2 Функціональний склад мереж доступу

На рис. 7.1 приведена модель інфокомунікаційної системи, запропонована міжнародним союзом електрозв'язку (МСЕ-Т) в рекомендаціях серії Y. Ця модель дозволяє однозначно визначити місце мережі доступу в інфокомунікаційної системі.

Обладнанням в приміщенні абонента може бути як звичайний телефонний апарат (квартирний сектор), так і складний комплекс апаратно-програмних засобів - АТС (ВАТС), локальна мережа Ethernet та інше обладнання (виробничий сектор). У першому випадку функції мережі доступу може виконувати абонентська лінія, що представляє собою двухпроводовий фізичний ланцюг. У другому випадку до складу мережі доступу (для існуючої системи електрозв'язку) повинні входити:

- цифровий тракт E1 (або декілька таких трактів) для підключення УАТС до місцевої телефонної мережі;

- цифровий тракт, що підтримує стек протоколів TCP/IP, для підключення локальної мережі до Internet;

- арендовані лінії, якщо вони необхідні для підключення того обладнання, яке не використовує телефонну мережу або Internet.

3 Класифікація мереж доступу: проводові та безпроводові мережі доступу

Існують десятки різновидів МД із використанням багатьох проводових і безпроводових технологій.

Класифікація мереж доступу:

1) по використованому середовищу передачі:

- кабелі з мідними парами ТПП (телефонний, поліетиленова ізоляція, пластмасова оболонка), неекранована вита пара - UTP, екранована кручена пара - STP);

- оптичні кабелі;

- радіо середовища в різних діапазонах хвиль.

2) по використованим технологіям:

PDH, ·Frame Relay (FR), ·ISDN, ·абонентський Ethernet, ·IP, ·xDSL, ·FTTx/PON, ·Телефонні канали та модемний зв'язок, ·Wi-Fi/WiMAX, ·WLL, ·VDSL,·CATV/HDTV,

·Fibre Channel

3) по використованим топологіям

4) за методами поділу середовища:

- TDMA - множинний доступ з часовим поділом каналів;

- CDMA множинний (багатостанційний) доступ з кодовим поділом каналів;

- FDMA - множинний доступ з частотним поділом;

- WDM - спектральне розділення по довжинах хвиль;

- CSMA / CD - множинний доступ з контролем несучої і виявленням конфліктів.

Контрольні питання для самоперевірки

1 Які мережі називають мережами доступу?

2 Визначить місце мережі доступу в інфокомунікаційної системі.

3 Яка класифікація мереж доступу?

Тема 2.2 Технології мереж доступу

Лекція №8

Питання:

1 Визначення, класифікація та послуги хDSL технології.

2 Асиметричні та симетричні хDSL.

3 Високошвидкісні технології хDSL.

4 Обладнання мереж xDSL.

1 Визначення, класифікація та послуги хDsl технології

Скорочення DSL розшифровується як Digital Subscriber Line (цифрова абонентська лінія - ЦАЛ). DSL є досить новою технологією, що дозволяє значно розширити смугу пропущення старих мідних телефонних ліній, що з'єднують телефонні станції з індивідуальними абонентами. Будь-який абонент, що користується в даний момент звичайним телефонним зв'язком, має можливість за допомогою технології DSL значно збільшити швидкість свого з'єднання, наприклад, з мережею Інтернет. У результаті абонент одержує цілодобовий доступ у мережу Інтернет зі збереженням нормальної роботи звичайного телефонного зв'язку. Завдяки різноманіттю технологій DSL користувач може вибрати підходящу саме йому швидкість передачі даних - від 32 Кбіт/с до більш ніж 50 Мбіт/с.

Дані технології дозволяють також використати звичайну телефонну лінію для таких широкополосних систем, як відео по запиті або дистанційне навчання. Сучасні технології DSL приносять можливість організації високошвидкісного доступу в Інтернет у кожний будинок або на кожне підприємство середнього й малого бізнесу, перетворюючи звичайні телефонні кабелі у високошвидкісні цифрові канали. При цьому швидкість передачі даних залежить тільки від якості й довжини лінії, що з'єднують користувача й провайдеру. При цьому провайдери звичайно дають можливість користувачеві самому вибрати швидкість передачі, найбільш відповідну його індивідуальним потребам.

Операторам зв'язку, у яких уже є побудована мережа мідних ліній, технології xDSL забезпечують наступні переваги:

- використання існуючої мережної інфраструктури: послуги xDSL надаються по існуючих мідних лініях, тому не потрібно побудови всього ділянки доступу, як це має місце у випадку двосторонніх кабельних і оптичних мереж. Завдяки цьому оператори можуть забезпечити нові широкополосні послуги при відносно низьких витратах. Технології xDSL не вимагають модернізації існуючих аналогових телефонних інфраструктур, і архітектура мереж також може бути збережена;

- прискорене впровадження нових послуг, що є джерелом додаткових доходів і забезпечують конкурентоспроможність на відкритому ринку телекомунікаційних послуг;

- розмежування мовного трафіка й трафіка передачі даних у телефонній мережі доступу: мультиплексори доступу xDSL (DSLAM) або вузли широкополосного доступу (BAN) дозволяють розвантажити перевантажені цифрові комутаційні системи. Мовний роздільник на стороні телекомунікаційної мережі відокремлює

мовний канал, що йде в телефонну мережу(POTS/ISDN). Канал передачі даних закінчується у вузлі BAN, що за допомогою мосту направляє xDSL-трафік у мережу передачі даних з комутацією пакетів або чарунок (ATM).

Крім більшої пропускної здатності й доступу до нових послуг технології xDSL надають користувачеві:

• можливість безперервної (always-on.) роботи. З технічної точки зору xDSL-з'єднання здатні забезпечити комутований, так і постійно включений доступ.

• динамічний вибір постачальника послуг - це одна з можливостей, що оператор послуг xDSL може запропонувати своїм абонентам. У ADSL використається протокол PPP над фізичним рівнем і канальним рівнем (Ethernet або SDH, ATM).