2. Объясните общую проблематику построения беспроводных наземных сетей на основе применения информационных критериев.
Специалисты ТКС "разорваны" по 7-уровневой модели OSI. Каждый занимается тем, чем занимается и в это время ему нет дела до задач других уровней. Так вот, информация - это тот ключевой продукт, который должен объединять.
Также вспоминайте о проблеме того, сколько же чистой информации имеет получатель на выходе канала (производительность) и как этот показатель далек от того, что нам заявляют провайдеры (2 Мбит, а 40 кБит - результат). Почему такая разница, но не в явном виде для пользователя? Потому, что никто не строит системы на основе оценки информационных возможностей этих систем. Потому что, строят так,чтобы передавать Сигналы, но не информацию.
3. Каким образом преобразования информации в канале влияют на информационные возможности беспроводных наземных сетей? Аргументируйте.
Каждое преобразование символов источника информаци влияет на общую производительность системы передачи. Чем больше преобразований - тем меньше информационных символов в последовательности которая передается в канале связи.
rу = 1/K, где K – коэффициент расширения.
Таким образом видим что учитывая что скорость передачи в канале ограничена технологическими особенностями модуляции(манипуляции) очевидно что чем больше преобразований перетерпивает сигнал, что значит что на него «накручивается» служебная информация, тем меньшее значение может достигнуть значение производительности канала
4. В чем заключается противоречие между производительностью и качеством передачи информации в беспроводных наземных сетях?
Сутність протиріччя між продуктивністю і якістю передачі інформації заключається в тому, що вплив просторового фактора призводить до неможливості досягнення потрібної ймовірності помилки на всій зоні обслуговування, зберігаючи однакову продуктивність.
Д
ля
цього вдаються до застосування адаптивної
модуляції та кодування, які використовуються
в залежності від типу передаваємої
інформації. Від типу модуляції, яка
застосовується в прямому каналі, залежить
швидкість передачі даних, система оцінює
розмір кодованого пакета, стан
радіоінтерфейсу і назначає у відповідності
з цим вид модуляції. Для
передачі пакетів великого обсягу
швидкість передачі даних абонента
досягає 2,4 Мбіт/с. При
цьому він займає всього лише один
таймслот. Вся
інша ємність доступна для інших абонентів
(і з іншими швидкостями, що знаходяться
на різних дистанціях від БС). Тобто
система керує швидкістю передачі і
ніколи не виділить більше ресурсів
абоненту, що знаходиться в гірших умовах.
Знаючи як змінюється затухання в лінії зв’язку від дальності до базової станції і задаючись вихідними параметрами для системи (потужність БС, КП антен, висоти антен, рівень шуму в лінії), можна визначити відношення сигнал/шум на виході КЗ, і, відповідно дізнатись на якій максимальній відстані від БС якість приймаємого сигналу буде відповідати потрібному значенню.