Проблема роззброєння у міжнародних відносинах.

Перші післявоєнні роки — США — монополія на ядерну зброю.

Липень 1946 р.— США приймають закон Мак Магона — значні обмеження на співробітництво в ядерній області.

Манхетенський проект — 2 млрд. дол. (16 млрд. — на кінець ХХ ст.)

14 Квітня 1946 р. — “план Баруха”.

• створення міжнародного Агентства з атомних розробок — широкі права і високий ступень автономності. (рішення — більшістю голосів).

• Предача йому контролю над виробництвом матеріалів,що розщеплюються і передачею їх з однієї країни до іншої.

• Переведення науково-дослідних робіт в ядерній області під контроль агентства.

• Надання Сполученими Штатами в розпорядження агентства технологічної інформації по атомній енергії для спільного використання країнами-учасниками.

Контроль агентства — міжнародні інспекції на місцях.

Не було умов передання агентству американських технологій.

Не було зобов'язань США зупинити виробництво ядерної зброї.

Головний координаційний орган — комісія ООН з атомної енергії.

Але — вона не буде підзвітною Раді Безпеки і рішення — більшістю голосів.

Ці умови не влаштовували СРСР. Який не хотів мати іноземні інспекції на ядерних об'єктах. А в комісії СРСР мав тільки меншість. Тому СРСР вважав, що США використовує план, щоб загальмувати рух СРСР до свого ядерного потенціалу.

В грудні 1946 р. — комісія ухвалила американський проект, але СРСР застосував у Раді Безпеки право вето.

“План Баруха” направили на доопрацювання. Пізніше — підпорядкований Раді безпеки — невдоволення США.

Робота комісії в 1949 році була практично паралізована.

В 1949 році — СРСР — підірвав свій перший ядерний пристрій.

Комісія зі звичайних озброєнь об єдналась з Комісією з атомної енергії — Комісія ООН з роззброєння.

1952 р. — США, Великобританія, Франція — пропозиція ввести кількісниі обмеження на чисельність збройних сил усіх держав.

1954 р — Великобританія і Франція — скорочення (поетапне) ядерної зброї.

СРСР — поетапне скорочення:

І етап — скорочення звичайних збройних сил

ІІ етап — скорочення ядерних арсеналів

ІІІ етап — ліквідація баз на іноземних територіях,

скорочення виробництва ядерної зброї

скликання конференції за договором про заборону випробувань ядерної зброї.

Непогодження позицій СРСР і США.

З'являється нова форма контролю над озброєнням.

Роз'єднання військ — переміщення з передових позицій на визначену відстань друг від друга — дозволяло звести до мінімуму ризик випадкових зіткнень.

В середині 50-х років — зміна співвідношення військових можливостей. Головне завдання СРСР — нейтралізувати геополітичну перевагу США — географічну віддаленість.

1954 р. — стратегічний бомбардувальник — міг досягнути території США і повернутись. Але пріоритет все одно залишався за США.

1955 р. — “план Ідена” — обмеження чисельності збройних сил у Німеччині і сусідніх країнах — ввести систему інспекції і перевірок. Почати, як експеримент, з зони, що прилягає до східних кордонів Німеччини.

Пізніше — план створення змішаних інспекційних груп по обидві сторони від лінії між Західною і Східною Європою. Але — ці плани не були узгоджені з Західною Німеччиною.

ФРН заперечувала проти непрямого визнання НДР.

На цих же підставах були відкинуті пропозиції СРСР про створення зони обмеження і інспекції озброєнь (пропозиція Громико в 1956 і 1957 рр.)

Хьюго Гейтскал — лідер британської парламентської опозиції — поступове скорочення чисельності іноземних військ в обох німецьких державах, Польщі, Чехословаччини й Угорщини, заборона ядерної зброї на всій території зони; воз’єднання обох нвмецьких держав, вихід ФРН з НАТО, а трьох східноєвропейських держав — з ОВД.