
- •2 Природно-ресурсний потенціал району
- •3 Стан водних ресурсів
- •4. Коротка характеристика підприємства водокористувача Металургійний комплекс зат «Донецьксталь-металургійний завод».
- •1 Системи водопостачання та водовідведення
- •4.2 Цехи
- •4.3 Водовідведення
- •4. 4 Правове і методологічне обгрунтування розробки документів
- •Висновки
- •Перелік посилань
РЕФЕРАТ
Звіт: 27с, 1 рисунок, 2 діаграми, 11 посилань.
Мета - здобуття навичок самостійної роботи, закріплення теоретичних знань і набуття практичного досвіду у вирішенні проблем з природоохоронної діяльності підприємств міста.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ДЕРЖУПРАВЛІННЯ, ПОСТАНОВА, ВІДДІЛ, СТРУКТУРА, ПРИРОДНІ РЕСУРСИ.
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………….3
1 Структура державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області……………………………………………………………………………5
2 Положення про відділ поводження з відходами та техногенної безпеки……
3 Природно-ресурсний потенціал району………………………………….9
4 Стан відходів………..……………………………………………………..10
4. Коротка характеристика підприємства ……….….…12
Висновки.........................................................................................................26
Перелік посилань............................................................................................27
ВСТУП
Робоча програма з першої екологічної практики спеціальності 7.070801 «Екологія та охорона навколишнього середовища» розроблена відповідно до Положення про проведення практики на підставі «Методичних рекомендацій по складанню програм практики для студентів вищих навчальних закладів».
Чинна програма є основним навчально-методичним документом, що регламентує діяльність усіх учасників практики. У робочій програмі розкрито мету, завдання, зміст практики, форми і методи її організації та контролю.
Основою для організації та проведення практики є договір між Донецьким національним технічним університетом, кафедрою прикладної екології та охорони навколишнього середовища і Державним управлінням екології та природних ресурсів України в Донецькій області.
Базами першої екологічної практики визначено Держуправління екології та природних ресурсів України в Донецькій області, його структурні підрозділи – регіональні державні екологічні інспекції та інші організації природоохоронного профілю.
Метою першої екологічної практики є здобуття навичок самостійної роботи, закріплення теоретичних знань і набуття практичного досвіду у вирішенні проблем з природоохоронної діяльності підприємств міста.
Основними завданнями практики є:
-Накопичення знань про характер діяльності і функціональних обов’язків спеціаліста-еколога;
- визначення об’єкту і збір необхідного матеріалу для виконання кваліфікаційної роботи бакалавра.
Під час практики виконуються такі види робіт:
1. Знайомлення зі структурою, положенням і функціями спеціалістів на базі практики;
2. Спостереження за діяльністю колективу, виконання функції дублера спеціаліста за фахом і оволодіння первинними навичками професійної діяльності;
3. Знайомлення з особливостями природних умов і вивчення сучасної екологічної ситуації в місті;
4. Знайомлення із заходами, що забезпечують реалізацію державної політики щодо охорони навколишнього середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, виконання вимог екологічної та радіаційної безпеки;
5. Вивчення методики та технічні засоби здійснення природоохоронних робіт на конкретному об’єкту;
6. Виконання індивідуального творчого завдання.
1 СТРУКТУРА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ
РЕСУРСІВ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
Апарат Державного управління:
1. Начальник Державного управління – головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Донецької області.
Перший заступник начальника Державного управління – перший заступник головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області.
Заступник начальника Державного управління – заступник головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області, начальник екологічної інспекції.
Заступник начальника Державного управління –заступник головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області.
Заступник начальника Державного управління – заступник головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області.
Заступник начальника Державного управління – Начальник держінспекції в Донецькій області – заступник головного державного інспектора інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області.
Управління в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання й відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки відповідно на території області
Далі наведено рисунок 1.1 який показує структуру Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області.
Начальник Держуправління |
Перший заступник начальника Держуправління |
|
Заступник начальника Держуправління |
Відділ экономіки природокористування |
|
Відділ кадрів, оргроботи та зв’язків з громадськістю |
|
Відділ земельних відносин, надр та лісового господарства |
Відділ моніторингу |
|
Сектор правового забезпечення |
|
Відділ водних ресурсів |
Відділ державної кологічної експертизи та аудиту |
|
Відділ бухгалтерського обліку та адміністративно – господарського забезпечення |
|
Відділ природно – заповідних територій та біоресурсів |
Відділ поводження з відходами та техногенної безпеки |
|
Відділ атмосферного повітря |
|
Відділ регуляторної політики |
Рисунок 1.1 - Структура Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області
Основними завданнями управління є:
1) забезпечення реалізації державної екологічної політики, спрямованої на забезпечення ефективного використання та відтворення природних ресурсів, охорону навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки;
2) здійснення управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки у сфері поводження з відходами;
3) державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами України і особами без громадянства, іноземними юридичними і фізичними особами на відповідній території, додержанням екологічних вимог у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності митниць призначення та відправлення;
4) інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища на відповідній території , оперативне оповіщення про виникнення надзвичайних екологічних ситуацій та про хід виконання заходів щодо їх ліквідації.
Інспекція має право:
1) обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації, військові та оборонні об'єкти, об'єкти органів внутрішніх справ, служби безпеки України та Державної прикордонної служби у місцях їх постійної дислокації, проведення військових навчань, маневрів, а також під час передислокації військ і військової техніки з
використанням автомобільних, повітряних, залізничних та плавучих транспортних засобів з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, поводження з відходами , небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки;
2) виконувати в установленому порядку відбір проб, інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин на об'єктах, що обстежуються;
3) обмежувати чи зупиняти (тимчасово) в установленому порядку діяльність підприємств, установ і організацій та експлуатацію об'єктів і подавати до Мінприроди та Держекоінспекції пропозиції щодо припинення їх діяльності в разі порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, за винятком суб'єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції;
4) опломбовувати приміщення, устаткування та апаратуру підприємств, установ, організацій та об'єктів, стосовно яких було прийняте в установленому порядку рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) їх діяльності;
5) перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи);
6) складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом;
7) давати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до її повноважень;
8) доставляти осіб, які вчинили порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, до органів внутрішніх справ, Державної прикордонної служби або виконавчих органів місцевих рад, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення правопорушення;
9) вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
10) передавати до правоохоронних органів матеріали про діяння, у яких вбачаються ознаки злочину
12) одержувати в установленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;
13) залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до їх повноважень;
14) виступати за дорученням Мінприроди замовником під час закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;
2 Природно-ресурсний потенціал району
Донецька область розташована у степній зоні південно-східної частини України. Область займає західну частину Донецького кряжу на східну половину Приазовської височини. По території краю проходить вододіл річок басейнів Чорного та Азовського морів.
Рельєф Донецької області горбисто-рівнинний, з характерною сильною ерозією ґрунтів. Північна та центральна частини області – це Донецький кряж, південна – Приазовська височина. У ландшафтній структурі території області переважають степові височини та схили , степові рівнинні комплекси терас, а також горбисті, піщані та лісові рівнини, річкові долини та мережа балок. Типові ландшафти області – сильно розчленовані балками рівнини та височини, які переходять у заплавні ландшафти річкових долин, а також лиманні рівнини на морському узбережжі. Основну частину запасів поверхневих вод Донецької області складають річки. Їх в області налічується 247, але лише 8 мають протяжність понад 40 км. Всі річки живляться за рахунок опадів, талих снігових вод, джерел і промислових стоків. Головна водна артерія краю – річка Сіверський Донець. Серед водних об'єктів області слід виділити також 1804 штучних водоймищ з площею водного дзеркала більше 1 га, з них 8 водосховищ площею більше 6 км2 і більше 1650 ставків. Загальний об'єм водоймищ складає 1100 млн. м3. Основні водосховища – Кураховське, Вуглегорське, Павлоградське, Старобешівське, Клебан-Бикське, Волинцевське, Карловське, Старокримське, Краснооськольське і ін.
На території Донецької області в державному балансі налічується близько 750 родовищ корисних копалини з 36 видами сировини загальнодержавного і місцевого значення, з них експлуатується 355 родовищ з 25 видами мінеральної сировини. Багатство корисних копалини області визначається, в першу чергу, Донецьким кам'яновугільним басейном, одним з найбільших родовищ вугілля в Європі. Важливе значення мають родовища кам'яної солі, гіпсу, цементної сировини, флюсових вапняків і доломіту, граніту, вогнетривких і тугоплавких глин і ін. В області розвідані і нині розвідуються родовища залізних руд, флюориту, лужних каолінів, базальту, фосфоритів, вермікуліту, алюмінієвої сировини, ртуті, графіту, рідких і рідкоземельних елементів. Відкриті нові для України родовища золота, міді, свинцю. У північних і південних районах регіону відкриті нафтогазоносні області, розвідується родовище вільного газу із запасами 1200 млн. м3, знайдено 15 газоносних структур з прогнозними ресурсами 30 млрд. м3. Крім того, вугільні родовища області вугільні родовища області містять 118 млрд. м3 метану, що є коштовною енергетичною сировиною.
3 Стан водних ресурсів
На даний час в області нараховується більше 350 підприємств, які мають більше 550 випусків зворотних вод.
Загальний об'єм скинутих в поверхневі водні об'єкти зворотних вод в 2009 році склав 1274 млн. м3, що на 270 млн. м3 (17,5%) менше, ніж в 2008 році.
За цей же період зменшився і скид забруднених стічних вод з 614,5 у 2008 році до 530,6 млн.м3 у 2009 році. І хоча, кількість забруднених зворотних вод зменшилася, одначе, відсоток їх від загальної кількості скинутих вод залишилася на тому ж рівні – біля 40%.
Спостереження за станом природних водних ресурсiв в області здiйснюють Сiверсько-Донецьке басейнове управління водних ресурсів (СДБУВР), гiдрометеорологiчний центр, органи санiтарно-епiдемiчної cлужби, вiдповiднi служби КП «Компанія «Вода Донбасу» та iншi.
Частина річок області (р.Булавін в м.Єнакієве, р.Грузька в м.Макіївка, р.Кальчик в м.Маріуполь та інші) відноситься до категорії брудних. Причина цього, як в надходженні у водні об'єкти забруднених стічних вод пiдприємств, зливових вод з територiї мiст, пiдприємств та сiльськогосподарських угiдь, а також в значній багаторічній акумуляції забруднюючих речовин в донних відкладеннях.
У воді практично всіх річок області має мiсце висока концентрація солей. Однією з основних причин цього є скид до них високомiнералiзованих шахтно-рудничних вод, з якими до річок потрапляє бiля 1 млн. т різних солей (без урахування морської води). В 2009 році в водні об'єкти області із зворотними водами підприємств скинуто 960 тис.т солей, в тому числі 171 тис. т хлоридів та 314 тис. т сульфатів, 10,1 тис. т завислих речовин (у 2008 р. – 12,0 тис. т); 4,5 тис. т БСК (у 2008 р. – 5,20 тис. т); 0,7 тис. т азоту амонiйного (у 2008 р. – 1,4 тис. т) та інших речовин.
За даними досліджень вміст радіонуклідів стронцію-90 та цезію-137 у водних об’єктах Донецької області не перевищував Державних нормативів «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді», які складають 2,0 Бк/дм3.
Протягом року на показники загальної об’ємної активності альфа і бета-випромінювання води поверхневих джерел водопостачання було досліджено по 26 проб. Досліджені рівні становили для бета-випромінювання від 0,019 до 0,469 Бк/дм3 при нормативі 1,0 Бк/дм3. Для альфа-випромінювання – менше 0,01 Бк/дм3 при нормативі 0,1 Бк/дм3.
Радіаційна безпека питної води визначалася за показниками загальної об’ємної активності альфа і бета-випромінювання. Протягом року було досліджено по 74 проби відповідно. Рівні для бета-випромінювання становили від 0,01 до 0,151 Бк/дм3 при нормативі 1,0 Бк/дм3. Для альфа-випромінювання – менше 0,01 Бк/дм3 при нормативі 0,1 Бк/дм3.
Відділом екологічного аналітичного контролю джерел забруднення і моніторингу Державної екологічної інспекції Азовського моря в межах своїх повноважень у частині додержання встановлених нормативів скидів забруднюючих речовин проконтрольовано 34 випуски зворотних вод. Для визначення впливу стічних вод на акваторію Азовського моря та річок Кальчик і Кальміус проконтрольовано 38 створів в Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях.
Максимальне забруднення Азовського моря вносять підприємства, розташовані на узбережжі і мають скиди в акваторію. Забруднюючі речовини потрапляють також зі зливовими стоками з території населених пунктів, промислових підприємств, водами річок, які впадають в Азовське море. Основним забруднювачем річок Кальчик та Кальміус у м. Маріуполь є ВАТ “ММК ім. Ілліча”.
Нормативи ГДС забруднюючих речовин в стічних водах на випуску № 9 перевищуються за такими показниками: завислі речовини, азот амонійний, залізо загальне, нафтопродукти, мідь, нітрити.
В акваторію Азовського моря в межах м. Маріуполь скидаються зливові стічні води через чотири випуски, які розташовані в межах міських пляжів і які не обладнані очисними спорудами. Стан морської води при вибірковому контролі не відповідав нормам для водойм рибогосподарського призначення за такими показниками, як азот амонійний, нітрити, залізо загальне, ортофосфати.
Крім цих підприємств, до Азовського моря здійснюють скид нормативно очищених госппобутових стічних вод біологічні очисні споруди КП
«Маріупольське ВУВКГ». Динаміка скиду цих вод до моря за останні роки наведена нижче (тис.м3/рік).