5. Методика прокладки і монтажу волоконно-оптичних ліній зв'язку лом.

При монтажі територіально розподілених мереж, що зв'язують кілька будинків, доводиться прокладати кабель по стінах будинків – отже необхідно захистити кабель від механічних ушкоджень сталевим кутовим профілем або жолобом на висоті до 3 метрів від поверхні землі. Якщо кабель прокладається по стінах будинків, що мають карнизи або інші виступаючі частини, намагаються прокласти кабель під ними, щоб захистити його від механічних ушкоджень. Спосіб кріплення на опорі підвісного самонесучого кабелю наведений на рис. 14.

Рисунок 14 – Кріплення самонесучого кабелю

Монтаж оптичних кабелів є відповідальною операцією, що визначає якість і дальність зв'язку по оптичних кабельних лініях. З'єднання волокон проводиться як у процесі виробництва, так і при будівництві і експлуатації кабельних ліній. При монтажі оптичних кабелів повинні бути за­без­печені: висока вологостій­кість спаю, надійні механічні харак­теристики на розрив і зминання, і стабільність характеристик спаю при тривалій експлуатації.

Зварювання оптичних волокон засноване на їхньому точному центруванні, після чого волокна зварюються один з одним за допомогою дугового розряду між електродами. Центрування волокон представляє собою автоматичне центрування, або центрування в V-подібному пазі. Після зварювання оголене волокно повинне бути механічно захищене, для чого найчастіше використовують термоусаджувальні захисні гільзи.

Зварювання створює нерозривне з'єднання і тому забезпечує найкращі характеристики по зворотніх втратах у порівнянні з рознімним з'єднанням або механічним сплайсом.

Термінуванням називається окінцювання волокон оптичних кабелів коннекторами і наступне підключення окінцьованих волокон до перехідних розеток, закріплених на оптичній розподільній коробці/панелі, для забезпечення подальшого зв'язку з мережним устаткуванням через оптичні сполучні шнури.

Оптичні розподільні коробки (ОРК) призначені для кріплення на стіну і виконують функцію термінування волокон зовнішнього оптичного кабелю необхідним типом оптичних сполучних розеток (рис. 11). Вони можуть установлюватися в тих випадках, коли не потрібна складна комутація, наприклад, на вилученому мережному вузлі або в центральному вузлі з невеликою концентрацією волокон.

При монтажі ОРК відбувається зварювання оптичних волокон попередньо розділеного зовнішнього кабелю з волокнами pig-tail-ів (короткі відрізки волоконно-оптичного кабелю довжиною близько 1-3 м, терміновані в заводських умовах конекторами). Місця зварювання захищаються термоусаджувальними захисними гільзами, які кріпляться в спеціальне гніздо. Pig-tail із внутрішньої сторони підключається до перехідної розетки, установленої в бічній панелі ОРК. Надлишки волокон зовнішнього кабелю і pig-tail-ів укладаються в сплайс-пластини. Запас волокон у пластині повинен становити 0,8…1 м з кожної сторони кабелю. Pig-tail-и заготовлюються заздалегідь із типом конектора, відповідним до типу перехідних розеток. Оптичні розподільні шнури підключаються до сполучних розеток із зовнішньої сторони коробок.

1 – зовнішній оптокабель;

2 – гермоввід для кріплення кабелю;

3 – розділені волокна;

4 – корпус;

5 – сплайс-пластина;

6 – місце для кріплення на стіну;

7 - комплект для захисту зварювання;

8 – місце зварювання;

9 – волокно pig-tail-а;

10 – конектор pig-tail-a;

11 – оптична перехідна розетка.

Рисунок 11 – Схема розділення оптичних волокон всередині ОРК