7.Проблеми участі України у міжнародному поділі праці.

У складі колишнього Радянського Союзу України розвивалася практика не беручи участі у МПП. Були недостатньо розвинені міжнародні господарські зв’язки. Це було зумовлено:

1) ідеологічними особливостями радянської ек-ки;

2) обмеженість у виході на світ. ринок, особливостями формування цін, закритістю ек-ки;

3) багатими природними ресурсами радянських республік;

4) політичною ізоляцією радянського союзу;

5) командною системою управління та відокремлення нац. ек-ки від міжнародної. З набуттям незалежності, Україна стала активним учасником МПП. Були здійснені законодавчі зміни, прискорився НТП, розпочалася структурна перебудова народного господарства. Україна була визнана як д-ава і повноцінний учасник міжнародних організацій.

Існує 3 можливості ефективної адаптації України до МПП:

1. Участь у Західно-Європейському ек. просторі на базі визначення галузей та ви-цтв, що визначатимуть міжнародну спеціалізацію України.

2. Використання специфічних сфер співробітництва з країнами інших континентів, що становлять взаємний інтерес.

3. Залучення до загального світ. співробітництва на галузевій основі, особливо в продовольчій, екологічній, науково-технічній сферах.

10.Матеріальні форми глобалізації

Розгортання процесу глобалізації відбувається у певних формах, що мають матеріальне втілення,зокрема:

1. Збільшенні обсягів торгівлі та зміна її структури.

2. Міжнар. прямі та портфельні інв-ії.

3. Міграція роб. сили в межах всього св. господарства.

4. Зростаюче значення знань, технологій, менеджменту, які продукуються в розвинутих країнах, а використовуються у країнах, що тільки конвертуються у св. госп-во.

Міжнар. торгівля хар-ся тим, що різко загострюється конкуренція на св. ринках товарів і послуг, посилюються регіоналізація міжнар. торгівлі та відпов. сегментація єдиного св. ринку, обсяг св. експорту щорічно збільшується на 5-6%; розвиток міжнар. торгівлі супроводжується нарощуванням світового багатства.

Портфельні інвестиції — це суто фін. активи у вигляді облігацій та акцій, які деномінуються в нац. валюту. Прямі інв-ії є реальними капіталовкладеннями в підпр-ва, землю чи реманент або ж здійснюються з допомогою експортних інв. товарів чи передачі технологій, досвіду упр-ня, коли інвестор зберігає контроль над інвестованим капіталом.

Прямі інв-ії використовуються, як правило, при створенні нових фірм (спільних підприємств) або ж для встановлення контролю над діючою фірмою шляхом закупівлі контрольного пакета акцій. У міжнародній практиці прямі інвестиції широко застосовуються ТНК для вир-ва готової промислової продукції, видобутку сировини, розширення сфери послуг. Вони є важливим каналом міжнародного переміщення приватного капіталу.

Міжнародна трудова міграція в сучасних умовах набула характеру глобального процесу. Міграцією охоплено більшість країн світу. На кінець XX ст. кількість країн, залучених до міжнародного міграційного процесу, істотно зростає, насамперед, за рахунок Центральної та Східної Європи, а також СНД. За прогнозами експертів, у найближче десятиліття кількість мігрантів, що приймаються розвинутими країнами, зберігатиметься на високому рівні. Основними країнами виходу мігрантів стануть Китай; Мексика; Індія; Філіппіни та Індонезія.