
- •Тема № 1 Сутність аудиту, його мета, місце і значення в економічних відносинах
- •§ 1.1. Історія аудиту, як задоволення суспільної потреби в незалежному економічному контролі
- •§ 1.2. Становлення аудиту в Україні
- •§ 1.3. Визначення аудиту
- •В незалежному економічному контролі
- •§ 1.2. Становлення аудиту в Україні
- •§ 1.3. Визначення аудиту
- •Тема № 2 Класифікація робіт(завдань), які виконуються аудиторами
- •§ 2.2. Визначення та характеристики робіт (завдань) з надання впевненості
- •Достатні відповідні докази;
- •Користувачі фінансової звітності та їхні інформаційні потреби
- •§ 2.3. Класифікація видів аудиту за напрямками. Зовнішній та внутрішнього аудиту, взаємозв’язок між ними
- •Перевірка дотримання законів, нормативних актів та інших зовнішніх вимог, а також політики, директив управлінського персоналу та інших внутрішніх вимог.
- •Відмінності внутрішнього і зовнішнього аудиту
- •Тема № 3 Регулювання аудиторської діяльності
- •Сукупність законів та інших регламентуючих документів, щодо здійснення аудиторської діяльності, таких як:
- •Орган управління системою організації аудиторської діяльності — Аудиторська палата України (апу), яка:
- •Контроль якісті аудиторських послуг;
- •Функції професійних організацій аудиторів України
- •§ 3.2. Правові форми підприємницької діяльності в аудиті
- •За включення до Реєстру утримується плата;
- •§ 3.3. Стандарти аудиту та етики
- •§ 3.4. Професійна етика, юридична та професійна відповідальність аудиторів. Права та обов’язки аудиторів
- •§ 3.5. Незалежність аудиторів
- •Аспекти незалежності аудиторської професії
- •Тема № 4 Аудиторський ризик та методика його визначення
- •§ 4.2. Поняття суттєвості
- •Розрахунок граничних сум суттєвості в аудиторській практиці Великобританії
- •§ 4.3. Поняття помилки та шахрайства
- •Викривлення, що є результатом неправдивої фінансової звітності,
- •Викривлення, що є результатом незаконного привласнення активів.
- •§ 4.4. Складники аудиторського ризику. Моделі визначення аудиторського ризику
- •Ризик суттєвих викривлень (рсв) — це ризик того, що фінансові звіти суттєво викривлені до аудиторської перевірки.
- •Взаємозв’язок між компонентами аудиторського ризику
- •Тема № 5 Процедура вибору замовника та укладання договору на проведення аудиту
- •Етап укладання договору.
- •Етап проведення процедур отримання аудиторських доказів.
- •§ 5.2. Зміст процедур переддоговірного етапу та форми проведення переговорів з клієнтом
- •Порівняння переваг та недоліків основних підходів до переговорного процесу
- •§ 5.3. Договір на проведення аудиту
- •Окремий договір на проведення аудиту.
- •Тема № 6 Планування в аудиті
- •§ 6.2. Попереднє планування аудиту, складання документу «Меморандум попереднього планування аудиту»
- •§ 6.3. Розробка документу «Загальної стратегії аудиту»
- •§ 6.4. Розробка документу «План аудиту»
- •§ 6.5. Розробка документу «Програма аудиту»
- •Тема № 7 Аудиторські докази. Методи і прийоми аудиту
- •§ 7.2. Поняття про аудиторські докази, їх види
- •§ 7.3. Твердження у фінансових звітах, щодо яких отримуються аудиторські докази
- •Операції та події відображені на відповідних рахунках.
- •Взаємозв’язок між видами тверджень керівництва у фінансових звітах та різними формами фінансових звітів.
- •§ 7.4. Види процедур отримання аудиторських доказів за їх характером
- •§ 7.5. Види процедур отримання аудиторських доказів за їх типом
- •Найпоширеніші фінансові коефіцієнти, які використовуються для аналізу фінансової звітності
- •Тема № 8 Вивчення системи внутрішнього контролю та оцінка ризиків суттєвого викривлення
- •§ 8.2. Процедури вивчення системи внутрішнього контролю в процесі аудиту
- •§ 8.3. Поняття, цілі, методи та функції системи внутрішнього контролю
- •Достовірності фінансової звітності,
- •Ефективності діяльності,
- •Дотримання застосовуваних законів та нормативних актів.
- •Наскільки внутрішній контроль забезпечує виконання вимог чинного законодавства, яке стосується господарської діяльності підприємства.
- •Наявність організаційної структури з жорстким закріпленням повноважень та обов’язків;
- •§ 8.4. Структура системи внутрішнього контролю за міжнародними стандартами аудиту
- •1. Впровадження та дотримання чесності і етичних цінностей.
- •§ 8.5. Методи документування системи внутрішнього контролю
- •Основні умовні знаки, які застосовуються при складанні блок-схем
- •Витяг з анкети внутрішнього контролю
- •Тест внутрішнього контролю запасів
- •§ 8.6. Оцінка ризиків суттєвого викривлення
- •Тема № 9 Документування процесу аудиту
- •§ 9.1. Основні вимоги до документального забезпечення аудиторської діяльності
- •Вимоги міжнародних стандартів аудиту до аудиторської документації
- •§ 9.2. Мета складання робочої документації та процедури організації документального забезпечення процесу аудиту
- •§ 9.3. Види робочої документації та вимоги до її складання
- •Джерела інформації та документування результатів на різних етапах процесу аудиту
- •Класифікація аудиторської документації
- •Зміст та перелік документів, які включаються до постійного файлу
- •§ 9.4. Аудиторський звіт
- •§ 9.5. Типи та форми аудиторських висновків
- •§ 9.6. Безумовно-позитивний висновок
- •Зміст та структура безумовно-позитивного висновку
- •§ 9.7. Модифіковані висновки
- •Структура модифікованого аудиторського висновку
- •Безумовно-позитивний висновок,
- •Приклад безумовно-позитивного висновку з пояснювальним параграфом
- •Приклад умовно-позитивного висновку з пояснювальним параграфом
- •Приклад умовно-позитивного висновку з нефундаментальною незгодою
- •Приклад аудиторського висновку з фундаментальною незгодою
ведення Реєстру покладено на один (єдиний) орган — Аудиторську палату України;
За включення до Реєстру утримується плата;
інформація щодо аудиторів, включених до Реєстру, є загальнодоступною і не рідше одного разу на рік публікується у фаховому виданні Аудиторської палати України.
§ 3.3. Стандарти аудиту та етики
Важливим елементом регулювання практики аудиту є стандарти аудиту. Статтею 6 Закону України «Про аудиторську діяльність» прямо визначено, що при здійсненні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосовують відповідні стандарти аудиту.
Стандарти аудиту приймаються на основі стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів з дотриманням вимог Закону України «Про аудиторську діяльність» та інших нормативно-правових актів. Затвердження стандартів аудиту є виключним правом Аудиторської палати України. У випадках, передбачених законом, стандарти аудиту погоджуються з іншими суб’єктами. Стандарти аудиту є обов’язковими для дотримання аудиторами, аудиторськими фірмами та суб’єктами господарювання.
У зв’язку з тим, що МФБ постійно вносить зміни у стандарти аудиту, АПУ у 2006 році видала новітню редакцію професійних стандартів, які називаються «Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики».
МСА встановлюють та розкривають порядок застосування основних правил здійснення професійної діяльності аудиторів. При цьому такі правила визначають не тільки зміст процедур, які повинен виконувати аудитор, але й пов’язують їх з можливим потенційним результатом — якістю наданих аудитором послуг.
На сьогодні Міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості мають таку структуру (див. рис. 3.3.1). Стандарти аудиту формують методичну базу для практики аудиту і на сьогодні включають Концептуальну основу, 43 стандарти та 15 положень з аудиторської практики.
Рис. 3.3.1. Структура міжнародних стандартів аудиту
Їх застосування робить незалежний аудит зрозумілим для будь-якого користувача. Тому в сучасних умовах розвитку економіки, для якої характерні процеси глобалізації та створення єдиних інформаційних стандартів, застосування МСА дозволяє розширити рамки економічної інтеграції.
Виконання професійних завдань аудиту пов’язане перш за все з тим, що аудитор несе певну відповідальність перед громадськістю. Саме тому технічні (професійні) стандарти аудиту тісно поєднані з Кодексом професійної етики. З одного боку, неможливо дотримуватись етичних принципів, не виконуючи якісно всіх вимог МСА, з іншого боку формування вимог технічних стандартів підпорядковано забезпеченню виконання етичних принципів. Тому важливою складовою частиною Міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості є Кодекс етики професійних бухгалтерів.
Кодекс етики професійних бухгалтерів має три основні частини:
А — застосовується до всіх професійних бухгалтерів;
Б — застосовується до професійних бухгалтерів-практиків;
В — застосовується до штатних професійних бухгалтерів.
Професійний бухгалтер — це особа, яка є членом організації-члена Міжнародної федерації бухгалтерів.
Світовий досвід має великі напрацювання щодо створення саморегулювальних професійних об’єднань. Найбільшого авторитету та ваги має Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ). Це всесвітня організація бухгалтерів-професіоналів, яка була заснована у 1977 році. Її мета — служіння інтересам суспільства, вдосконалення бухгалтерської професії на міжнародному рівні та розвиток сильної міжнародної економіки за допомогою впровадження та додержання високоякісних професійних стандартів, міжнародного зближення національних стандартів та висловлювання з питань, що викликають широкий суспільний інтерес, де професійні знання бухгалтерів найбільш вагомі.
МФБ складається зі 163 організацій-членів з усього світу, що представляють понад 2,5 мільйона професійних бухгалтерів-практиків, що працюють в промисловості, торгівлі, державному секторі та освіті. Жодна інша бухгалтерська організація у світі і небагато інших професійних організацій мають таку ж широку підтримку, як МФБ. МФБ керують Рада та Правління. До складу Правління МФБ входить по 1 представнику з кожної організації-члена. Рада — це менша група, що відповідає за встановлення політики МФБ. Головний офіс МФБ розташований у Нью-Йорку.
Професійний бухгалтер-практик — це особа, яка незалежно від функціональної класифікації її обов’язків (наприклад, аудит, оподаткування чи консалтинг), працює у фірмі, що надає професійні послуги. Цей термін також використовують стосовно фірми професійних бухгалтерів-практиків.
Професійні послуги — це послуги, що потребують бухгалтерських (чи пов’язаних з обліком) навичок і виконуються професійним бухгалтером, включаючи послуги з бухгалтерського обліку, аудиту, оподаткування, управлінського консалтингу та фінансового менеджменту.
Кодекс етики професійних бухгалтерів включає і розкриває зміст таких елементів:
Громадські інтереси. Кодексом визначається, що характерною рисою аудиту як професії є прийняття відповідальності перед громадськістю.
Цілі. Аудит повинен задовольняти чотири основні потреби: довіра, професіоналізм, якість послуг, конфіденційність.
Фундаментальні принципи: чесність, об’єктивність, професійна компетентність, конфіденційність, професійна поведінка, застосування технічних стандартів.