Рекомендована література:

1. Мир философии Ч.1.Р.1. – М.,1991.

2. Библер В.С. «Что есть философия?» // Вопросы философии. – 1995 №1.

3. Мамардашвили М.С. «Как я понимаю философию?» - М., 1990.

4. Ортега-и-Гессет Х. «Что такое философия?» - М.,1991.

5. Кримский С.Б. «Философия как путь человечности и надежды» -К.,2000.

6. Лосев А.Ф. «Философия. Мифология. Культура» - М.,1991.

7. Рассел Б. «Проблема философии» - М.,2000.

8. Філософія та її місце в культурі // філософська і соціологічна думка – 1993, №4.

9. Хайдеггер М. Что такое философия? // Вопросы философии,1993,№8.

Тема 2.Типологія філософських систем.

Ключові категорії і поняття:

План

1. Виникнення філософії та періодизація її розвитку.

2. Філософія Давнього Сходу.

3. Антична філософія.

4. Філософська думка Середніх віків.

5. Філософія Відродження.

6. Філософські погляди XVII століття.

7. Філософія Просвітництва.

8. Німецька класична філософія.

9. Філософські погляди марксизму.

10. Сучасна світова філософія.

11. Філософська думка в Україні.

1.Виникнення філософії та періодизація її розвитку.

Філософія зароджується трохи більше, ніж 2,5 тис. років тому. Упродовж свого розвитку, залежного від соціального і культурного рівня, філософія на різних етапах людської історії по-різному формувала деякі смисложиттєві поняття.

І все ж в першу чергу нас цікавить питання її появи. В умовах сьогодення ми не можемо відтворити, а лише проаналізувати передумови її можливої появи. Перш за все науковці сходяться до думки про те, що філософія зародилася внаслідок певного збігу обставин. До психологічних передумов потрібно віднести усвідомлення того, що, здавалося б, звичні, традиційні (міфологічні, релігійні, буденні) погляди виявилися раптом неспроможними. Коли переконуєшся в неспроможності того, чому вірив, це викликає передусім подив, а відтак – потребу нового пояснення. Формою такого пояснення й виступала філософія. «Здивування, - сказав Платон, - і є початком філософії».

Існує міфогенна концепція походження філософії, тобто, коли вона виводиться з міфу. Але нова, теоретична форма світогляду виникла не раптово – процес цей був тривалим. Причому виникла вона на «міфологічному стовбурі», успадкувавши від нього досвід гранично узагальненого осягнення світу та цілісного ставлення до нього. Отже, філософія починається раніше, аніж закінчується міфологія.

Міф підточувався цілим рядом процесів, соціогенного, суспільного характеру. Поділ праці як наслідок зростання знань і вдосконалення знарядь праці і засобів праці, майнова диференціація в суспільстві, економічне зростання і зміцнення господарських зв'язків, виникнення державних утворень – ось передумови для раціонального, цілеспрямованого теоретичного ставлення до світу. Чимале значення мали нагромадження позитивних знань про природу та поява, вдосконалення і поширення писемності.

Процес подальшого розвитку філософії від моменту її виникнення визначався вже специфікою соціального розвитку і пізнавальною зацікавленістю та пізнавальними потребами людей.

Дотримуючись принципу історизму, наука визначає такі основні етапи становлення й розвитку філософської думки:

1. Філософська думка Давнього Сходу (Індія, Китай – кінець ІІ – початок І тисячоліття до н.е.)

2. Антична філософія (Греція, Рим – VI ст. до .н.е – поч. IV ст. до н.е.)

3.Філософія середніх віків (V - XV ст.)

4.Філософія доби Відродження (XV – XVI ст.)

5.Філософія Нового часу ( XVII – XIX ст.)

6.Філософські погляди новітніх часів ( друга пол. XIX – XX ст.)

Кожен із цих етапів наклав на філософію свій специфічний відбиток, але головна проблема – «людина – світ» - залишилася «трансісторичною», тобто по-своєму розглядалася й вирішувалася на кожному з них.