4.2. Операційний леверидж (важіль)

Дія операційного важеля проявляється в тому, що будь-які зміни виручки від реалізації завжди призводять до ще більшої зміни величини прибули.

Ідея операційного важеля ґрунтується на діленні витрат на постійні і змінні. Аналогічний підхід покладений в основу аналізу беззбитковості, який дає відповідь на питання, : скільки одиниць продукції повинне продати підприємство, щоб покрити свої витрати. Ціна при цьому повинна компенсувати усі змінні витрати і врахувати маржинальный дохід при покритті постійних витрат і прибутку. Після продажу кількості товару необхідного для покриття постійних витрат, маржинальный дохід від кожної додатково проданої одиниці продукції йде на формуванні прибутку (за умови, що не буде стрибкоподібного зростання об'ємів, яке може привести до значного зростання постійних витрат).

Розглянемо схему грошового обігу підприємства за участю операційного важеля (рис. 4.2).

Рис. 4.2 -

Операційний важіль ( ) - показує в скільки разів може змінитися значення прибутку при збільшенні (зменшенні) об'ємів продажів.

Цей ефект обумовлений різною мірою впливу динаміки постійних і змінних витрат на формування фінансових результатів діяльності підприємства при зміні обсягів виробництва. Таким чином операційний важіль залежить від співвідношення постійних і змінних витрат : чим більше рівень постійних витрат, тим більше сила впливу операційного важеля. Вказуючи на темпи падіння прибули з кожним відсотком зниження виручки, сила операційного важеля свідчить про рівень підприємницького ризику підприємства.

% зміни прибутку = % зміни виручки * ОпВ

Приклад.

Маржинальний дохід підприємства - 20000 грн.;

Прибуток - 8000 грн.

.

Якщо підприємство планує збільшити об'єм продажів на 10%, то сума прибутку підприємства збільшиться на 25% (10% * 2,5).

Оскільки сила дії операційного важеля залежить від співвідношення постійних і змінних витрат, його можна використовувати для управління структурою витрат підприємства, для вибору оптимального співвідношення витрат.

Яка ж структура витрат прийнятніше для підприємства:

- з перевищенням змінних витрат (маленький);

- з перевищенням постійних витрат (великий).

Приклад. Розглянемо дані про фінансові результати двох підприємств з однаковою величиною прибутку, але різною структурою витрат (таблиця 4.1).

Таблиця 4.1 -

Показники	Підприємство А		Підприємство Б
	тис. грн	%		тис. грн	%
Обсяг реалізації	50	100		50	100
Змінні витрати	30	60		15	30
Маржинальний доход	20	40		35	70
Постійні витрати	15			30
Прибуток	5			5
Ситуація 1. Обсяг реалізації зріс на 20%
Прибуток	20% * 4 = 80% або 5 + 4 (80%) = 9 тис. грн		20% * 7 = 140% або 5 + 7 (140%) = 12 тис. грн
Ситуація 2. Обсяг реалізації зменшився на 20%
Прибуток	-20% * 4 = -80% або 5 - 4 (-80%) = 1 тис. грн		-20% * 7 = -140% або 5 - 7 (-140%) = -2 тис. грн

Таким чином, якщо підприємство збільшує об'єм продажів, то перевагу слід віддавати структурі витрат підприємства б, з вищим операційним важелем: кожен відсоток приросту виручки принесе цьому підприємству значно більший відсоток приросту прибутку, ніж підприємству А.

Проте, якщо виручка 50 тис. грн. - гранично-можлива, а об'єм продажів час від часу знижується, то більш прийнятною вважають структуру витрат підприємства А, оскільки воно не втрачає маржинальний дохід і прибуток так швидко, як підприємство Б. Динаміка прибутку підприємства А в цих умовах значно стабільніша. Крім того, при відносно низьких постійних витратах в періоди різкого падіння продажів збитки підприємства А з'являються не відразу.

Тому ідеальною умовою для підприємства є об'єднання низьких постійних витрат з високим маржинальним доходом. Для підприємств, які мають велику кількість застарілих (старих) основних фондів, сила операційного важеля є небезпечним чинником: в умовах економічної нестабільності падіння платоспроможного попиту клієнтів і високої інфляції кожен відсоток зниження виручки обертається значним падінням прибутку і входженням підприємства в зону збитків.

Отже, існує три основні складові операційного важеля, на які може впливати управлінський персонал :

1) постійні витрати;

2) змінні витрати;

3) ціна одиниці товару.

Ефект зниження постійних витрат підприємства. Якщо вдається понизити постійні витрати підприємства, скорочуючи накладні витрати або інтенсивніше експлуатуючи устаткування, то знижується обсяг виробництва, при якій досягається рівень беззбитковості. І як наслідок, швидше спрацьовує ефект прискореної зміни величини прибули (рис. 4.3).

Рис. 4.3 - Ефект зниження постійних витрат підприємства

Отже зниження постійних витрат прямий шлях який дає можливість зменшити мінімально беззбитковий обсяг виробництва і збільшити прибутковість підприємства.

Ефект зниження змінних витрат підприємства. Зменшення величини змінних витрат на виготовлення одиниці продукції призводить до збільшення величини маржинального доходу, який одночасно впливає як на прибуток, так і на зміну точки беззбитковості.

Рис. 4.4 - Ефект зниження змінних витрат підприємства

На рис. 4.4 показано, як змінився кут нахилу лінії змінних витрат, що є причиною зміни площі фігури, яка дорівнює величині прибутку. Одночасно зменшуються збитки підприємства. Отже ефект зниження змінних витрат проявляється в збільшенні величини прибули і зниженні мінімального рівня беззбитковості на підприємстві.

Маржинальний дохід = виручка - змінні витрати

Ефект зниження ціни. Зміна ціни продукції впливає на об'єм реалізації продукції підприємства. Проте прямої залежності між цими процесами немає. Взаємозв'язок між зміною ціни і об'ємом реалізованій продукції визначає цінова еластичність попиту. Збільшення ціни продукції може вплинути на об'єм реалізованої продукції, і сукупний прибуток підприємства зменшиться. І навпаки, зменшення ціни може різко збільшити об'єм реалізації і сукупну величину отриманого прибутку.

При застосуванні методу операційного левериджу необхідно враховувати ряд особливостей:

- позитивний вплив операційного левериджу може бути досягнутий лише за умови переходу підприємством порогу рентабельності основної діяльності;

- чим вище значення коефіцієнта операційного левериджу, тим вище буде його ефект при збільшенні приросту об'єму реалізації продукції;

- за умови зниження об'єму реалізації продукції значною мірою знижуватиметься валовий прибуток;

- ефект операційного левериджу може повністю виявлятися лише в короткостроковому періоді.

Використовуючи механізм операційного левериджу, підприємства можуть цілеспрямовано управляти постійними і змінними витратами з метою визначення такої їх комбінації, при якій прибуток був би максимальний.