3. Командитне товариство: правові ознаки, особливості.

Дещо пізніше повних товариств стали формуватися командитні товариства (товариства на довірі).

Їхня поява була пов'язана з морською торгівлею. Купець, який займається морською торгівлею, брав у інших купців та пересічних людей товари (гроші), щоб пустити їх у торго­вельний обіг разом із своїм капіталом. При успішній торгівлі особи, що дали купцям свої внески, одержували прибуток пропорційно розмірам цих внесків. У випадку невдачі вони втрачали тільки свій внесок, натомість сам купець відповідав усім своїм майном. Інші вкладники несли вже обмежену від­повідальність у межах зробленого ними внеску. З цього ви­пливає, що у командитному товаристві беруть участь:

— рівні товариші, які несуть повну відповідальність за бор­ги товариства, як і учасники повного товариства. Як і повні товариші, вони мають усі права на ведення справ та управ­ління командитним товариством;

— особи, відповідальність яких обмежена розмірами їхніх внесків, які вони зробили до капіталу товариства при його створенні, їх називають командитистами. Вони не мають пра­ва вести справи та керувати командитним товариством, вклю­чати своє ім'я у назву товариства, передавати свій внесок іншим особам тощо. Проте вони можуть здійснювати конт­роль за господарською діяльністю, ознайомлюватися з доку­ментацією, але без права втручання у господарську діяльність товариства. Вихід командитиста з товариства не призводить до припинення діяльності товариства, як це часто буває у повних товариствах у випадку виходу із повного товариства.

Різновидом командитного товариства є також командитне товариство на акціях, або, як його ще називають, акціонерна командита. Ця форма відрізняється від командитного това­риства лише тим, що капітал командитистів поділено на акції, які можуть передаватися іншим особам, а самі командитисти одержують статус акціонерів. Вони збирають загальні збори, обирають контрольну раду та інші органи, передбачені акціо­нерним законодавством, та ін. Але ці органи мають лише право на здійснення внутрішніх функцій у командитному товаристві. Зовнішні функції по керівництву товариством во­ни здійснювати не можуть, оскільки це прерогатива повних товаришів, що відповідають по зобов'язаннях товариства всім своїм майном, або осіб, призначених загальними зборами командитистів-акціонерів, якщо проти них не заперечують повні товариші.

4. Негласне товариство як суб’єкт господарських правовідносин у зарубіжних країнах.

У країнах континентального права, переважно у Ні­меччині, існує ще форма негласного товариства. Воно ство­рюється на підставі нереєстрованого договору, згідно з яким вкладник (негласний товариш) надає власникові фірми пев­ний капітал для ведення підприємницької діяльності, внас­лідок чого він дістає право на одержання частини прибутку від доходів фірми. Ім'я його залишається невідомим для третіх осіб, які можуть вимагати повернення боргу лише з власника фірми.

Негласний товариш несе ризик збитків у розмірі зроблено­го ним внеску, залишаючись для третіх осіб немовби юри­дичне не існуючим. Він не може втручатися в господарську діяльність власника фірми, але має право певного контролю за його діями шляхом перевірки торговельних книг та іншої поточної господарської документації.