]Шкіра як орган чуття

Шкіра - величезне рецепторне поле, за допомогою якого здійснюється зв'язок організму з навколишнім середовищем^[3] Іннервація шкіри здійснюється як гілками цереброспінальнихнервів, так і нервами вегетативної нервової системи. Нерви вегетативної нервової системи іннервують в шкірі судини, гладеньку мускулатуру і потові залози^[4] До соматичної нервової системи належать чутливі нерви (утворюють численні чутливі закінчення).

Чутливі нервові закінчення (умовно) можна розділити на^[4]:

• Вільні (локалізуються як в епідермісі, так і в дермі)

• Невільні (локалізуються переважно в дермі)

  • інкапсульовані

  • неінкапсульовані

Ураження шкіри

Виникають при дії різноманітних причин.

Умовно можна виділити^[5]:

• механічні

• термічні

• хімічні

• електричні

• Радіаційні опіки

3.Оніхомікози

Оніхомікози (оnichomycoses) – ураження нігтів патогенними грибками. Вони можуть проявлятися оніхогрифозом – потовщенням нігтьових пластинок; оніхолізисом – їхнім руйнуванням та кришінням; зміною кольору, оніходистрофією – появою смуг і плям. Частіше уражаються нігті на ногах. В таких випадках лікування проводиться більш тривало внаслідок повільнішого росту нігтів нижніх кінцівок. У хворих на оніхомікози нерідко спостерігається клініка мікозів ступнів або інших локалізацій. Рідше про грибкові захворювання шкіри дізнаються при ретельному зборі анамнезу. При епідермофітії ушкоджуються здебільшого нігті І та V пальців ніг, при руброфітії – всіх нігтів кінцівки одночасно. При мікроспорії нігті майже ніколи не уражаються; при інших трихомікозах страждають переважно нігті кистей. При трихофітії нігті втягуються в процес після ураження шкіри навколо них. За кілька місяців вн поширюється на нігтьову пластинку. При фавусі оніхомікоз розвивається тривало – протягом кількох років, починається з центру нігтьової пластинки жовтувато-коричнюватою плямою. Для мікроскопічної діагностики беруть вільні краї нігтьових пластинок, або зшкрібки скальпелем з інших її ділянок. Кусочки нігтя подрібнюють і заливають 10% лугом на 1 добу. Під час мікроскопії виявляють тільки наявність міцелію паразитарного грибка. Встановити вид збудника таким чином неможливо. Оніхомікози диференціюють із псоріазом нігтів, червоним плоским лишаєм, оніходистрофією. Профілактика оніхомікозів полягає в своєчасних діагностиці та лікуванні мікозів ступнів і кистей. Лікування оніхомікозів Для місцевого лікування застосовують хірургічне видалення нігтів з наступним змазуванням нігтьових лож 10% йодною настоянкою щоденно до відростання нових пластинок. Нігті можна видаляти також шляхом нанесення на них 50% саліцилової мазі або засобу “Мікоспор” з подальшим зішкрябуванням рогових лусочок, що відшарувались. Якщо ураження обмежені, використовують також фунгіцидний лак лоцерил. Разом з тим ні хірургічне видалення нігтів, уражених патогенними грибками, ні різні місцеві методи лікування не дають гарантії повного етіологічного і клінічного одужання. Тільки застосування системних антимікотиків дає змогу досягти повного виліковування оніхомікозу. З урахуванням переважаючої мікстгрибкової етіології виникнення оніхомікозу, найбільш раціональним на теперішній час є застосування в системний антимікотик орунгал (ітроконазол), який має фунгіцидну дію на всі відомі види патогенних грибків (дерматофіти, дріжджі, плісені). Всі інші, відомі нині системні антимікотики (нізорал, ламізил, екзефін, грізеофульвін, флуконазол) виявляють фунгіцидну дію тільки на грибки-дерматофіти, або грибки роду Candida. 1) Орунгал ( ітраконазол, споранокс) призначають як пульс-терапію по 200 мг (2 капсули) двічі на добу протягом одного тижня (7 днів) після їжі з подальшою тритижневою перервою (пульс-терапія). При ураженні нігтів рук проводять два курси пульс-терапії, а при ураженні нігтів ніг – три курси пульс-терапії . 2) Нізорал (кетоконазол) по 200 мг на добу при ураженні рук – шість місяців, ніг – дванадцять місяців. 3) Грізеофульвін по 125 мг 4 – 6 разів на добу ( залежно від маси тіла), запиваючи рослинною олією, протягом 4 тиж, далі через день до двох негативних аналізів мікроскопії нігтів на грибки. Лікування грізеофульвіном проводять одночасно з місцевим. При вживанні системних антимікотиків слід одночасно призначати гепатопротектори.