37. Повноваження та склад кредитного комітету банку

Кредитний комітет - колегіальний орган банку, який уповноважений приймати рішення щодо можливості та умов проведення кредитних операцій у межах наданого йому відповідного права, а також вирішувати інші питання кредитних зв'язків із позичальниками та виконувати функції відповідно до повноважень, визначених внутрішньобанківським положенням про кредитний комітет.

При здійсненні своєї діяльності кредитні комітети банківських установ керуються чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України, рішеннями загальних зборів акціонерів та правління банку, статутом банку, наказами, розпорядженнями, внутрішніми положеннями банку з питань кредитної та інвестиційної діяльності.

Кредитний комітет здійснює свою діяльність, виходячи з інтересів банку, дотримується основних принципів кредитної політики, визначає пріоритетні напрями кредитування і вирішує питання щодо проведення кредитних та інвестиційних операцій з урахуванням очікуваної ефективності розміщення ресурсів банку та можливої максимальної мінімізації кредитних ризиків. Кредитний комітет самостійно в межах своїх повноважень приймає рішення Щодо надання кредитів та визначення індивідуального кредитного ризику.

Кредитний комітет (комісія) банку формується у складі не менше ніж 5 членів та секретаря кредитного комітету. Склад кредитного комітету призначається і затверджується рішенням правління банку (рис. 4.7).

Голова кредитного комітету (голова правління банку) головує на його засіданнях. За його відсутності така функція переходить до обов'язків заступника голови (першого заступника голови правління банку).

Секретар кредитного комітету - особа, що призначається головою кредитного комітету та готує проект порядку денного, веде протокол засідання, надає виписки з протоколу засідання кредитного комітету.

До складу кредитного комітету головного банку можуть бути введені керівники підрозділу управління ресурсами, управління ризиками, відділу з питань роботи з проблемною заборгованістю, начальник департаменту планування та аналізу, фахівці з числа співробітників банку, кваліфікація та досвід яких дають можливість їм якісно виконувати функції, покладені на членів кредитного комітету. До складу кредитного комітету, за можливості, не повинні входити фахівці, які безпосередньо беруть участь у вивченні документів, наданих клієнтом для кредитування, та працівники з підготовки висновків щодо можливості проведення кредитної операції.

38. Які основні критерії рейтингу облігацій

Рейтинги облігацій базуються як на якісних, так і на кількісних чинниках. Основні з них такі:

1. Коефіцієнти: боргового зобов’язання, своєчасно отриманого відсотку ТІЕ, коефіцієнт фіксованої вартості покриття та поточний коефіцієнт.

2. Величина вже нагромадженого боргу. Чим вищим є заборгованість на момент рейтингового оцінювання, тим менш оптимістично оцінюються шанси на повернення боргів.

3. Застава. Рейтинг облігації є підвищеним, якщо облігація забезпечується заставою.

4. Підпорядкування. Якщо облігація підпорядкована іншому борговому зобов’язанню, її рейтинг буде щонайменше на один пункт нижчим. З іншого боку, облігація, що має в підпорядкуванні інше боргове зобов’язання, матиме вищий рейтинг.

5. Гарантії. Деякі облігації гарантуються іншими країнами, валютними резервами країни-позичальника чи іншими фірмами. Якщо облігація слабкої компанії гарантується сильною фірмою, їй буде надаватися рейтинг сильної компанії.

6. Фонд відшкодування. Якщо на облігацію компанії припадає частка амортизаційного фонду, яка забезпечуватиме систематичну виплату відсотків, рейтингова компанія (агентство) оцінюватиме таку облігацію вище.

7. Строк платежу. За однакових інших умов облігація з коротким строком платежу є юридично менш ризиковою, ніж довгострокова облігація, що відображатиметься у рейтингах.

8. Стабільність. Стабільність прибутків емітента облігації забезпечуватиме її високий рейтинг у випадку приватних позичальників.

9. Антимонопольний/антидемпінговий чинник. Антимонопольні заходи проти фірми-емітента знижують рейтинг її облігації. Якщо країна потерпає від постійних антидемпінгових переслідувань, то це означає, що вхідні потоки платіжного балансу схильні до коливань та невизначеності.

10. Зовнішньоекономічна діяльність фірми. Сприятливий політичний клімат країни, у якій фірма здійснює свої зовнішні операції, підвищує рейтинг її облігації, незалежно від країни емісії.

11. Екологічний чинник. Витрати фірми на обладнання для захисту навколишнього середовища можуть змінювати рейтинг її облігації в той чи інший бік.

12. Пенсійні зобов’язання. Якщо компанія має пенсійні зобов’язання без створеного для їх виконання пенсійного фонду, у майбутньому це може викликати проблеми, в тому числі з виконанням зобов’язань по облігаціях.

13. Продукція фірми.

14. Профспілкові вимоги, страйки.