
- •Розділ 1 теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту
- •Тема 1. Сутність, мета і завдання фінансового менеджменту
- •1.1 Сутність фінансового менеджменту
- •1.2 Об’єкти та суб’єкти фінансового менеджменту
- •1.3 Мета та основні завдання фінансового менеджменту
- •1.4 Функції фінансового менеджменту та їх значення
- •1.5 Механізм фінансового менеджменту
- •Тема 2. Система забезпечення фінансового менеджменту
- •2.1 Організаційне забезпечення фінансового менеджменту
- •2.2 Система інформаційного забезпечення фінансового менеджменту
- •Розділ 2 операційний менеджмент (управління операційної діяльністю підприємства)
- •Тема 3. Управління витратами підприємства
- •3.1 Класифікація витрат підприємства
- •3.2 Розподіл витрат для визначення собівартості продукції або послуг
- •Тема 4. Аналіз взаємозв'язку витрат, об'єму реалізації і прибутку
- •4.1 Аналіз беззбитковості
- •4.2. Операційний леверидж (важіль)
- •Тема 5. Внутрішньофірмове фінансове планування
- •5.1 Зміст, завдання та методи фінансового планування на підприємстві
- •5.2 Бюджетування та його сутність. Види бюджетів
- •5.3 Складання бюджетів (кошторисів)
- •5.4 Оперативне фінансове планування як основа внутрішньофірмового фінансового контролю
- •Тема 6. Аналіз фінансових звітів
- •6.1 Інформаційне забезпечення фінансової звітності підприємства
- •6.2 Призначення і види фінансових звітів
- •6.3 Задачі та види аналізу фінансового стану підприємства
- •6.4 Система показників фінансового стану підприємства та їх оцінка
- •6.5 Вертикальний і горизонтальний процентні аналізи
- •Тема 7. Управління грошовими потоками на підприємстві
- •7.1 Економічна сутність грошового потоку підприємства і класифікація його видів
- •7.2 Принципи управління грошовими потоками підприємства
- •7.3 План надходження та витрачання грошових коштів. Розробка і використання платіжного календаря
- •Розділ 3 фінансовий менеджмент (управління фінансовою діяльністю підприємства)
- •Тема 8. Джерела фінансування та управління ними
- •Тема 9. Управління структурою та вартістю капіталу
- •9.1 Сутність капіталу підприємства, його структура та принципи формування
- •9.2 Вартість капіталу
- •9.3 Фінансовий важіль
- •Тема 10. Управління активами підприємства
- •10.1 Склад і структура активів підприємства
- •10.2 Управління оборотними активами
- •10.3 Управління запасами
- •10.4 Управління дебіторською заборгованістю
- •10.5 Управління грошовими активами
- •Тема 11. Управління прибутком підприємства
- •11.1 Формування та розподіл прибутку
- •11.2 Дивідендна політика
- •Тема 12. Антикризове фінансове управління на підприємстві
- •12.1 Сутність та основні завдання антикризового фінансового управління підприємством
- •12.2 Система раннього попередження та реагування (српр)
- •12.3 Прогнозування банкрутства підприємства
- •12.4 Управління фінансовою санацією підприємства
- •12.5 Реструктуризація підприємства в системі антикризового фінансового управління
5.4 Оперативне фінансове планування як основа внутрішньофірмового фінансового контролю
Прогнозний баланс розраховують, коригуючи баланс за попередній рік з урахуванням усіх видів діяльності, які прогнозують здійснювати протягом бюджетного періоду.
Прогнозний баланс складають на основі балансу на початок бюджетного року, бюджетів операційних витрат і бюджету грошових коштів. Схема складання зведеного (основного) бюджету підприємства починається з нижнього рівня управління. Це означає, що на початку керівники різних підрозділів складають бюджети, які відносяться до їх видів діяльності (рис. 5.4).
Рис. 5.4 – Схема управління бюджетним процесом на підприємстві
Потім ці бюджети послідовно узагальнюються на середньому рівні керівництва і координуються на вищому рівні керівництво. Підготовка основного бюджету вимагає зусиль і участі представників різноманітних підрозділів підприємства, виконання великої кількості розрахунків і обґрунтування узагальнення і узгодження різноманітних показників.
Суть цієї схеми полягає в тому, що представники практично усіх структурних підрозділів підприємства повинні брати участь в розробці основного бюджету. При цьому дуже важливим є те, що інформація, яку надають співробітники відділів, дуже цінна, оскільки вони краще знають специфіку своєї роботи.
При такій співпраці рівень прогнозування найбільш реалістичний. Загальна робота так само об'єднує і покращує внутрішній настрій команди і збільшує відповідальність кожного співробітника, що бере участь в складанні бюджету.
Управління бюджетним процесом здійснює бюджетний комітет - орган, який постійно діє і займається детальною перевіркою стратегічних, виробничих і фінансових планів, дає рекомендації, вирішує протиріччя і оперативно вносить корективи до діяльності компанії. У нього входять керівники верхньої ланки, які створюють консультативний гурт, до діяльності якої можуть бути притягнені зовнішні консультанти.
Бюджетний комітет як головний орган виконує наступні функції:
- вибір бюджетної політики;
- вивчення бюджетних показників, підготовлених керівниками підрозділів;
- перегляд бюджетних показників (якщо необхідно) і їх твердження;
- аналіз запропонованих бюджетів і підготовка рекомендацій.
Управління бюджетом починається з призначення директора з питань бюджету. Він відповідає за підготовчий процес, стандартизацію проектних форм, збір і зіставлення даних, перевірку інформації, надання звітів. Директором з питань бюджету зазвичай призначають фінансового директора. Він є штатним експертом і координує дії підрозділів.
Бюджети можуть бути статичними і гнучкими. Статичні бюджети складають для одного рівня виробництва (обсяг виробництва або реалізації).
Гнучкі бюджети складають для декількох рівнів виробництва (декількох рівнів виробництва і реалізації) в межах релевантного діапазону.
У кінці звітного періоду складають звіти про виконання бюджетів (у структурних підрозділах і на підприємстві в цілому), які є основою для здійснення бюджетного контролю. У звітах порівнюють фактичні показники із запланованими, розраховують відхилення від бюджету і дають пояснення до них.
Складений бюджет відображує показники, які повинне досягти підприємство. Але в процесі господарської діяльності можуть виникати відхилення, тобто різниця між бюджетними і фактичними показниками. Для своєчасного виявлення відхилень і відповідного реагування на них здійснюється бюджетний контроль.
Бюджетний контроль полягає в порівнянні фактичних результатів з бюджетом, аналізі причин відхилення і внесенні відповідних коректив.
Звіт про виконання бюджету містить порівняння запланованих і фактичних показників, розрахунок відхилень з вказівкою їх причин.
Аналіз відхилень є процесом систематичного порівняння бюджетних (стандартних) і фактичних показників діяльності і пояснення причин відхилень. Він здійснюється за наступною схемою (таблиця 5.1).
Таблиця 5.1 - Загальна схема звіту о виконанні бюджету
Показники |
Бюджет |
Фактичні |
Відхилення |
Пояснення причин відхилень |
Доходи (за видами) |
|
|
|
|
Витрати (за видами) |
|
|
|
|
Прибуток (збитки) |
|
|
|
|
Існують деякі причини, із-за яких можуть виникнути відхилення. Їх ділять на зовнішні, не залежні від діяльності підприємства і внутрішні, залежні від діяльності підприємства.
Зовнішні причини:
- економічні, соціальні, юридичні, політичні;
- зміни в конкуренції;
- зміни умов постачання.
Внутрішні причини:
- зміна методів управління;
- не ефективне використання ресурсів;
- не якісне складання бюджету.
Рис. 5.5 -
Підприємство повинне реагувати на відхилення, якщо вони негативні. Якщо вони сприятливі, то можливо проаналізувати причини їх виникнення і постаратися підтримати цей рівень, або навіть збільшити рівень їх впливу.
Розробка бюджету забезпечує періодичне планування операцій підприємства, дає можливість передбачити майбутні проблеми і визначити найкращий шлях досягнення стратегічної мети.
Оскільки бюджети відображують операції підприємства в майбутньому, вони є основою для оцінки діяльності менеджменту (оцінки ефективності і результативності діяльності підприємства).
Рис. 5.6 - Схема визначення можливих відхилень в бюджеті
Бюджети є інструментом оперативного управління підприємством, а також засобом прогнозування на підставі розроблених різних сценаріїв розвитку підприємства з урахуванням зміни і впливу як внутрішніх, так і зовнішніх чинників.