2. Форми та види контролю в антикризовому управлінні

При вивченні другого питання “Форми та види контролю в антикризовому управлінні” магістранти повинні звернути увагу на те, що найбiльш вiдповiдальний етап при виходi органiзацiї з кризової ситуації - розробка управлiнських рiшень.

Якiсть управлiнських рiшень, прийнятих в умовах кризи, залежить вiд безлiчi факторiв, найбiльш значимi з яких є наступнi:

1. Категорiя проблем:

- стандартні проблеми. Iхнє розв'язання вимагає чiткого дотримання визначених cтaндapтiв. Taкi проблеми не допускають нiяких вiдхилень у "сторону", i в кiнцевому рахунку в їхньому вирiшеннi головну роль повиннi вiдiгравати умiння i навички;

- типові проблеми. Вони зважуються на базi безлiчi визначених, апрiорi заданих правил, причому в ходi вирiшення потрiбно з наявної безлiчi вибрати конкретний, найчастiше єдиний набiр правил, якi дозволяють домогтися успiху;

- евристичнi проблеми. У xoдi їхнього вирiшення потрiбно або знайти десь, наприклад, у лiтературi, або сформулювати самим правила їхнього вирiшення з наступним їх використанням.

В даний час фахiвцi, що займаються антикризовим управлiнням, методично недостатньо добре пiдготовленi до вирiшення стандартних i типових проблем. Сучасний i тим бiльше завтрашнiй менеджер повинен мати якоcтi ефективного евристичного мислення. Менеджер ХХI ст. поcтiйно змушений буде вирiшувати евристичнi проблеми. І до цього потрiбно його готувати зараз, його методичний апарат повинен дозволяти сприймати потік iнновацiй як природну необхiднiсть постiйного удосконалювання управлiння.

Контроль за перебігом реалізації антикризової програми є складовою частиною процесу фінансового оздоровлення підприємства. Контроль – це співвідношення досягнутих результатів до запланованих метою антикризового управління.

Основна мета контролю реалізації антикризової програми складається у виявленні досягнень, успіхів у процесі реалізації програми, у зазначенні шляхів її удосконалення та у швидкому реагуванні на зміни. Контроль – це об’єкт практичної діяльності керівника; за допомогою контролю виявляються недоліки та позитивні якості обраних методів реалізації антикризової програми.

Основні функції контролю процесу реалізації антикризової програми:

- діагностична (виявлення досягнень и недоліків методів, які застосовуються у процесі реалізації антикризової програми, виявлення причин цих недоліків и визначення способів з підвищення якості реалізації програми);

- функція розвитку (обґрунтування оцінки, самооцінки і взаємо оцінки);

- стимулююча (мотивування та справедливе оцінювання успішності реалізації програми);

- управлінська (керуючий санацією отримує інформацію про стан успішності та недоліках кожного етапу реалізації програми, що дозволяє йому правильно скорегувати процес).

- Реалізація визначених функцій на практиці робить контроль більш ефективнішим, а, таким чином, ефективнішим стає і сам процес реалізації антикризової програми.

Контроль повинен бути цілеспрямованим (чітке визначення мети кожної перевірки), об’єктивним (попередження випадків суб’єктивних та помилкових міркувань, що спотворюють дійсну успішність реалізаторів програми), всебічним (охоплення декількох напрямків контролю у взаємозв’язку), регулярним (систематичний контроль), індивідуальним (вміння проконтролювати кожного хто реалізує антикризову програму на кожному її етапі).

Види контролю за перебігом реалізації антикризової програми:

в залежності від місця в процесі реалізації антикризової програми підприємства:

• попередній (здійснюється перед залученням нових методів фінансового оздоровлення підприємства);

• поточний (здійснюють у процесі реалізації антикризової програми для визначення якості її перебігу з метою корегування);

• періодичний (після завершення кожного з етапів антикризової програми перевіряють, оцінюють и корегують отримані результати);

• підсумковий (облік результатів у кінці антикризового процесу);

• заключний (здійснюється по закінченні процесу реалізації антикризової програми з метою обліку успішності її перебігу);

• в залежності від того, хто здійснює контроль за результатами:

• зовнішній (здійснюється на загальнодержавному рівні органами державної влади);

• внутрішній (здійснюється антикризовою робочою групою всередині підприємства).