Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вступ ТИМ СО.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.84 Mб
Скачать

Контрольні питання для самоперевірки

1 Назовіть основні параметри транспортних модулів.

2 Яка довжина пакету у технології АТМ?

3 Яку структуру має абонентська система?

4 Чим відрізняється адміністративна система?

5 Яке призначення асоціативної системи?

6 Назовіть функції шлюза, маршрутизатора та моста.

Тема 2.2 Технології мереж доступу

Лекція № 7

Питання:

1 Призначення мереж доступу та їх місце в структурі сучасних інфокомунікаційних мереж.

2 Функціональний склад мереж доступу.

3 Класифікація мереж доступу: проводові та безпроводові мережі доступу

1 Призначення мереж доступу та їх місце в структурі сучасних інфокомунікаційних мереж.

Мережі доступу (МД) — це сукупність телекомунікаційних засобів між приміщеннями користувачів і магістральною телекомунікаційною мережею (МТМ). Функціональність МД на канальному рівні деталізовано в Рекомендації G.902 ITU-T [1] як «деяку реалізацію, що складається з елементів (таких як кабелі зв'язку, обладнання передавання), котрі забезпечують необхідні носійні транспортні можливості для надання телекомунікаційних послуг між стиком (інтерфейсом) «вузла обслуговування» (SNI) і кожним з асоційованих із цим вузлом стиків «користувач-мережа» (UNI). МД може бути сконфігурована і керована через стик Q3. Вона, у принципі, не обмежує типів і кількості SNI та UNI, що їх підтримуватиме МД».

МД — це сукупність мережних елементів (лінійні і вузлові споруди, кабелі, обладнання, програмні та інформаційні засоби), розташованих між стиками обладнання користувачів і стиками обладнання найближчих вузлів МТМ.

Основним видом проводових мереж доступу (МД) в Україні є мережі абонентського доступу (МАД) у складі телефонних мереж ТфМЗК. Загальна ємність ТфМЗК в Україні становить близко 11 млн мережних закінчень (МЗ). Значного поширення набули ТфМЗК і в усьому світі — їхня загальна ємність перевищує 1 млрд МЗ. ТфМЗК вдосконалюється вже протягом багатьох десятків років. Основні складові цієї технології такі:

- прокладання мідножильних багатопарних (500-3000 пар жил) від кроса АТС до розподільних шаф (РШ) у мікрорайонах населених пунктів у, як правило, заздалегідь прокладених у землі кабельних каналах;

- прокладання багатопарних (50-100 пар) розподільних кабелів від РШ до багатоповерхових будинків або до вулиць малоповерхової забудови;

- прокладання малопарних (10—20 пар) розподільних кабелів по стінах багатоповерхових будинків або по стовпах вуличного освітлення вулиць малоповерхової забудови до розподільних коробок (РК);

-введення індивідуальних однопарних ліній від РК до настінних розеток у приміщеннях користувачів;

- попарне зрощування (електричне з'єднання) мідних жил прокладених кабелів для створення ізольованих однопарних абонентських ліній (АЛ) від точки розташування телефонної розетки до точки підімкнення цієї АЛ в обладнанні АТС;

- використання АЛ для дистанційного (від АТС) електроживлення телефонного апарата абонента, передавання у двох напрямах сигналів взаємодії абонента із АТС під час встановлення і завершення телефонного з'єднання, а також для двостороннього передавання сигналів телефонної розмови.