1. Охорона праці та техніка безпеки при роботі в цехах

Основний документ, що регулює організацію роботи по охороні праці – це Закон України “ Про охорону праці ”. Він передбачає реалізацію прав трудящих на безпечні і нешкідливі умови праці, пільги і компенсації, на соціальний захист у випадках нанесення шкоди здоров’ю у зв’язку з виробничими травмами і професійними захворюваннями через колективний договір (угоду).

Колективний договір – розробляється, складається виконується відповідно Закону України “ Про колективний договір ”. Він складається власником і професійною спілкою підприємства на рік у письмовій формі. Контроль за виконанням зобов’язань здійснюють адміністрація і профспілковий комітет.

Кожному працівнику на робочому місці гарантовано:

-     безпеку технологічних процесів;

-      безпеку роботи машин, устаткування;

-      необхідні засоби колективного і індивідуального захисту;

-     санітарно – побутові умови.

Працівники мають право відмовитися від дорученої роботи, якщо склалась виробнича ситуація, небезпечна для життя і здоров’я.

Інструктування з безпеки праці  

 Закон України "Про охорону праці" вимагає, щоб усі працівники при прийомі на роботу і в процесі трудової діяльності проходили на підприємстві навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.

    Особи, які не пройшли навчання і перевірки знань з питань охорони праці, до роботи не допускаються. 

    За характером і часом проведення інструктажі з питань ОП поділяються на такі:

- вступний;

- первинний;

- повторний;

- позаплановий;

- цільовий. 

    Вступний інструктаж з питань ОП   проводиться:

- з усіма працівниками, які щойно прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

- з учнями, вихованцями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;

- під час екскурсії на підприємство;

- з усіма вихованцями, учнями, студентами та ін.  особами, які навчаються у середніх, позашкільних, професійно - технічних, вищих закладах освіти при оформленні або зарахуванні до закладу освіти. 

    Первинний інструктаж на робочому місці до початку роботи проводиться:

- з новоприйнятими на підприємство працівником;

- з працівником, який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;

- з працівником, який виконуватиме нову для нього роботу;

- з  відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на виробництві.

Повторний інструктаж проводиться з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз у квартал, на ін. роботах - 1 раз на півріччя. Повторний інструктаж проводиться за програмою первинного інструктажу в повному обсязі. 

Позаплановий інструктаж проводиться:

- при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесені змін та доповнень до них;

- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів;

- при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником;

- якщо у трудовому процесі виконавця робіт сталася перерва понад 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів. 

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

- за виконання разових робіт, що не пов’язані з безпосередніми обов’язками за фахом;

- за ліквідації аварії, стихійного лиха;

- за проведення робіт, на які оформляється наряд - допуск, дозвіл;

- проводиться з вихованцями, учнями, студентами закладів освіти у разі організації масових заходів (екскурсії, походи,спортивні змагання тощо).

ПТБ у гарячому цеху

1. Не перегрівати плитку для запобігання деформування настилу і пов’язаною з цим безпекою опіків при розливанні рідини

2. Слідкувати за тим , щоб жиру на плиті при розігріванні не було(тому що він може спалахнути)

3. Якщо жир спалахнув, його потрібно негайно погасити

4. При смаженні овочів , пиріжків, інших н/ф, не допускається доступ і потрапляння води

5. Кришки котлів і каструль , іншого наплитного посуду, відкривати від себе, ємності наповнювати на 80%

6. При перенесенні гарячої їжі не можна прикладати до себе посуду. Не переносити їжу у каструлях з несправними ручками

7. Не братися голими руками за гарячий посуд, використовувати для цього рушники

8. Вчасно прибирати розсипані на підлогу продукти , вилиту рідину або жир.

2. САНІТАРІЯ ТА ГІГІЄНА

Гігієна — наука, яка вивчає проблеми профілактики захворювань та поліпшен­ня здоров'я, працездатності і довголіття людини. Вона досліджує взаємодію людини з навколишнім середовищем і вплив різних його факторів на її організм. Отже, гігієна — це профілактична наука, завданням якої є збереження і поліпшення здоров'я.

Санітарія — це практична діяльність, спрямована на поліпшення та збере­ження здоров'я людини. Гігієна та санітарія тісно пов'язані між собою. Адже впровадження у практику гігієни (складання санітарних правил для різних об'єктів і галузей діяльності людини, нагляд за їх виконанням, врахування гігієнічних вимог під час проектування й експлуатації підприємств) є завдан­ням санітарії.

ОСОБИСТА ГІГІЄНА ПРАЦІВНИКІВ СФЕРИ МАСОВОГО ХАРЧУВАННЯ

Працюючи з харчовими продуктами, інвентарем, посудом працівники підприємств масового харчування та торгівлі можуть стати причиною забруднення харчових продуктів різними інфекційними збудниками: кишечних інфекцій, харчових токсикоінфекцій та інтоксикацій, а також яйцями глистів Отже, вони повинні дотримуватися правил особистої гігієни. Особливе зна­чення при цьому має догляд за шкірою, порожниною рота, нігтями.

Шкіра людини виконує захисні функції. Через її пори виділяються анти­мікробні бактерицидні речовини, які мають властивість згубно діяти на мікро­організми. Проте бактерицидність шкіри залежить від її чистоти. На брудній шкірі мікроби розмножуються ще інтенсивніше. До забруднення шкіри при­зводить виділення поту, злущування епітелію, крім цього на шкірі накопичується пил та інші механічні забруднення з повітря. Це призводить до розм’якшення та подразнення шкіри. На брудній шкірі можуть виникати дерматити, грибкові, гнійничкові та інші захворювання. Гнійничкові захворювання шкіри, особливо на руках, можуть призвести до стафілококових захворювань.

Тому працівники сфери обслуговування зобов'язані стежити за чистотою тіла, їм необхідно щотижня митися гарячою водою з милом і мочалкою, а перед початком роботи приймати душ та одягати спеціальний одяг. Якщо відсутні умови для прийняття душу, то слід вимити руки до ліктів з мочалкою та милом.

Чоловіки, які працюють на підприємствах масового харчування, повинні чітко дотримуватися правил особистої гігієни: дбати, щоб стрижка їхнього во­лосся була короткою, обличчя ретельно поголене.

Перед роботою, після відвідування туалету, після прибирання руки необхідно мити теплою водою з милом і щіткою (до ліктів), а потім споліскувати 0,2 %-ним розчином хлорного вапна, або 0,1 %-ним розчином хлораміну.

Щоб не вражати харчові продукти, на руках не повинно бути подряпин, порізів, опіків, нагноювань. Не слід носити прикраси, годинник. А офіціанти й офіціантки, крім цього, повинні робити виробничий манікюр.

Якщо під час робота ушкоджено шкіру пальців рук, їх слід обробити дезин­фікуючим розчином окису водню, закрити стерильною пов'язкою й одягнути на них гумові пальчики.

Після кожної виробничої операції всім працівникам сфери масового хар­чування треба мити руки з милом.

Важливе гігієнічне значення має догляд за порожниною рота. Захворю­вання зубів і слизових оболонок при­зводить до накопичення у ротовій по­рожнині різних мікроорганізмів. Під час кашлю, пчихання, розмови мікро­би з краплями слини можуть потрап­ляти на продукти і викликати отруєн­ня чи інфекційні захворювання. Особ­ливо небезпечні в цьому плані особи, хворі на грип та ангіну. Тому такі хворі від роботи звільняються.

Санітарний одяг працівників торгівлі та сфери масового харчуван­ня шиється, як правило, з білої бавов­няної тканини, яка легко переться. Косинки та ковпаки повинні щільно закривати волосся .

Санітарний одяг захищає харчові продукти від забруднень, які можуть бути допущені особистим одягом працівників. Всі працівники зобов'язані стежити за чистотою одягу.

Змінюють одяг у міру його забруднення, однак не рідше одного разу на два дні. Для цього потрібно мати не менше трьох комплектів санітарного одягу. Робоче взуття має бути легким і зручним. У санітарному одязі забороняється виходити за межі магазину та підприємства масового харчування, категорич­но забороняється заходити у ньому в туалет.

Санітарний одяг працівників підприємств масового харчування.

Зберігати санітарний одяг потрібно окремо від верхнього одягу у спеціаль­них шафах, які регулярно миються та дезинфікуються.

Всі, хто влаштовуються на роботу у сферу масового харчування, проходять медичні огляди. Медичні огляди бувають попередніми та періодичними.