2.2.Організація вгідь і системи сівозмін.

Приступаючи до організації вгідь і системи сівозмін, необхідно уточнити склад угідь по проекту, тобто намітити попередню трансформацію вгідь. Для цього намічається, за рахунок яких вгідь можна розширити площу сільськогосподарських вгідь.

Разом з тим уточнюється площа деяких вгідь. Так, на основі попередньої трансформації складається таблиця "структура сільськогосподарських угідь".

Наприклад:

Таблиця 8

структура сільськогосподарських угідь

№ п/п	Назва угідь	Площа, га	%	В сотнях, га
1	Рілля	1200.0	82.2	12.0
2	Багаторічні плодові насадження	25.0	1.7	-
3	Перелоги	15.0	1.0	-
4	Пасовища	135.0	9.2	-
5	Сіножаті	85.0	5.9	-
	Разом	1460.0	100	14.6

Враховуючи , що навантаження на одного працездатного складає 10 – 12 га. с/г угідь, визначається необхідна кількість працездатного населення:

А = 1460.0 : 10.0 = 146 чол. Загальна кількість населення складе :

де : N - загальна кількість населення

А - кількість працездатного населення

В - % непрацездатного населення (пенсіонери, діти) 45-50%

С - % населення, зайнятого в сфері обслуговування (лікарі, вчителі, соціальна сфера).8-12%

Визначається кількість сімей :

- середній склад сім'ї.

Визначається бажана площа багаторічних плодових насаджень за формулою:

де :

Р - площа саду по проекту ;

К - середня норма споживання плодів і ягід на 1 чол. в рік ; 90-110 кг

Y - урожайність плодів і ягід з 1 га. (100-120 ц.);

Т - % товарності плодів і ягід (40-90 %).

Якщо визначена площа саду менша наявної площі ( з експлікації), то слід передбачити збільшення її до визначеної. Якщо ж визначена площа перевищує визначену, для розрахунків залишається існуюча площа.

Площа під проектні польові шляхи і лісосмуги визначається в процентному відношенні до площі ріллі. Вона приблизно може бути 2,5 % - 3%.

1200,0 га * 0,03= 36,0 га.

Враховуючи, що існуючі польові шляхи і лісосмуги в контурній експлікації складають певну площу, необхідно відвести по проекту додатково за рахунок ріллі площу. Площа за проектом під польові шляхи і лісосмуги за рахунок ріллі визначається як різниця між площею за розрахунками ( 2,5-3% від ріллі) і площею під наявними площами цих угідь.

Необхідно уточнити показники бізнес-плану в галузі тваринництва. . цього на основі таблиці "Структура сільськогосподарських угідь", та нормативів кількості продуктивної худоби на 100 га площі визначається (корови - с/г угіддя 18 голів, свиноматки - рілля 4-5 голів, вівці с/г вгіддя 50-60 голів, кури - зернові 140-160 голів) їх кількість, а потім поголів'я по видах і вікових групах. Структуру стада для дальших розрахунків можна прийняти слідуючу: ВРХ: бугаї-плідники -1%. корови і нетелі - 40-45%, молодняк до одного року - 30-35%, старше одного року - 25-30%: свині: хряки-плідники - 1%. свиноматки з приплодом - 4%. відгодівельне поголів'я та ремонтний молодняк - 95%: вівці - вівцематки 50%. валухи 50%; кури - несушки 50%, півні 50%. Визначена структура стада являється основою для проведення розрахунків щодо розвитку тваринництва.

Площі під тваринницькі ферми визначаються як річниці добутку нормативної площі на одну голову продуктивної худоби на кількість голів цієї худоби і наявної площі під ферми. Під інші господарські двори можна приблизно відвести: під бригадний двір 0,8-1,0 га, під загальногосподарський двір 2,5-3 га..

На основі проведених розрахунків визначається площа землі в обробітку. Вона дорівнює площі ріллі плюс площа перелогів, яких по проекту землеустрою не повинно бути , плюс площа трансформованих в ріллю вгідь, мінус площа для розширення саду, для збільшення площі під господарський двір . для збільшення площі під проектні польові шляхи і захисні лісосмуги.

Продовжуючи уточнення бізнес-плану , розробляється баланс кормів.

Для цього спочатку визначається потреба в кормах для громадської худоби і птиці та для худоби, яка знаходиться в користуванні працівників господарства. При цьому використовуються нормативи річної потреби в кормах стада (див. таблицю).

На випадок неврожаю стихійного лиха, слід по деяких видах кормів передбачити страховий фонд (10 % по сіну, сінажу, силосу, соломі). Розрахунок потреби в кормах для худоби працівників можна проводити так: при розрахунках можна вважати, що кожна сім'я повинна мати в себе корову, на яку слід передбачити виробництво сіна, сінажу, силосу, зелених кормів ), а інші види кормів працівники повинні виробляти на своїх земельних ділянках, або ж одержувати в господарстві як плату за оренду своїх паїв.

Визначену потребу в кормах необхідно виробити на 100 % за рахунок природних кормових вгідь, відходів рослинництва та за рахунок сіяних культур. При чому, урожайність культур слід планувати з врахуванням на перспективу досягнутого досвіду передовиків виробництва зони.

Що стосується зелених кормів, то для забезпечення їх виробництва розробляється зелений конвеєр.

На основі проведених розрахунків складається таблиця "Посівні площі кормових культур".

Таблиця 9

Посівні площі кормових культур

№п/н	Кормові культури	На сіно	На сінаж	На силос	На корм. корен.	На корм. башт.	Зелен. конв.	Всього
1	Багаторічні трави
2	Однорічні трави
3	Кукурудза на силос
4	Кормові коренеплоди
5	Кормові баштанні
	Разом:

Підсумкові дані графи таблиці "Всього" заносяться в таблицю "Структура посівних площ". Кормові культури повинні складати не більше 25 - 30 %. Продовжуючи заповнення цієї таблиці, визначається площа під чорний чи зайнятий пар. Вона повинна бути в межах 8 - 10 % від землі в обробітку.

В господарстві повинні вирощуватись овочі , як для власного споживання, так і для реалізації.

Їх площа визначається так:

, де

Р - площа посіву овочевих культур в га.

N - кількість населення в господарстві, чол.

К - норма споживання овочів на 1 жителя в рік (190-210 кг)

У - урожайність овочів з 1 га. в ц.

Г- % товарності (50-90 %)

Для лісостепової зони розміщення господарства можна прийняти таку структуру посівних площ інших культур.

Технічні культури - 22 - 30 %.

Зернові культури - 45 - 55 %,

Структура посівних площ являється основою для розробки системи сівозмін.

Як відомо, існують три типи сівозмін : польові, кормові і спеціальні. їх може вводитись в господарстві по декілька штук. В зв'язку з тим, що господарство, як правило, невелике, а також тим, що при розробці проекту переслідується і навчальна мета, тому в господарстві бажано ввести по одній сівозміні кожного типу: овочеву, кормову і польову, або польову і кормо-овочеву. Окремо повинна бути введена сівозміна на орендованих землях.

1. Горох

2. Озимі

3. Цукрові буряки

4. Ярі зернові

5. Кукурудза на силос

Розробку слід починати із овочевої сівозміни. Для цього спочатку намічається схема чергування культур в цій сівозміні. В ній може бути 2 - 4 поля овочів. 2 поля багаторічних трав і 1 поле зернових для посіву багаторічних трав ; наприклад :

1. Багаторічні трави

2. Багаторічні трави.

3. Овочі.

4. Овочі.

5. Овочі.

6. Ячмінь + підсів багаторічних трав.

Якщо наприклад в структурі посівних площ овочі займають 24 га і вони складають 3 поля, визначається середній розмір поля шляхом ділення площі овочів на кількість полів з овочами і визначається площа всієї сівозміни. Може бути введеною і кормо-овочева сівозміна (5-7 полів), в якій овочі займають 1-2 поля, інші поля - кормові культури.

Може бути введена і окрема кормова сівозміна, в якій можуть розміщуватись крім кормових культур також окремо зернові і технічні. Ця сівозміна може бути 5-7 пільна. При розробці схеми чергування культур в ній слід керуватись знаннями . здобутими при вивченні теми "Сівозміни" по курсу "'Основи с/г виробництва".

Польових сівозмін, як правило, повинно бути 1-2 (одна при відсутності орендованих земель, дві при їх наявності). Сівозміни слід проектувати з короткою ротацією культур в них (4,5,6 полів), при чому, для кожної культури необхідно забезпечити найкращий попередник. В цих сівозмінах можуть бути пари, зернові, технічні і кормові культури. В них можна рекомендувати наступні схеми чергування культур:

1. Багаторічні трави

2.Озимі

3.Кукурудза на зерно

4.Соняшник

5.Ярі зернові

1.Однорічні трави

2.Озимі

3.Картопля

4.Льон

5. Ярі зернові

1. Горох

2. Озимі

3. Льон

4. Кукурудза

5. Ярі зернові

6. Соняшник

Після розробки системи сівозмін проводиться їх розміщення. При цьому, слід керуватись вимогами кожної сівозміни : спеціальну - поблизу населеного пункту . кормову - біля господарського двору та місць літнього утримання худоби. Польові сівозміни, як правило, розміщується на всій території господарства.

Після розміщення вгідь і сівозмін на території господарства необхідно скласти третій розділ пояснювальної записки. "Організація вгідь і системи сівозмін " ( 5 - 6 сторінок). В ній слід відобразити уточнення бізнес-плану в тваринництві і рослинництві описово і у вигляді відповідних таблиць та розрахунків. Це один із основних розділів проекту. Необхідно обов'язково навести схеми чергування культур в сівозмінах, обгрунтувати розмір і їх розміщення, обгрунтувати розміщення вгідь, навести розрахунки щодо доцільності трансформації вгідь. В пояснювальній записці бажано навести розрахунки щодо доцільності трансформації інших вгідь в ріллю. її можна визначити користуючись формулою:

,де

N - строк окупності витрат на трансформацію вгідь, років

К - капітальні витрати на трансформацію вгіддя

О₁ - прибуток з угіддя до трансформації - грн.

О₂ - прибуток з угіддя після трансформації – грн.

п - кількість років, протягом яких буде проводитись трансформація.