Журнальні видання

У перекладі з французької мови означає «щоденник». Це друковані періодичні зброшуровані зшитки або книги у м’якій обкладинці, які інформаційно, аналітично та публіцистично відтворюють дійсність, популяризують літературу, мистецтво, спорт, наукову і технічну творчість.

Перший журнал у Франції 1665 року «Журналь де саван». В Україні — «Харьковский демокрит», «Украинский вестник» (1811 р.), «Украинский домовод», «Русалка Дністрова» (Галичина, 1837 р.).

Характеристика журнальних видань:

— періодичність (тижневики, двотижневики, місячники, квартальними, піврічники);

— метод відтворення (текстові, ілюстровані, текстово-ілюстровані, з додатками DVD, електронні (передплатна розсилка на емейл);

— місце видання (столичні, регіональні, обласні);

— місце розповсюдження (міжнародні, державні, регіональні, обласні);

— мова видання (1, 2, 3-мовні);

— аудиторія (масові, соціальні);

— тематика (суспільно-політичні, соціально-економічні, природничі, наукові, військові, мистецькі, літературні, спортивні, еротичні тощо);

— обсяг (товсті — книги, тонкі — брошура);

— першість подання інформації (оригінальні та вторинні — дайджести, перекладні);

— за наявністю додатків (DVD, пробні рекламовані товари тощо).

Журнали поділяються за класами на масові (суспільно-політичні — політичні, економічні, правознавчі; науково-популярні — технічні, науково-фантастичні, краєзнавчі; культурологічні — літературно-художні, духовні, релігійні, культурно-мистецькі) та соціальні (наукові — природничо-наукові, загальнонаукові, гуманітарні; фахово-галузеві — промислово-технічні, невиробничої сфери, сільськогосподарські; соціально-групові — статево-вікові, для активного дозвілля, для жителів села).

Зображувальні сзмк

Зображення — це реальні або уявні миті світу, відтворені на плоскій поверхні або в 3D—форматі. Якщо текстову, словесну інформацію ми сприймаємо ніби з «других рук», то зорову — безпосередньо, самі. «Ліпше один раз побачити, аніж сто — почути». Зображувальні інформація достовірніша від вербальної, текстової. Хоча інтерпретувати чи підробити можна будь-яку. Зображувальне спілкування — опосередковане візуальне через різні види зображень.

Плакат — зображення на великому аркуші паперу з коротким пояснювальним текстом, або без нього, виконане з певною метою. Фотографія — видиме відтворення зображень на світлочутливих матеріалах (аналогова) або у цифровому (електронному) вигляді. Аналогова фотографія бере початок із 1839 року, коли французький художник Луї Дагер вперше продемонстрував фотозображення на срібних пластинах Лувру, башти собору Паризької Богоматері, набережної Сени. Того ж року англієць ФоксТальбот обнародував спосіб отримання та закріплення зображення на світлочутливих пластинах.

— за відтворенням кольорів: монохромні (одноколірні) та кольорові;

— за просторовим відтворенням: площинні, об’ємні;

— за методом світосприйняття: публіцистичні (документальні, образні), художні, науково-технічні, прикладні (рекламні).

Радіомовлення

Це ЗМК, що через радіоканали передає необмеженій кількості слухачів мовленнєві, музичні, драматичні та інші передачі з метою інформативно-емотивного впливу.

Види радіомовлення: кабельне («брехунці»), ефірне, державне (внутрішнє, закордонне), комерційне.

Типи радіопередач

За тематикою:

— інформаційні (новинні);

— суспільно-політичні;

— освітні;

— релігійні;

— економічні;

— спортивні;

— музичні;

— літературно-драматичні;

— рекламні;

— інформаційно-розважальні.

За аудиторією: масові, жіночі, дитячі, підліткові, молодіжні, сімейні.

За періодичністю: щогодинні, щоденні, щотижневі, щомісячні, щоквартальні.

За методом відображення: мовленнєві, музичні, змішані, ігрові.

Загальноукраїнські державні («Ера»), комерційні й приватні («Довіра», «Наше радіо», «Мелодія»).

Місцеві («Край», «Радіо-Трек»).

Локальні (підприємства, установи, заклади).

Специфіка радіовпливу

1. Зосередження уваги слухача на одному — слуховому — каналі сприйняття інформації розвиває його образне мислення. Можна уявити себе безпосереднім учасником події, пофантазувати, домислити те, що сказав автор…

2. Всеохоплюваність радіомовлення — слухати в будь-якому місці.

3. Ненав’язливість — можна слухати радіо і займатись своїми справами.

4. Оперативність — прямі трансляції з місць події.

5. Диференційованість передач, кілька програмність радіо, альтернативні радіостанції — для будь-якої категорії слухачів.

6. Часова обмеженість — не можна відкласти слухання радіопрограми на інший час. Це можна зробити в онлайнових версіях радіопрограм.