3. Обладнання, матеріали та інструменти

Круглопилковий верстат для поздовжнього пиляння, заготівка, вимірна лінійка, тахометр, секундомір, цифровий кліщовий вимірювальний прилад UNI-T, штангенциркуль, мікрометр.

4. Послідовність виконання роботи

1. На основі вивчення теоретичного матеріалу та аналізу конструкції верстата ЦДК4-2 нарисувати схему процесу пиляння на даному верстаті (пункт 1 звіту).

2. Установити методами вимірювання і розрахунку необхідні для дослідження параметри верстата та інструмента. Результати визначення параметрів занести в таблицю (пункт 2 звіту).

3. Підготувати дослідний зразок для розпилювання і виконати настроювання верстата на задану висоту пропилу.

4. Виконати серію дослідів, послідовно змінюючи швидкість подачі , , , , в бік зростання та фіксуючи під час холостого ходу і різання, величину струму та час оброблення заготівки. Результати дослідів занести в таблицю (пункт 3 звіту).

5. За результатами дослідів розрахувати значення подачі на зубець, питомої роботи різання, складових сили різання та потужність на різання (пункт 3 звіту). Побудувати графічні залежності K, Pz, Py, Np = f(Sz);

6. Проаналізувати графічну інтерпретацію результатів досліджень та зробити висновки з поясненням фізики процесу, що досліджується (пункт 5 звіту).

5. Методичні вказівки до виконання роботи

Вимірювання швидкості подачі здійснюється шляхом заміру часу, за який проходить заготівка зону різання. Час фіксується секундоміром з моменту початку різання (визначається за початком звуку пиляння) і до його кінця.

Величина швидкості подачі визначається за формулою

, м/хв (6.19)

де – довжина заготівки, мм;

- час пиляння, с.

Вимірювання струму здійснюється цифровим кліщовим вимірювальним приладом марки UNI-T, який підключається послідовно в мережу живлення електродвигуна механізму різання верстата.

Вимірювання напруги здійснюється вольтметром, який підключається фазами до мережі живлення.

Повна потужність приблизно визначається за формулою

(6.20)