- •Тема № 1 Сутність аудиту, його мета, місце і значення в економічних відносинах
- •§ 1.1. Історія аудиту, як задоволення суспільної потреби в незалежному економічному контролі
- •§ 1.2. Становлення аудиту в Україні
- •§ 1.3. Визначення аудиту
- •В незалежному економічному контролі
- •§ 1.2. Становлення аудиту в Україні
- •§ 1.3. Визначення аудиту
- •Тема № 2 Класифікація робіт(завдань), які виконуються аудиторами
- •§ 2.2. Визначення та характеристики робіт (завдань) з надання впевненості
- •Достатні відповідні докази;
- •Користувачі фінансової звітності та їхні інформаційні потреби
- •§ 2.3. Класифікація видів аудиту за напрямками. Зовнішній та внутрішнього аудиту, взаємозв’язок між ними
- •Перевірка дотримання законів, нормативних актів та інших зовнішніх вимог, а також політики, директив управлінського персоналу та інших внутрішніх вимог.
- •Відмінності внутрішнього і зовнішнього аудиту
- •Тема № 3 Регулювання аудиторської діяльності
- •Сукупність законів та інших регламентуючих документів, щодо здійснення аудиторської діяльності, таких як:
- •Орган управління системою організації аудиторської діяльності — Аудиторська палата України (апу), яка:
- •Контроль якісті аудиторських послуг;
- •Функції професійних організацій аудиторів України
- •§ 3.2. Правові форми підприємницької діяльності в аудиті
- •За включення до Реєстру утримується плата;
- •§ 3.3. Стандарти аудиту та етики
- •§ 3.4. Професійна етика, юридична та професійна відповідальність аудиторів. Права та обов’язки аудиторів
- •§ 3.5. Незалежність аудиторів
- •Аспекти незалежності аудиторської професії
- •Тема № 4 Аудиторський ризик та методика його визначення
- •§ 4.2. Поняття суттєвості
- •Розрахунок граничних сум суттєвості в аудиторській практиці Великобританії
- •§ 4.3. Поняття помилки та шахрайства
- •Викривлення, що є результатом неправдивої фінансової звітності,
- •Викривлення, що є результатом незаконного привласнення активів.
- •§ 4.4. Складники аудиторського ризику. Моделі визначення аудиторського ризику
- •Ризик суттєвих викривлень (рсв) — це ризик того, що фінансові звіти суттєво викривлені до аудиторської перевірки.
- •Взаємозв’язок між компонентами аудиторського ризику
- •Тема № 5 Процедура вибору замовника та укладання договору на проведення аудиту
- •Етап укладання договору.
- •Етап проведення процедур отримання аудиторських доказів.
- •§ 5.2. Зміст процедур переддоговірного етапу та форми проведення переговорів з клієнтом
- •Порівняння переваг та недоліків основних підходів до переговорного процесу
- •§ 5.3. Договір на проведення аудиту
- •Окремий договір на проведення аудиту.
- •Тема № 6 Планування в аудиті
- •§ 6.2. Попереднє планування аудиту, складання документу «Меморандум попереднього планування аудиту»
- •§ 6.3. Розробка документу «Загальної стратегії аудиту»
- •§ 6.4. Розробка документу «План аудиту»
- •§ 6.5. Розробка документу «Програма аудиту»
- •Тема № 7 Аудиторські докази. Методи і прийоми аудиту
- •§ 7.2. Поняття про аудиторські докази, їх види
- •§ 7.3. Твердження у фінансових звітах, щодо яких отримуються аудиторські докази
- •Операції та події відображені на відповідних рахунках.
- •Взаємозв’язок між видами тверджень керівництва у фінансових звітах та різними формами фінансових звітів.
- •§ 7.4. Види процедур отримання аудиторських доказів за їх характером
- •§ 7.5. Види процедур отримання аудиторських доказів за їх типом
- •Найпоширеніші фінансові коефіцієнти, які використовуються для аналізу фінансової звітності
- •Тема № 8 Вивчення системи внутрішнього контролю та оцінка ризиків суттєвого викривлення
- •§ 8.2. Процедури вивчення системи внутрішнього контролю в процесі аудиту
- •§ 8.3. Поняття, цілі, методи та функції системи внутрішнього контролю
- •Достовірності фінансової звітності,
- •Ефективності діяльності,
- •Дотримання застосовуваних законів та нормативних актів.
- •Наскільки внутрішній контроль забезпечує виконання вимог чинного законодавства, яке стосується господарської діяльності підприємства.
- •Наявність організаційної структури з жорстким закріпленням повноважень та обов’язків;
- •§ 8.4. Структура системи внутрішнього контролю за міжнародними стандартами аудиту
- •1. Впровадження та дотримання чесності і етичних цінностей.
- •§ 8.5. Методи документування системи внутрішнього контролю
- •Основні умовні знаки, які застосовуються при складанні блок-схем
- •Витяг з анкети внутрішнього контролю
- •Тест внутрішнього контролю запасів
- •§ 8.6. Оцінка ризиків суттєвого викривлення
- •Тема № 9 Документування процесу аудиту
- •§ 9.1. Основні вимоги до документального забезпечення аудиторської діяльності
- •Вимоги міжнародних стандартів аудиту до аудиторської документації
- •§ 9.2. Мета складання робочої документації та процедури організації документального забезпечення процесу аудиту
- •§ 9.3. Види робочої документації та вимоги до її складання
- •Джерела інформації та документування результатів на різних етапах процесу аудиту
- •Класифікація аудиторської документації
- •Зміст та перелік документів, які включаються до постійного файлу
- •§ 9.4. Аудиторський звіт
- •§ 9.5. Типи та форми аудиторських висновків
- •§ 9.6. Безумовно-позитивний висновок
- •Зміст та структура безумовно-позитивного висновку
- •§ 9.7. Модифіковані висновки
- •Структура модифікованого аудиторського висновку
- •Безумовно-позитивний висновок,
- •Приклад безумовно-позитивного висновку з пояснювальним параграфом
- •Приклад умовно-позитивного висновку з пояснювальним параграфом
- •Приклад умовно-позитивного висновку з нефундаментальною незгодою
- •Приклад аудиторського висновку з фундаментальною незгодою
Тема № 4 Аудиторський ризик та методика його визначення
План теми
§ 4.1. Поняття аудиторського ризику
§ 4.2. Поняття суттєвості
§ 4.3. Поняття помилки та шахрайства
§ 4.4. Складники аудиторського ризику. Моделі визначення аудиторського ризику
§ 4.1. Поняття аудиторського ризику
Аудиторська діяльність — це один із видів підприємницької діяльності. Як відомо, здійснення підприємницької діяльності завжди пов’язане з певним рівнем комерційного (підприємницького) ризику, який залежить від виду та умов конкретного бізнесу. Цей ризик проявляється, наприклад в тому, що покупці вчасно (або зовсім) не розрахуються за придбаний товар, внаслідок конкуренції будуть втрачені ринки збуту, хронічна нестача грошових коштів вимусить кредиторів ініціювати процедуру банкрутства і т.д.
Отже, аудиторській діяльності також властиві певні види підприємницького ризику. Але аудиторська діяльність характеризується тим, що це виключна, тобто особлива діяльність. Результатом проведення аудиту є висновок про достовірність інформації, яка міститься у фінансовій звітності. Інформація, яку перевіряє аудитор і щодо якої формує своє судження, є наслідком функціонування системи внутрішнього контролю підприємства. Ефективність системи внутрішнього контролю підприємства може бути різною і тому завжди буде існувати вірогідність того, що фінансові звіти будуть мати суттєві помилки, які і повинен виявити аудитор.
Концептуальною основою МСА визначено, що аудиторський висновок надає користувачеві лише обґрунтовану впевненість про те, що фінансові звіти не містять суттєвих помилок. Разом з тим завжди аудиторській діяльності властивий професійний ризик того, що під час проведення аудиту ним не будуть виявлені суттєві помилки, внаслідок чого він зробить невідповідний висновок про фінансову звітність. Такий ризик отримав назву аудиторського ризику.
Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики розкривають поняття та основні елементи аудиторського ризику. Стандарти визначають правила та процедури, за допомогою яких аудитор проводить дослідження складників аудиторського ризику, які потім формують основу для прийняття рішення щодо порядку проведення аудиторської перевірки. Дослідження аудиторського ризику повинно здійснюватися з урахуванням положень таких МСА:
МСА 200 «Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів». В цьому МСА дається визначення поняття аудиторського ризику, називаються основні його складники.
МСА 240 «Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства під час аудиту фінансових звітів». Цей МСА наводить поняття того, які викривлення в інформації фінансових звітів кваліфікуються як помилка, а які визнаються шахрайством, а також визначає процедури, які повинен виконати аудитор щодо ризиків суттєвих викривлень внаслідок шахрайства.
МСА 315 «Розуміння суб’єкта господарювання та його середовища і оцінка ризиків суттєвих викривлень», розкриває зміст процедур та порядок оцінки ризиків суттєвих викривлень, які можуть існувати у фінансовій звітності, щодо якої необхідно сформувати аудиторський висновок.
МСА 320 «Суттєвість в аудиті», надає рекомендації щодо поняття суттєвості та її взаємозв’язків з аудиторським ризиком.
Аудиторський ризик — це ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку коли фінансові звіти суттєво викривлені.
На різних етапах становлення аудиту поняття аудиторського ризику було різним. У процесі розвитку аудиторської діяльності відбулася переорієнтація аудиту із попередження і виявлення помилок, зловживань і шахрайства на підтвердження правильності і об’єктивності фінансової звітності.
Склалися і існують три підходи при наданні аудиторських послуг:
1. підтверджувальний аудит;
Основна мета — попередження і виявлення помилок, зловживань, шахрайства. Це, як правило, суцільна перевірка всіх первинних документів, яка зводиться до дублювання процедур бухгалтерського обліку.
Основні недоліки:
трудомісткість і, як наслідок, висока вартість послуг;
він може застосовуватися на невеликих підприємствах з однотипними господарськими операціями та вузьким профілем підприємницької діяльності.
2. системний аудит;
Основна мета — підтвердження повноти і достовірності фінансової звітності. Досліджується система внутрішнього контролю, а також система бухгалтерського обліку, аналізується правильність відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку (оцінюється якість обробки інформації за наслідками господарських операцій, а не якість самої інформації). При цьому збільшується ризик того, що на рівні первинних документів є помилка.
3. ризиково-орієнтований аудит;
Основна мета — підтвердження повноти і достовірності фінансової звітності. Але не досліджується ефективність системи внутрішнього контролю в цілому (припускається те, що вона в цілому функціонує з високим рівнем надійності). При цьому підході досліджують найбільш ризиковані позиції в системі контролю підприємства, які пов’язані з особливостями діяльності і можуть мати наслідком виникнення суттєвих помилок. Тобто визначаються зони ризику. Наприклад, протягом звітного року підприємство придбало акції іншого підприємства, яке отримало статус дочірнього, і реалізувало йому за пільговими цінами власну продукцію. Отже, відповідна група операцій може бути оцінена у балансі та звіті про фінансові результати без урахування особливостей, які пов’язані з проведенням переоцінки інвестицій за методом участі у капіталі та спеціальних правил оцінки доходу. Застосування ризиково-орієнтованого підходу можливе лише стосовно підприємств, що довгий час знаходяться в полі зору аудиторської фірми.
Переваги:
скорочення часу перевірки;
дослідження найбільш суттєвих господарських операцій та ситуацій.
Але це найбільш ризикований підхід.
Поняття аудиторського ризику є похідним від загального поняття ризику. Ризик це — вірогідність настання небажаної події. Вірогідність, у свою чергу, оцінюється або коефіцієнтом (від 0,0 до 1,0) або процентом (від 0,0 до 100%). У тому випадку, коли вірогідність дорівнює 0,0 — це означає, що подія — неможлива, а коли вірогідність має значення 1,0 (100%), то подія визначається як достовірна.
Загальна оцінка аудиторського ризику формує основу для забезпечення якості роботи аудитора (аудиторської фірми). Кожний практикуючий аудитор повинен прагнути у своїй роботі досягнення такої якості, яка б могла забезпечити мінімальний рівень аудиторського ризику. Але зрозуміло, що аудиторський ризик не може оцінюватися за крайнім значеннями вірогідності. Той факт, що аудитор може надавати лише обґрунтований рівень впевненості, свідчить, що аудиторський ризик ніколи не може дорівнювати нулю. З іншого боку, якщо вірогідність висловлення невідповідного судження аудитором буде дорівнювати 1,0, то це означатиме повну недовіру до роботи такого незалежного фахівця з боку користувача.
Практика організації роботи аудиторських фірм базується на тому, що закладається певний рівень значення аудиторського ризику. Традиційно його значення може знаходитися в межах 2-5%. Якщо для своєї професійної діяльності аудитор приймає значення аудиторського ризику на рівні 3%, то це означає, що три висновки зі 100 зроблених будуть містити невідповідну аудиторську думку стосовно фінансових звітів, які містять суттєві викривлення.
Сьогодні має широке розповсюдження практика страхування професійного (аудиторського) ризику. Це дозволяє підвищити ступінь довіри суспільства до надійності результатів роботи аудиторів та аудиторських фірм.