Швайка. Планування діяльності підприємства

• Планування діяльності підприємства як функція виробничого менеджменту

• Необхідність планування діяльності підприємства

• Горизонти планування

• Принципи планування

• Система планів підприємства

• Методи планування діяльності підприємства

• Механізм планування

• Організаційні структури планування

• Сутність та еволюція стратегічного планування

• Інформаційна база стратегічного планування

• Логіка стратегічного планування

• Сучасний інструментарій стратегічного планування

• Сутність, значення і завдання тактичного планування

• Зміст і структура поточного плану діяльності підприємства

• Загальна характеристика планових норм і нормативів

• Трудові нормативи, їх види і призначення

• Матеріальні нормативи, їх види і призначення

• Методи розроблення планових норм і нормативів

• Система планових показників

• Інструментарій обґрунтування тактичних планових рішень

• Зміст і завдання плану виробництва і реалізації продукції

• Методи формування виробничої програми підприємства

• Характеристика системи вимірників обсягів виробництва і реалізації продукції

• Планування продажу продукції

• Планування виробничої потужності підприємства

• Планування організаційно-технічного розвитку підприємства

• Порядок формування програми освоєння нових видів продукції (робіт, послуг)

• Планування, підвищення ефективності виробництва

• Джерала фінансування заходів плану організаційно-технічного розвитку підприємства

• Сучасні завдання і зміст планування матеріально-технічного забезпечення виробництва

• Планування потреби в матеріально-енергетичних ресурсах

• Розрахунок запасів

• Матеріальні баланси

• Завдання, зміст, вихідні дані, показники плану з персоналу та оплати праці

• Принципи формування структури персоналу

• Планування чисельності персоналу за категоріями

• Планування прадуктивності праці

• Планування фонду оплати праці

• Планування розвитку соціально-трудових відносин

• Собівартість продукції та принципи її формування

• Класифікація витрат на виробництво

• Номенклатура і склад економічних елементів

• Номенклатура і склад статей витрат

• Планування зниження витрат за техніко-економічними факторами

• Калькулювання собівартості окремих видів продукції

• Складання кошторису витрат на виробництво

• Сучасні підходи до формування фінансової політики підприємства

• Планування фінансових результатів

• Баланс доходів і видатків (бюджет підприємства)

• Планування фінансових показників

• Планування розподілу прибутку і потреби у зовнішньому фінансуванні

• Суть, завдання і зміст оперативно-виробничого планування та регулювання роботи підприємства

• Види і системи оперативно-виробничого планування

• Складання оперативно-виробничих планів на підприємствах різного типу виробництва

• Оперативне регулювання роботи підприємства

• Суть і значення бізнес-планування

• Технологія формування бізнес-плану

• Обґрунтування концепції бізнесу

• Розробка організаційно-виробничого плану

• Планування ресурсного забезпечення бізнесу

• Фінансове планування

• Обговорення бізнес-плану, внесення змін

Планування діяльності підприємства як функція виробничого менеджменту

Швайка. Планування діяльності підприємства

Однією з найважливіших функцій виробничого менеджменту підприємства є планування його діяльності. Планування — вид, сфера діяльності органів управління підприємства по передбаченню майбутнього стану його економіки на основі врахування дії законів розвитку природи і суспільства, а також тенденцій розвитку підприємства, галузі і національної економіки. Процес планування полягає у визначенні мети, якої підприємство прагне досягнути за певний період, а також засобів, шляхів та умов її досягнення. Планування як сфера і вид діяльності об'єднує структурні підрозділи підприємства загальною метою, надає всім процесам одно-направленість, скоординованість, сприяє найбільш повному та ефективному використанню наявних ресурсів. Система централізованого управління породила відповідну ідеологію директивного планування, яка розглядала план як закон, котрий не можна змінювати і необхідно обов'язково виконувати. Ринкова система господарювання орієнтує підприємство на планування як на неперервний процес передбачення змін зовнішнього середовища та адаптації внутрішніх факторів виробництва для розвитку і подальшого зростання. З теоретичної точки зору добре збалансований план має певні переваги перед ринком, однак якщо ринок саморегулюється і забезпечує певну рівновагу, то незбалансований план повністю виключає розвиток. У дискусії 20-х років XX століття, які справедливо називають «золотою ерою» радянської планової науки, економісти В. Базаров, М. Кондратьев вказували на необхідність і плану, і ринку. Вони відстоювали ринкові механізми господарювання, які базуються на детальному вивченні стихійних процесів, виявленні закономірностей їх прояву, врахуванні кон'юнктури і т.д. В умовах ринкового регулювання підприємство самостійно здійснює весь комплекс планової роботи. Надання підприємству самостійності означає не тільки скасування повної залежності його діяльності від уряду, а й надання широких прав у визначенні та реалізації виробничої програми, організації матеріально-технічного і кадрового забезпечення, шляхів розвитку підприємства, методів мотивації праці та економічної відповідальності за кінцеві результати роботи. Кожне підприємство незалежно від сфери діяльності, масштабів виробництва самостійно визначає ринки збуту своєї продукції (послуг), обирає контрагентів, формує внутрішній механізм господарювання. Результатом планувальної діяльності є план, який являє собою складну соціально-економічну модель стану підприємства та його під розділів в майбутньому, характеризує пропорції та темпи розвитку. Об'єктом планування є виробничо-комерційна діяльність підприємства, його науково-технічний розвиток, соціальна сфера, охорона довкілля. Суб'єктом планування є підприємство, цех, дільниця, потокова лінія, робоче місце. Основою планування виступає система об'єктивних економічних законів, серед яких виділяють: • основний економічний закон, що зумовлює необхідність врахування економічно! ефективності суспільного виробництва з метою найбільш повного задоволення потреб населення та отримання прибутку; * чакон відповідності попиту і пропозицій, що забезпечує рівновагу підприємства як економічної системи; * закон вартості, тощо. Завдання соціально-економічного планування на підприємстві * оцінювати стан економіки підприємства, соціальних процесів на конкретний період часу та тенденції в його діяльності; * науково передбачати майбутній стан економіки підприємства з урахуванням тенденцій розвитку національної економіки, галузі; * здійснювати оперативний контроль за діяльністю підприємства шляхом порівняння звітних і планових показників його діяльності; * забезпечувати ефективне використання наявних на підприємстві технічних, матеріальних, трудових ресурсів та їх своєчасну заміну і поповнення. Досвід зарубіжних і вітчизняних підприємств свідчить, то в ринкових умовах господарювання, планування виробничо-господарської діяльності виступає важливою умовою функціонування підприємств, їх економічного росту і розвитку. УВАГА! Поняття «планування діяльності підприємства» можна розглядати в декількох аспектах: перший — загальноекономічний, який відповідає загальній теорії фірми, її природі; другий — конкретно-управлінський, в якому планування виступає як важлива управлінська функція. В економічній літературі зустрічається чимало визначень планування і плану: Французька школа управління розрізняє: планування, регулювання і пілотаж. Схематичне зображення взаємозв'язків і співвідношення між казаними різновидами управлінських процесів подано на рис. 1.1. Між окремими управлінськими процесами не існує чітких розмежувань. Вони розглядаються від загального рівня (планування) до конкретного (регулювання), що означає певну послідовність у їх здійсненні. Спочатку визначаються напрямки розвитку підприємства, потім шляхи досягнення мети, виробничі процеси тощо.

Під плануванням слід розуміти продумане визначення і систематизацію факторів, які забезпечують успішну діяльність підприємства. Планування пов'язане з визначенням і постановкою цілей організації, виробленням політики, методів, стратегії і тактики, необхідних для їх досягнення. Планування — складна високоорганізована форма суспільного вплину на національно-економічні системи, якими є підприємницькі структури. Воно полягає у визначенні на базі прогнозних наукових розробок цілей, потреб і параметрів розвитку системи, які розглядаються як орієнтири для суб'єктів господарювання. У широкому розумінні планування — процес прийняття на основі система річної підготовки управлінських рішень, пов'язаних з майбутніми подіями. Йдеться про систематичне поставлення цілей і підготовку необхідних для їхнього здійснення заходів. Планування у вузькому розумінні можна визначити як систематизовану підготовку рішень. Головний сенс планування полягає у підвищенні ефективності діяльності підприємства шляхом цільової орієнтації і координації всіх процесів, виявлення ризиків, підвищення гнучкості та адаптованості дії змін. Як правило, планування починають широко використовувати в той період розвитку, коли після бурхливого росту або періоду становлення виникають проблеми в зміцненні досягнутого успіху, забезпеченні стабільності. Результати спеціальних досліджень, проведених англійським спеціалістом з планування Р.Фінном, підтверджують викладену вище тезу і свідчать про те, що успіх досягається лише в результаті довготривалого досвіду планування діяльності підприємства (як правило, досвід, який перевищує 2 роки). Для українських підприємницьких структур можна виокремити декілька сфер, де є відчутна потреба в застосуванні планування. Новостворені підприємства. Активні процеси розвитку підприємництва призводять до створення нових організацій та підприємств, посилення конкуренції між ними, банкрутства і закриття багатьох з них. Діяльність новостворених підприємницьких структур неможлива без наукового обгрунтування плану дій, яким є бізнес-план. Він розробляється кожною підприємницькою структурою в період заснування. Цей документ дає чітку відповідь на велику кількість запитань і застерігає нових товаровиробників від можливих помилок і прорахунків. Для новостворених підприємницьких структур розробляється: ♦ маркетинговий план, ♦ оцінюються реальні конкуренти, ♦ визначається стратегія розвитку, ♦ обґрунтовуються оптимальний обсяг виробництва, ♦ штати працівників, ♦ матеріальні ресурси, ♦ фінансові результати тощо. Потреба орієнтації в поточній ринковій обстановці, у визначенні свого місця в конкурентному середовищі, прагнення передбачити майбутнє зумовлюють необхідність планування кожної підприємницької структури адекватного стану ринкового господарства. В бізнес-плануванні гнучко поєднуються виробничі і ринкові, фінансові і технічні, внутрішні та зовнішні аспекти діяльності підприємства. Діючі підприємницькі структури, які здійснюють реструктуризацію та диверсифікацію виробництва. В умовах зростаючої конкуренції більшість підприємницьких структур вимушені постійно дбати про вдосконалення продукції, освоєння випуску новітніх конкурентноспроможних товарів і послуг, що призводить до значних структурних зрушень у виробництві. Істотні зміни в техніці, технологи, організації виробництва, збуті продукції впливають на основні параметри діяльності підприємства. Необхідність їх визначення ще до початку проведення серйозних змін у виробництві викликає потребу планування діяльності підприємства відповідно до умов, що склалися, або можуть скластися в майбутньому. Отримані в процесі планування очікувані параметри діяльності служать основою при прийнятті відповідних управлінських рішень. Сутність планування формулюється як конкретизація цілей розвитку фірми та її підрозділів на певний період часу; визначення господарських завдань, засобів їх досягнення, термінів і послідовності реалізації; виявлення матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, необхідних для вирішення поставлених завдань. Планування завжди орієнтується на дині минулого, однак прагне визначити і контролювати розвиток підприємства в перспективі. Російські вчені під плануванням розуміють процес або сукупність дій суб'єкта господарювання по встановленню цілей і завдань його функціонування. План розглядається ними як комплексна система заходів, яка передбачає порядок, терміни їх виконання, соціально-економічні параметри розвитку на певний період часу. Отже, планування можна розглядати як дієвий інструмент сучасного виробничого менеджменту, завдяки якому підприємства можуть визначати мету і завдання свого функціонування, розробляти систему заходів щодо поліпшення результатів діяльності або запобігання небажаним явищам.

Необхідність планування діяльності підприємства

Швайка. Планування діяльності підприємства

Кожне підприємство, незалежно від масштабів і виду діяльності, кожна підприємницька структура в умовах ринкового господарювання займається плануванням. Відсутність планів супроводжується помилковими маневрами, несвоєчасною зміною орієнтації, що призводить до втрати позицій на ринку, нестійкого фінансового стану банкрутства підприємств. Практика господарювання свідчить про те, що планування створює для суб'єктів господарювання важливі переваги: * забезпечує підготовку до використання майбутніх сприятливих для підприємства умов; * попереджує про можливі проблеми; * стимулює управлінський персонал до реалізації своїх рішень в по дальшій діяльності; * поліпшує координацію дій управлінського персоналу підприємства; * сприяє раціональному використанню ресурсів на підприємстві. Вітчизняний і зарубіжний досвід господарювання свідчить про те, що планування в підприємництві здебільшого не забезпечує значного успіху, який проявляється в зростанні обсягів обороту, прибутку, економічного росту (цей взаємозв'язок спостерігається лише управляти — це передбачати, а передбачати — це уже майже діяти. Державні, в тому числі казенні підприємства. Для цих підприємств функція планування є традиційною. Однак традиційний характер планування не передбачає класних цілей розвитку, аналізу і прогнозування стану економіки в залежності від змін у внутрішньому та зовнішньому середовищах. Тому в умовах ринку державним і казенним підприємствам необхідно наново виробляти досвід планування діяльності. Сучасний ринок висуває особливі вимоги до підприємств. Складність і динамізм процесів, які відбуваються на ньому, створюють нові передумови для більш серйозного застосування планування діяльності підприємств. Крім того, масштаби і різноманітність напрямків діяльності підприємства вимагають особливої уваги до попереднього визначення: * видів діяльності (виробнича, торгівельна, посередницька, комерційна, науково-дослідна тощо); * видів продукції (послуг); * джерел і обсягів фінансування; * технологічних ресурсів (устаткування, матеріалів, енергії, палива, робочої сили); * фінансових результатів від кожного виду діяльності. Діяльність державних, казенних (особливо казенних) підприємств перебуває під постійним контролем і має підтримку галузевих міністерств та відомств, Кабінету Міністрів України. Тому планування їх діяльності є запорукою ефективності використання державного майна, отримання і розподілу прибутку, організації та оплати праці. Підприємства з частиною іноземних інвестицій в статутному фонді. Іноземні партнери, вкладаючи певні кошти в підприємницьку діяльність, прагнуть мати гарантії їх повернення, відповідного доходу з врахуванням орієнтовного часу його отримання, забезпечення найменшого господарського ризику. Крім того, в залежності від частки майна в статутному фонді, вони можуть брати безпосередню участь в управлінні підприємством, прийнятті управлінських рішень. Більшість західних інвесторів мають значний досвід планування підприємницької діяльності. Вони неохоче сприймають інформацію без відповідних обґрунтувань і підрахунків. Тому плідна співпраця з ними вимагає такого планування діяльності, яке базується на принципах і методах, зрозумілих обом сторонам.