудиторський ризик та методика його визначення
- •§ 4.2. Поняття суттєвості
- •Розрахунок граничних сум суттєвості в аудиторській практиці Великобританії
- •§ 4.3. Поняття помилки та шахрайства
- •Викривлення, що є результатом неправдивої фінансової звітності,
- •Викривлення, що є результатом незаконного привласнення активів.
- •§ 4.4. Складники аудиторського ризику. Моделі визначення аудиторського ризику
- •Ризик суттєвих викривлень (рсв) — це ризик того, що фінансові звіти суттєво викривлені до аудиторської перевірки.
- •Взаємозв’язок між компонентами аудиторського ризику
- •Тема № 5 Процедура вибору замовника та укладання договору на проведення аудиту
- •Етап укладання договору.
- •Етап проведення процедур отримання аудиторських доказів.
- •§ 5.2. Зміст процедур переддоговірного етапу та форми проведення переговорів з клієнтом
- •Порівняння переваг та недоліків основних підходів до переговорного процесу
- •§ 5.3. Договір на проведення аудиту
- •Окремий договір на проведення аудиту.
- •Тема № 6 Планування в аудиті
- •§ 6.2. Попереднє планування аудиту, складання документу «Меморандум попереднього планування аудиту»
- •§ 6.3. Розробка документу «Загальної стратегії аудиту»
- •§ 6.4. Розробка документу «План аудиту»
- •§ 6.5. Розробка документу «Програма аудиту»
- •Тема № 7 Аудиторські докази. Методи і прийоми аудиту
- •§ 7.2. Поняття про аудиторські докази, їх види
- •§ 7.3. Твердження у фінансових звітах, щодо яких отримуються аудиторські докази
- •Операції та події відображені на відповідних рахунках.
- •Взаємозв’язок між видами тверджень керівництва у фінансових звітах та різними формами фінансових звітів.
- •§ 7.4. Види процедур отримання аудиторських доказів за їх характером
- •§ 7.5. Види процедур отримання аудиторських доказів за їх типом
- •Найпоширеніші фінансові коефіцієнти, які використовуються для аналізу фінансової звітності
- •Тема № 8 Вивчення системи внутрішнього контролю та оцінка ризиків суттєвого викривлення
- •§ 8.2. Процедури вивчення системи внутрішнього контролю в процесі аудиту
- •§ 8.3. Поняття, цілі, методи та функції системи внутрішнього контролю
- •Достовірності фінансової звітності,
- •Ефективності діяльності,
- •Дотримання застосовуваних законів та нормативних актів.
- •Наскільки внутрішній контроль забезпечує виконання вимог чинного законодавства, яке стосується господарської діяльності підприємства.
- •Наявність організаційної структури з жорстким закріпленням повноважень та обов’язків;
- •§ 8.4. Структура системи внутрішнього контролю за міжнародними стандартами аудиту
- •1. Впровадження та дотримання чесності і етичних цінностей.
- •§ 8.5. Методи документування системи внутрішнього контролю
- •Основні умовні знаки, які застосовуються при складанні блок-схем
- •Витяг з анкети внутрішнього контролю
- •Тест внутрішнього контролю запасів
- •§ 8.6. Оцінка ризиків суттєвого викривлення
- •Тема № 9 Документування процесу аудиту
- •§ 9.1. Основні вимоги до документального забезпечення аудиторської діяльності
- •Вимоги міжнародних стандартів аудиту до аудиторської документації
- •§ 9.2. Мета складання робочої документації та процедури організації документального забезпечення процесу аудиту
- •§ 9.3. Види робочої документації та вимоги до її складання
- •Джерела інформації та документування результатів на різних етапах процесу аудиту
- •Класифікація аудиторської документації
- •Зміст та перелік документів, які включаються до постійного файлу
- •§ 9.4. Аудиторський звіт
- •§ 9.5. Типи та форми аудиторських висновків
- •§ 9.6. Безумовно-позитивний висновок
- •Зміст та структура безумовно-позитивного висновку
- •§ 9.7. Модифіковані висновки
- •Структура модифікованого аудиторського висновку
- •Безумовно-позитивний висновок,
- •Приклад безумовно-позитивного висновку з пояснювальним параграфом
- •Приклад умовно-позитивного висновку з пояснювальним параграфом
- •Приклад умовно-позитивного висновку з нефундаментальною незгодою
- •Приклад аудиторського висновку з фундаментальною незгодою
Розрахунок граничних сум суттєвості в аудиторській практиці Великобританії
Можливе значення базисного показника (тис. фунтів) |
Межа суттєвості, % |
Гранична сума суттєвості (тис. фунтів) |
0-25 |
5,00 |
0-1,25 |
25-50 |
4,00 |
1,25-2 |
50-100 |
3,00 |
2-3 |
100-500 |
2,00 |
3-10 |
500-2000 |
1,50 |
10-30 |
2000-5000 |
1,00 |
30-50 |
5000-10000 |
0,75 |
50-75 |
Понад 10000 |
0,50 |
Понад 75 |
§ 4.3. Поняття помилки та шахрайства
Під час аудиторської перевірки можливо встановлення невідповідності між показниками звітності та реальним станом активів і зобов’язань або інше перекручення чи невідповідні відображення записів у реєстрах обліку. Такі невідповідності можуть бути кваліфіковані як шахрайство або помилка.
Термін «помилка» означає ненавмисне викривлення у фінансовій звітності, включаючи пропуск суми або розкриття, наприклад:
помилку при збиранні або обробці даних, на основі яких готуються фінансові звіти.
неправильне облікове твердження, зроблене внаслідок пропуску або неправильної інтерпретації фактів.
помилку в застосуванні облікових принципів щодо вимірювання, визнання, класифікації, подання або розкриття.
Залежно від періодичності здійснення помилки поділяються на:
випадкові (арифметичні помилки, пропуски, неправильне заповнення звітних форм, неправильні проводки),
помилки, які повторюються (постійно робиться неправильне бухгалтерське проведення).
За характером помилки, які можуть бути у звітності, можна поділити на такі види:
Неповнота відображення операцій: означає, що у бухгалтерському обліку не знайшли відображення всі факти господарських операцій. Такі помилки приводять до заниження звітних даних. Щоб виявити подібні помилки, аудитор повинен не тільки детально знати систему обліку в організації, але і досконально розуміти її управлінську структуру.
Необґрунтованість облікових записів: означає, що факт господарської операції відображений в обліку без достатніх на те підстав (включено в баланс майно, на яке підприємство не має права власності — майно, яке отримано за договором комісії). Ці помилки приводять до завищення показників звітності.
Помилки в періодизації: пов’язані з неправильним розподіленням операцій по облікових періодах, коли їх відображають у фінансовій звітності наслідки операцій «не свого» звітного періоду.
Помилки у записах: означають, що або операція відображена не на тому рахунку, на якому мала бути, або зроблена помилка у проведеній сумі.
Помилки в оцінці: пов’язані з тим, що були неправильно оцінені активи і пасиви, які відображені у звітності (наприклад, неправильно зроблено оцінку резерву сумнівних боргів).
Неправильне відображення інформації: виникає при неправильному перенесенні сальдо рахунків у звітні форми (наприклад, при взаємному згортанні дебіторської і кредиторської заборгованості), а також при відображенні результатів операцій по невідповідних статтях, недостатність інформації у звітності, тобто відсутність пояснень та розкриття.
Відповідальність за фінансову звітність підприємства, включно з відповідальністю за попередження та виявлення фактів шахрайства та помилок, покладається на керівництво підприємства.
Помилки, які можуть бути встановлені в результаті аудиторської перевірки можуть бути виправленими керівництвом підприємства до дати формування аудиторського висновку. Порядок виправлення помилок визначається П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».
Виправлення помилок залежить від того, до якого періоду відноситься конкретна помилка. Отже, якщо помилка відноситься до періоду, за який складається фінансова звітність, то вона виправляється методом «сторно». Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).
Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.
Термін «шахрайство» означає навмисні дії однієї особи або декількох осіб серед управлінського та найвищого управлінського персоналу, найманих працівників або третьої сторони, при яких застосовується омана для отримання нечесної або незаконної переваги. Неправдива фінансова звітність базується на навмисних викривленнях, включаючи пропуск сум або розкриття у фінансових звітах, з метою введення в оману користувачів.
Аудитори не визначають юридично, чи шахрайство дійсно було.
Для аудитора важливі два типи навмисних викривлень: