
- •1. Ме, її предмет і методи
- •2.Ознаки сучасної світової ек-ки
- •6. Форми і напрямки розвитку міжнародної спеціалізації та кооперування ви-цтвом.
- •7.Проблеми участі України у міжнародному поділі праці.
- •10.Матеріальні форми глобалізації
- •11.Сучасні теорії міжнародної торгівлі.
- •14.Типи зовнішньо-торгівельної пол-ки д-ави.
- •15.Держ. Та наддерж. Рег-ня зовн. Торгівлі. Світова організація торгівлі.
- •16. Тарифні інструменти рег-ня
- •18. Сутність та фун-ії св. Фін. Ринку
- •19. Будова та механізм функ-ня мфРів
- •20.Тенденції розвитку мфРів.
- •3.Форми мев та їх хар-ні особливості.
- •4.Суть та фактори розвитку міжнар. Поділу праці.
- •8.Сутність та етапи екон глобалізації
- •9.Особливості сучасної екон глобалізації
- •12.Суть св. Торгівлі та її показники.
- •13.Динаміка та тенденції світової торгівлі.
- •17.Нетарифні інструменти
- •21.Глобалізація фінансових ринків.
- •1. Ме, її предмет і методи
3.Форми мев та їх хар-ні особливості.
Базуючись на ек-ці окремих д-ав та св. ек-ці МЕВ залежать від них, але вони є і самостійним явищем, формою існування і розвитку св. госп-ва, його внутр. механізм. МЕВ відображає госп. зв’язки між д-ми, рег. об’єднаннями, підпр-ми, уст-ми, юр. і фіз. особами для вир-ва та обміну товарів і послуг, матер. і фін. ресурсів. МЕВ проявляються на різних рівнях: мікро, макро, наднац. рівень. На кожному з цих рівнів діють різні суб’єкти. На мікрорівні – окремі громадяни і фірми, які здійснюють зовн.-ек. операції. На макрорівні – нац. госп-ва, які безпосер-о здійснюють і рег-ють зовн.-ек. операції . На наднац-у – міжнар. орг-ії та наднац. інститути.
Виділяють 7 основних форм МЕВ:
Міжнар. торгівля товарами і послугами.
Міжнародна міграція капіталу.
Міжнародна міграція робочої сили.
Міжнародна передача технологій.
Міжнар. валютно-кред. та фін. відносини.
Міжнародна економічна інтеграція.
Міжнар. зусилля у вирішенні глобальних ек. проблем.
Усі форми МЕВ взаємозалежні та взажмопов’язані. На суч. етапі для них хар-о:
зміна маштабів та якісна зміна характеру торгівлі готовою продукцією;
інтенсифікація руху капіталу у всіх цого формах;
зростання маштабів міграції роб. сили;
прискорена інтеграція країн і регіонів;
швидкий обмін науково-техн. знаннями;
розвиток сфери послуг
об’єднання сил країн у вирішенні глобальних проблем;
4.Суть та фактори розвитку міжнар. Поділу праці.
Міжнародний поділ праці (МПП) – це вищий ступінь розвитку сусп.-територіального поділу праці, що передбачає стійку концентрацію. Осн. формами МПП та його елементами є міжнар. спеціалізація вир-ва та міжнар. кооперація вир-ва. В країнах,які широко використовують можливості участі у МПП темпи розвитку є вищими. Серед чинників розвитку МПП виділяють такі:
1) природні геграфічні умови;
2)НТП;
3) соціально-економічні умови.
Раніше гол. роль відігравали прир.-геогр. умови: клімат, прир. ресурси, розміри території нас-ня тощо. Довгий час різниця в розподілі прир. багатств була осн. чинником розвитку МПП. Розвиток НТП призвів до зменшення ролі прир.-геогр. умов і надав можливість країнам використовувати переваги своїх науково-технічних досягнень.
Нова модель ек. розвитку набула таких рис:
- почав переважати інтенсивний тип ек. зростання;
- з’явилися нові галузі пром-ті і модернізувалися страрі;
- скоротився виробничий цикл;
- розширилася сфера послуг .
Паралельно з НТП важливу роль у розвитку МПП стали відігравати соц.-ек. умови:
1) досягнутий рівень економічного розвитку;
2) механізм орг-ії національного ви-цтва;
3) механізм орг-ії зовн.-ек. відносин;
На суч. етапі вплив 2-х перших чинників зрівнявся, а соц.-ек. відмінності в розвитку країни набувають найб. значення. Розвиток МПП обумовлює необхідне підвищення прод-ті праці і зниження витрат вир-ва. Реалізація переваг МПП забезпечує країні в процесі обміну отримання різниці між внутр. та св. ціною на товар, а також ек-ію на внутр. ринку від скорочення нац. вир-ва при використанні дешевого імпорту. Важливою передумовою розвитку МПП є міжнародний поділ інших факторів ви-цтва.
5.Осн. тенденції міжн.. поділу праці.
Процес розвитку міжнар. процесу праці розпочався з розширення простих торгових зв’язків між країнами у 16 ст., що зумовили вихід ви-цтва за межі д-ави.
Виділяють 3 основні етапи розвитку інтернаціоналізації господарського життя:
1. Кін. 18 – поч. 19 ст. Інтернац-ія вир-ва переважно грунтується на взаємодії нац. госп-тв на базі простої кооперації. Гол. каналом взаємного обміну є міжнар. торгівля.
2. Кін. 19 – сер. 20 ст. Інтернац-ія вир-ва переходить в іншу стадію, яка пов’язана з розвитком спадної кооперації.
3. Сер. 20 ст. і триває нині. Хар-ся комплексною інтернац-ією вир-ва. Вона охоплює всі підсис-ми госп-ва, включаючи всі країни світу, практично всі галузі вир. і невир. сфери.
МПП набув таких хар-их особливостей:
1)утримується і поглиблюжться розрив між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються. Але між ними швидкими темпами зростає обмін продукцією обробної промисловості
2)основним у МПП став внутрішній поділ праці на основі предметної, подетальної та технологічної спеціалізації
3)внаслідок нерівномірності соц.-ек. розвитку продовжуються зміни у розтановці політичних сил та ек. сил в групі розвинутих країн. Насамперед боротьба ведеться між США, Японією та Зх. Європою.
4)змінилася участь країн, що належали до колишнього соціалістичного табору. Відбувається переорієнтація їх економік та залучення їх до міжнародного поділу праці на нових засадах.
5)зростає роль ТНК у міжнародному економічному обміні та поділі праці. ТНК контролюють політику промислового ви-цтва у світі.
6)посилюються інтеграційні процеси, визначається тенденція до об’єднання зусиль д-ави для зменшення наслідків ек. потрясінь.
7)на МПП вливають структурні кризи і дисбаланси у світ. економіці.