Тема. Керівництво освітою і школою.

1. Поняття про управління як цілеспрямовану діяльність.

2. Принципи управління системою освіти.

3. Органи управління системою освіти в Україні.

4. Керівництво навчально-виховною роботою школи.

5. Педагогічна рада школи, її функції і зміст роботи.

6. Внутрішкільний контроль.

7. Методична робота в школі.

Література 1. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.Видавничий центр "Академія". – 2001, С.371-387.

2. Кузьмінський А.І. Педагогіка: Підручник. К: Знання – Прес,2003. – С. 362-372.

3. Закон України «Про освіту» // Освіта. – 1996. – 25 квітня

4. Закон України «Про загальну середню освіту» (2000 р)

5. Мойсею Н.Є Педагогіка. – Київ – 2007, С.542-590 (вибірково).

6. Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад // Освіта.- 1993.- 3 вересня.

7. Фіцула М.М. Педагогіка. - К.,-2000.-с.404-413.

Під управлінням системою освіти розуміють сукупність організаційних, методичних, кадрових, планових фінансових заходів, що забезпечують ефек-тивну діяльність закладів системи освіти, їх подальший розвиток.

Управління – цілеспрямована діяльність суб’єктів управління, спрямована на забезпечення оптимального функціонування навчально-виховного закладу, його розвитку, тобто її перехід від даного стану в новий, якісно більш високий.

Суб’єкт управління може бути індивідуальним або колективним. Це ті люди, які виробляють і приймають рішення.

Розвиток школи, як виховної системи з метою досягнення оптимальних результатів можливий тільки тоді, коли управління буде з самого початку передбачити участь у виробленні і прийнятті рішень представників усіх груп шкільного життя ( учителів, батьків… ) – це співуправління. Коли ряд функцій по управлінню школою передається в руки учителів, учнів, їх органів і організацій – це самоуправління.

Немає єдиної думки про співвідношення понять “управління” і “керівництво”. Дуже часто поняття “управління” відносять до органів освіти, а поняття “керівництво” – до загальноосвітніх закладів. В практиці дані поняття часто ототожнюються.

Управління в нашій країні здійснюється на основі постанов, законів, затверджених Верховною Радою, розпоряджень Президента, КабМіну, досягнень психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду.

Принципи управління – це вихідні положення, яких дотримуються в управлінні системою освіти.

1. Державотворення – діяльність усіх ланок загальноосвітніх навчально-виховних закладів має бути спрямована на утвердження та розвиток державності України, піднесення її авторитету в світі.

2. Принцип демократизації управління означає істотне розширення прав учителів та педагогічних колективів, зміну командно-адміністративних методів управління демократичними, створення комфортного морально-психологічного клімату в колективі, доброзичливих стосунків між адміністрацією закладу і учителями, педагогами і учнями, виявлення директором толерантності у діях, конкурсний відбір керівних кадрів.

3. Плановості – передбачає чітку систему перспективного і щоденного планування всіх видів навчально-виховного, організаційно-господарського процесу з урахуванням об’єктивних умов та можливостей конкретного закладу; усі плани мають бути спрямовані на розв’язання основних завдань школи.

4. Гуманізації, передбачає створення гуманних стосунків у дитячому і педагогічному колективах.

5. Поєднання колегіальності з персональною відповідальністю.

Персональну відповідальність перед державними органами за роботу закладу несе його директор, за стан справ з освіти в районі – заввідділом освіти районної держадміністрації , за стан справ з освіти в області начальник управління освіти при облдержадміністрації.

Керівник освітньої установи може самостійно приймати рішення з питань, які стосуються його компетенції і визначені Статутом закладу, й вимагати їх виконання від інших членів колективу, але в прийнятті рішення він зобов’язаний враховувати і думку членів колективу, якщо вона не суперечить законам України. Допомагає приймати рішення педагогічна рада-постійно діючий колегіальний орган

6. Принцип науковості передбачає управління закладом на основі законів України, нормативних актів та широкого використання досягнень науки про управління освітою, опора на положення педагогіки, психології та інших наук про навчання, освіту, використання досягнень передового педагогічного досвіду.

7. Цілеспрямованості в діяльності керівників освіти означає спрямування зусиль на вирішення головних і визначальних завдань освіти і виховання на кожному конкретному етапі розвитку суспільства.

8. Оперативності, компетентності.

Оперативність – означає своєчасне вирішення завдань поставлених перед колективом закладу освіти. Управляти компетентно – управляти із знанням справ.

9. Оптимізації – раціональне використання засобів, методів і прийомів управління для одержання найкращих результатів.

10. Ініціативи і активності – постійна підтримка керівником закладу освіти, його заступниками творчих пошуків педагогів, розвиток їх ініціативи і активності.

11. Принцип правильного добору і використання кадрів.

12. Принцип об’єктивності і повноти інформації.

Органи керівництва освітою.

Відповідно до Закону “Про освіту” в Україні створено таку

• систему органів державного управління і

• систему органів громадського самоврядування.

ст.10. Органами державного управління освітою є:

• Міністерство освіти і науки України;

• Вища атестаційна комісія України;

• Міністерства і відомства України, які мають навч.-виховні заклади;

• відділи (управління) освіти місцевих державних адміністрацій.

Центральні органи державного управління освіти беруть участь у виробленні та втіленні в життя державної політики в галузі освіти, професійної підготовки кадрів, у визначенні перспектив та напрямків розвитку освіти, вимог до її змісту, рівня й обсягу, матеріально-технічного, фінансового забезпечення навчально-виховних закладів; здійснюють координаційні, науково-методичні, контрольні функції та державне інспектування; забезпечують зв’язки з іншими державами; організовують впровадження у практику досягнень науки і передового досвіду; проводять атестацію та акредитацію навчально-виховних закладів.

ст. 14. Органи громадського самоврядування:

• збори (конференція) колективу;

• рада навчально-виховного закладу;

• районна, міська, обласна конференція;

• районна, міська, обласна конференція з питань освіти;

• республіканський збір працівників освіти.

Змістом діяльності самоврядування є самостійне планування роботи, вирішення питань навчально-виховної, наукової, методичної, фінансово-господарської діяльності; участь у формуванні планів прийому учнів, студентів, слухачів з урахуванням державного замовлення та замовлень місцевого значення; визначення змісту шкільного комплексу освіти, форм і методів навчання; прийняття на роботу педагогічних та інших працівників; здійснення громадського контролю за організацією харчування в навчально-виховних закладах.

Важлива функція органів освіти – інспектування діяльності закладів освіти. Під інспектуванням розуміють систему державного контролю за виконанням закладами й установами освіти постанов, директив і вказівок уряду в галузі освіти, навчальних планів та програм, інструкцій, наказів і розпоряджень керівних органів з одночасною практичною допомогою тим, кого контролюють, вжиттям заходів щодо запобігання й усунення недоліків.

Шкільна інспекція складається з інспекторів Міністерства освіти і науки України, інспекторів управління освіти обласної державної адміністрації, інспекторів відділів освіти районної державної адміністрації.

Під час інспектування школи перевіряють її діяльність щодо забезпечення загальної середньої освіти молоді; організаційну роботу, розстановку й використання педагогічних кадрів; стан внутрішкільного керівництва, методичну роботу; систему праці вчителів, уроки та інші форми організації навчання; стан виховної роботи, діяльність учнівського самоврядування, позакласної та позашкільної роботи з учнями; зв'язок школи з сім'єю і громадськістю; навчально-матеріальну базу школи, виконання планових бюджетних витрат; облік роботи і звітність школи; адміністративно-господарську діяльність.

Інспектування шкіл може бути:

• фронтальним — передбачає перевірку усіх сторін діяльності школи. Дає змогу оцінити роботу педагогічного колективу, зробити правильні висновки, встановити передумови успіхів і причини недоліків у діяльності вчителів;

• вибірковим — передбачає перевірку лише окремих ділянок роботи школи. Таку перевірку проводять за потреби вивчення конкретних питань, що мають важливе значення або незадовільно вирішуються на практиці;

• тематичним — спрямоване на поглиблене вивчення, вирішення важливої проблеми певною групою шкіл.

Основною формою державного контролю за діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності є державна атестація закладу, яку проводять не рідше одного разу на 10 років у порядку, встановленому Міністерством освіти України.

Керівництво навчально-виховною роботою школи здійснюють органи державного управління, які представляють директор і його заступники і

органи громадського самоврядування: загальні збори (конференція) і

рада навчально-виховного закладу.

Керівництво роботою загальноосвітньої школи здійснюють директор, його заступники з навчальної та виховної роботи, помічник директора з господарської частини.

Директора середньої загальноосвітньої школи призначає і звільняє її засновник або уповноважений ним орган. Директор школи виконує такі обов'язки:

• забезпечує реалізацію державної освітньої політики, діє від імені навчально-виховного закладу;

• розпоряджається в установленому порядку шкільним майном і коштами, затверджує за погодженням з радою навчально-виховного закладу кошторис та забезпечує його виконання, укладає угоди, відкриває рахунки в установах банків і є розпорядником кредитів;

• видає в межах своєї компетенції накази та розпорядження, обов'язкові для всіх учасників навчально-виховного процесу;

• організовує навчально-виховний процес, здійснює контроль за його ходом і результатами, відповідає за якість і ефективність роботи педагогічного колективу за дотримання вимог охорони дитинства і праці, створює необхідні умови для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі;

• за погодженням з радою навчально-виховного закладу призначає і звільняє своїх заступників, педагогічних працівників, помічника з господарської частини;

• за погодженням з профспілковим комітетом затверджує правила внутрішнього розпорядку, посадові обов'язки працівників навчально-виховного закладу;

• створює умови для творчого зростання педагогічних працівників, пошуку та використання ними ефективних форм і методів навчання та виховання;

• несе відповідальність за свою діяльність перед учнями, батьками, педагогічними працівниками та загальними зборами (конференцією), засновником, місцевими органами державної виконавчої влади.

Посада директора школи відповідальна, тому її мають обіймати кращі педагоги. "Суть керівництва сучасною школою полягає в тому, — писав В. Сухомлинський, — щоб у найважчій справі виховання на очах учителів створювався, визрівав і утверджувався кращий досвід, який втілює в собі передові педагогічні ідеї. І той, хто є творцем цього досвіду, чия праця стає зразком для інших вихователів, — той і повинен бути директором школи. Добре керувати навчально-виховним процесом — це означає досконало володіти наукою, майстерністю, мистецтвом навчання і виховання... Якщо ви хочете бути хорошим директором, прагніть передусім бути хорошим педагогом — хорошим учителем-дидактом і хорошим вихователем... Учителем учителів... можна стати лише тоді, коли з кожним днем усе більше заглиблюєшся в деталі, в тонкощі педагогічного процесу…"

Заступник директора з навчальної роботи організовує та контролює процес навчання школярів, їх загальноосвітню і трудову підготовку, всебічний розвиток і поведінку;складає розклад, перевіряє виконання навчальних планів і програм, якість знань, умінь і навичок учнів; здійснює керівництво методичною роботою з учителями.

Заступник директора з виховної роботи організовує позакласну виховну роботу і дозвілля учнів школи, надає необхідну допомогу класним керівникам, вихователям та іншим працівникам школи, що залучаються до проведення виховної роботи з учнями, підтримує зв'язки з позашкільними установами, громадськими організаціями і державними органами, причетними до виховання молоді.

Помічник директора з господарської частини відповідає за збереження шкільних будов і майна, матеріальне забезпечення навчального процесу, санітарний стан школи, протипожежну безпеку, правильну організацію роботи обслуговуючого персоналу.

Для керівника школи мають бути характерними орієнтація на головну, кінцеву мету навчання і виховання школярів, урахування чинників, які сприяють її досягненню; прагнення обрати найоптимальніший шлях для вирішення проблем навчання і виховання учнів, спираючись на громадську думку школи; здатність до ризику при виборі форм і методів навчання та виховання, щоб досягти мети навчально-виховної діяльності; самостійність мислення, ініціатива і новаторське ставлення до справи, до створення авторської школи; гнучкість в управлінській діяльності, вміння швидко знаходити нові правильні рішення щодо організації навчально-виховного процесу; прагнення до спрощення управлінських функцій і делегування окремих із них методичним об'єднанням, творчим групам педагогів, громадським організаціям; прагнення до впровадження передових форм і методів організації навчально-виховного процесу; орієнтування педагогів на підвищення їх наукового, професійного та методичного рівнів.

Функції конференції і ради школи

Вищим органом громадського самоврядування є загальні збори (конференція) колективу.

Делегати конференції з правом вирішального голосу обираються від таких трьох категорій:

• працівників навчально-виховного закладу – зборами трудового колективу;

• учнів навчально-виховного закладу ІІ-ІІІ ступеня –класн. учнівськими зборами;

• батьків, представників громадськості – класними батьківськими зборами.

Обирають однакову кількість делегатів. Конкретна кількість і термін повноважень делегатів визначаються Статутом закладу.

Загальні збори (конференції):

• обирають раду закладу, її голову, встановлюють термін повноважень;

• заслуховують звіт директора і голови ради закладу, дають їм оцінку;

• затверджують основні напрямки вдосконалення діяльності навчально-виховного закладу;

• приймають рішення про стимулювання праці директора, голови ради.

У період між загальними зборами (конференціями) вищим органом громадського самоврядування діє РАДА навчально-виховного закладу:

• організовує виконання рішень зборів;

• затверджує режим роботи закладу;

• підтримує ініціативу щодо удосконалення системи навчання та виховання, заохочення творчих пошуків;

• приймає рішення що подала педагогічна рада про нагородження учнів і випускників навчального закладу за успіхи у навчанні;

• у присутності батьків розглядає пропозиції педагогічної ради про виключення учня із закладу і за наявності підстав порушує клопотання перед директором про його подальше навчання у відповідному класі;

• створює передумови для педагогічної освіти батьків;

• організовує громадський контроль за харчуванням і медичним обслуговуванням учнів;

• контролює витрачення асигнувань та інше.

У середньому загальноосвітньому навчально-виховному за­кладі створюється постійно діючий дорадчий колегіальний орган — педагогічна рада, головою якої є директор навчально-виховного закладу. До її складу входять педагоги, що працюють у школі.

Педагогічна рада:

• розглядає питання удосконалення навчально-виховного процесу, методичної роботи в школі;

• обґрунтовує пропозиції, що надходять від педагогів, орга­нізацій, підприємств, установ, щодо морального, матеріального заохочення учнів, застосування стягнень, залишення невстигаючих учнів для повторного навчання у тому самому класі або, за певних умов, переведення їх до наступного класу;

• організовує роботу, пов'язану з підвищенням кваліфікації педагогічних працівників, розвитком їхньої ініціативності, впро­вадження у практику досягнень науки і передового педагогіч­ного досвіду;

• розглядає інші питання діяльності педагогічних праців­ників.

Робота педагогічної ради планується в довільній формі відпо­відно до потреб середнього загальноосвітнього навчально-вихов­ного закладу. Члени педагогічної ради мають право виносити на її розгляд усі питання навчально-виховного процесу. Кіль­кість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але не менше чотирьох разів на рік.

Нараду при директорі використовують для вирішен­ня термінових питань, пов'язаних з організацією навчаль­но-виховного процесу (аналізу успішності учнів, дисцип­ліни в школі, для організації позакласної діяльності). Ін­коли нарада розглядає роботу окремих учителів, виконання стандартів освіти тощо. Участь у них є обов'язковою для викладачів, адміністрації. Періодичність проведення ви­значає директор школи.

Наради при заступниках директора розглядають по­точні проблеми, що стосуються їх адміністративної ком­петенції. Періодичність проведення визначається планом роботи школи.

Керівництво певним типом загальноосвітнього навчально-виховного закладу більш конкретно визначається статутом школи, гімназії, ліцею чи колегіуму. Статут певного типу за­гальноосвітнього закладу розробляється на основі чинного за­конодавства, Положення про загальноосвітній навчально-вихов­ний заклад і Типового статуту середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу. В ньому визначаються: мета і завдання діяльності освітнього закладу; органи управління ним та порядок їх формування; характеристика навчально-вихов­ного процесу залежно від конкретних умов; особливості ком­плектування учнівського колективу; порядок комплектації пра­цівників закладу; права, обов'язки і відповідальність учасників навчально-виховного процесу; особливості фінансово-господар­ської діяльності та інше.

Статут загальноосвітнього навчально-виховного закладу за­тверджує його рада і реєструє місцевий орган державної вико­навчої влади.