2 Асиметричні та симетричні хDsl.
Розглядаючи варіанти технології DSL можна виділити дві основні категорії цих технологій. Це симетричні технології й асиметричні технології. Принцип поділу в тім, що якщо швидкості передачі даних в обох напрямках (тобто з мережі до користувача й від користувача в мережу) однакові, то це симетрична технологія. Якщо ж швидкості передачі даних не однакові (по напрямках), то така технологія називається асиметричною. До числа симетричних технологій ставляться технології HDSL, HDSL2, SDSL. Технології HDSL і HDSL2 використаються операторами місцевого зв'язку. Симетричні лінії DSL ідеально підходять для використання в сфері бізнесу, коли необхідно забезпечити рівні швидкості передачі даних в обох напрямках, наприклад, для передачі голосу, електронної пошти, файлів і для забезпечення функціонування ЛОМ. Асиметричні технології DSL, такі як ADSL, ADSL2+, в основному використаються операторами місцевого зв'язку, які орієнтуються на надання високошвидкісного доступу приватним абонентам. Асиметричні лінії DSL мають більш високу швидкість передачі даних з мережі у бік користувача, що дуже зручно для роботи в мережі Інтернет.
Технологія ADSL (асиметрична цифрова абонентська лінія) була розроблена для забезпечення високошвидкісного доступу до інтерактивних відеослужб (відео по запиту, відеоігри й т.п.) і передачі даних.
Насамперед, ADSL є технологією, що дозволяє перетворити кручену пару телефонних проводів у тракт високошвидкісної передачі даних. Лінія ADSL з'єднує два модеми ADSL, які підключені до кожного кінця кручений пари телефонного кабелю (рис. 8.1).
Рис. 8.1 Сзема з'єднання за технологією ADSL
При цьому організуються три інформаційних канали - "спадний" потік передачі даних, "висхідний" потік передачі даних і канал звичайного телефонного зв'язку (POTS) (див. рисунок 8.2). Канал телефонного зв'язку виділяється за допомогою фільтрів, що гарантує роботу телефону навіть при аварії з'єднання ADSL.
Рис. 8.2 Розподіл частот
ADSL є асиметричною технологією - швидкість "спадного" потоку даних (тобто тих даних, які передаються убік кінцевого користувача) вище, ніж швидкість "висхідного" потоку даних (у свою чергу переданого від користувача убік мережі).
Для стиску великого обсягу інформації, переданої по кручений парі телефонних проводів, у технології ADSL використовується цифрова обробка сигналу й спеціально створені алгоритми, удосконалені аналогові фільтри й аналого-цифрові перетворювачі. Телефонні лінії великої довжини можуть послабити переданий високочастотний сигнал (наприклад, на частоті 1 Мгц, що є звичайною швидкістю передачі для ADSL) на величину до 90 дб. Це змушує аналогові системи модему ADSL працювати з досить великим навантаженням, що дозволяє мати великий динамічний діапазон і низький рівень шумів.
3 Високошвидкісні технології хDsl
ADSL2+ спеціально розроблено для поліпшення швидкості і дальності ADSL в основному для досягнення кращої продуктивності на довгих лініях з перешкодами. ADSL2+ може досягати швидкостей прийому і передачі до 16 Мбіт/с і 1 Мбіт/с. Це стало можливим завдяки використанню більш ефективних методів модуляції, зменшення кількості службової інформації, збільшення ефективності кодування, та застосування розширених алгоритмів в обробці сигналу.
Передача до абонента ведеться на швидкостях від 1,5 до 8 Мбіт/с, хоча сьогодні існують пристрої, що передають дані зі швидкістю до 25 Мбіт/с (VDSL). Швидкість службового каналу може варіюватися від 15 до 640 Кбіт / с. Причому кожен канал може бути розділений на декілька логічних низькошвидкісних каналів. Максимальна швидкість лінії залежить від ряду факторів, таких як довжина лінії, перетин і питомий опір кабелю. Також істотний внесок у підвищення швидкості вносить той факт, що для ADSL лінії рекомендується кручена пара, причому екранована, якщо це многопарний кабель.