3. Матеріали та інструменти

Масштабна лінійка, штангенциркуль, кутомір, міліметровий папір, дерево­різальні ножі.

4. Послідовність виконання роботи

1. Виконайте ескізи представлених для вивчення ножів.

2. Виміряйте лінійні та кутові параметри ножів і результати занесіть в таблиці звіту до лабораторної роботи.

3. Дослідіть конструктивні параметри кріплення профільних ножів у корпусі фрези.

3.1. Встановіть залежність величини заглиблення ножа в корпус від його товщини (пункт 4.1 звіту виконання лабораторної роботи).

3.2. Дослідіть залежність можливої глибини профілю ножа від його товщини (пункт 4.2 звіту виконання лабораторної роботи).

4. Проаналізуйте результати дослідження (пункт 3 послідовності виконання роботи) та зробіть висновки у пункті 5 звіту виконання роботи.

5. Методичні вказівки до виконання роботи

Вимірювання лінійних параметрів ножів виконують за допомогою лінійки та штангенциркуля. Кут загострення вимірюється кутоміром. Дані замірів простав­­ляють на ескізах ножів (пункт 1 2 3 звіту виконання лабораторної роботи).

6. Контрольні запитання

1. Дайте визначення, що називається ножем. Які є розміри тонких ножів, назвіть їх елементи?

2. З яких марок сталей виготовляють тонкі ножі для фрезування деревини?

3. Охарактеризуйте конструкції стружкових ножів.

4. Чим відрізняються ножі рубальних машин різної продуктивності?

5. Як залежить величина виступу ножів над корпусом фрези від їх товщини?

6. Як залежить глибина профілю від матеріалу профільного ножа та його ширини?

Міністерство освіти і науки України

Національний лісотехнічний університет України

Кафедра деревообробного обладнання та інструментів

Студент__________________________курс_______________група __________

Звіт виконання

Лабораторної роботи № 5

Дослідження конструкцій ножів

1. Ескізи та параметри тонких ножів

2. Ескізи та параметри товстих ножів

3. Ескізи та параметри профільних ножів

4. Дослідження параметрів закріплення профільних ножів у корпус фрези

4.1. Встановлення залежності величини заглиблення ножа в корпус від його товщини

4.2. Встановлення можливої глибини профілю ножа від його товщини

5. Аналіз результатів дослідження

“_____”____________200 р. Підпис студента _________________

Підпис викладача ________________

Робота 6. Дослідження процесу пиляння круглою пилкою

1. Мета роботи

Дослідити вплив подачі на зубець при поздовжньому пилянні круглою пилкою на питому роботу, сили та потужність різання.

2. Теоретичні відомості

2.1. Характеристика процесу поздовжнього пиляння круглими пилками

Поздовжнє пиляння призначене для розпилювання колод на бруси і дошки, брусів на дошки, товстих дошок і горбилів на тонкі, дошок і брусків на за­го­тівки. По відношенню до заготівки пилка може займати верхнє положення (рис. 6.1, а) або нижнє (рис. 6.1, б). При поздовжньому пиляні круглою пилкою, яка представляє собою багаторізцевий інструмент у формі диска, що обер­тається, вектор швидкості подачі співпадає з напрямком волокон деревини (рис. 6.1, а, б, в). Бокові площини пропилу у цьому випадку па­ра­лельні волокнам.

У формуванні пропилу основну роль відіграє головна (коротка) рі­заль­на кромка зубця, яка перерізає волокна деревини і формує дно про­пилу. Стінки формуються боковими різальними кромками. Від­повідно ко­ротка різальна кромка повинна бути висунута вперед по ходу обер­тан­ня відносно передньої поверхні зубця за рахунок додатнього значення переднього кута . Зав­дяки цьому волокна деревини будуть перерізатися раніше, ніж поч­нуть невпорядковано вириватись і виноситись передньою поверхнею зу­бця. Підвищені вимоги до якості стінок пропилу можуть бути забезпечені за рахунок позитивних передніх кутів бокових різальних кромок ( ). Формуються кути косим загостренням по передній поверхні.

Головний рух забезпечується обертанням пилки 3 з постійною частотою , хв^-1. Діаметр різання , мм рівний діаметру пилки і приймається однаковим для всіх зубців. Швидкість головного руху , м/с, визначається як

. (6.1)

Рис. 6.1. Схеми пиляння круглою пилкою і геометрія шару, що зрізається:

а - з верхнім розміщенням пилки; б - з нижнім; в - кінематична товщина зрізаємого шару; 1 - базова поверхня; 2 - заготівка; 3 – пилка

Рух подачі , як правило, забезпечує заготівка 2.

Подачу на один оберт пилки і на один зубець , мм, визначають за формулами:

, (6.2)

. (6.3)

Розрізняють пиляння із зустрічною подачею, коли проекція вектора швидкості головного руху на напрямок подачі і вектор швидкості подачі заготівки направлені назустріч один одному, і з попутною - коли вони за напрямком співпадають. На практиці попутна подача використовується рідко, тому-що у цьому разі можливе затягування заготівки пилкою, яке спричиняє нерівномірну подачу.

Траєкторії відносного руху зубців пилки в деревині - циклоїди, які отримуються в результаті геометричного складання обертового руху леза із зворотньо-направленим прямолінійним переміщенням заготівки. Швидкість абсолютного руху визначають як геометричну суму швидкостей і

, (6.4)

де - кут між векторами і (кут подачі).

В практичних розрахунках швидкість приймають рівною , допускаючи при цьому незначну похибку, оскільки швидкість головного руху в багато разів перевищує швидкість подачі .

Геометрія зрізаємого шару показана на рис. 6.1, в. Шар зрізається по дузі , яку називають дугою контакту зубця з деревиною. Точка це точка входу, точка - точка виходу леза зубця з деревини. Середня точка ділить дугу контакту на половину. Вказаним точкам відповідають кут входу , кут виходу і середній кут , які відраховують від нормалі до напрямку подачі . Зустрічі різальної кромки леза зубця з волокнами деревини в цих точках відповідають кути зустрічі _з. Величини кутів і визначаються через параметр Х, радіус пилки і висоту пропилу (рис. 6.1, а, б).

Кут, який відповідає дузі різання або дузі шару, що зрізається, називають кутом контакту .

. (6.5)

Положення вершини зубців на дузі різання визначається біжучим кутом , який зростає рівномірно, пропорційно часу. Тому характеризувати режим різання можна середнім кутом :

. (6.6)

Довжина шару, що зрізається, визначається як довжина дуги контакту

, (6.7)

де - вимірюється в град.

Завдяки подачі два сусідні зубці формують різні поверхні дна пропилу, обмежені поверхнями і . Відстань між ними за напрямком подачі рівна , а по нормалі - кінематичній товщині шару . Біжуче значення кінематичної товщини шару, що зрізається, вираховується за формулою

. (6.8)