11.Сучасні теорії міжнародної торгівлі.

Сьогодні існує 2 типи теорії міжн. торгівлі. Теорії 1-ої групи вивчають якою продукцією, в якому обсязі і з ким будуть торгувати країни за відсутності держ.обмежень.

Теорії 2-ої групи передбачають втручання д-ави у вільний потік товарів і послуг для зміни обсягів, напрямів та структури міжн.торгівлі.

Меркантилізм-це перша теорія міжн. Торгівлі. Представники: Ж.-Б. Кольберт, У.Петті, Т.Мен. Уперше вони запропонували струнку теорію міжн. торгівлі і вважали, що багатство країни полягає у володінні золотом та сріблом. Д-ави повинні більше експортувати, ніж імпортувати, регулювати зовн.торгівлю для досягнення такої мети, заборонити та обмежити експорт сировини і дозволити її безмитний імпорт, заборонити торгівлю колоній з іншими країнами, крім Метрополії.

Неомеркантилізм сьогодні використовується для пояснення пол-ки країн, які намагаються мати активне сальдо торгового балансу для досягнення певної пол. або соц. мети.

Теорія абсолютних переваг. Автор – А.Сміт. Згідно з теорією абсолютних переваг міжн. торгівля вигідна, коли країни торгують товарами, які кожна з них виробляє з меншими витратами, ніж її партнери. Країни експортують ті товари, у виробництві яких вони мають абсолютну перевагу та імпортують ті товари, щодо яких абс.перевагу має їх партнер. Недолік теорії не пояснює чому країни торгують між собою не маючи абс.переваги.

Теорія порівняльних переваг - Д.Рікардо. Базується на тих же припущеннях, що і теорія Сміта, але за нею торгівля вигідна для країн навіть якщо вони не мають абс.переваг. Теорія побудована на понятті альтернативних витрат. Суть теорії: якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з меншими альтернативними витратами,порівняно з іншими країнами, то торгівля буде взаємовигідною для країн, незалежно від абс.переваг. Недоліком є: не пояснює торгівлю між приблизно однаковими країнами, жодна з яких не має відносних переваг перед іншою.

Теорія розміру країни. Суть теорії полягає в тому, що великі за територією країни мають більш різноманітні кліматичні умови та прир. ресурси, а тому є ближчими до ек.самодостатності, ніж малі країни. Великі країни експортують більшу частку виробленої продукції і менше імпортують. Великі країни мають більше можливостей, порівняно з малими для розвитку великосерійного в-ва, але і транспортні витрати і великих країнах є вищими.

Теорія співвідношення факорів в-ва (теорема Хекшера-Оліна). Елі Хекшер та Бертіл Олін – шведи. У 20-х роках ХХ ст. сформулювали теорію, суть якої полягає у наступному: товари, які потребують для свого в-ва значних затрат надлишкових факторів в-ва та незначних затрат дефіцитних факторів в-ва будуть експортуватися в обмін на товари, які виробляються із використанням факторів у оберненій пропорції. Так у прихованому вигляді буде відбуватися експорт надлишкових факторів в-ва та імпорт дефіцитних ф-рів в-ва. У 1953 р. амер. Вчений Леонтьєв спростував теорію Хекшера-Оліна. Парадокс Леонтьєва: Теорія