2. Дослідження можливостей розвитку підприємства

При вивченні другого питання “Дослідження можливостей розвитку підприємства” магістранти повинні звернути увагу на те, що в умовах кризового положення підприємств-банкрутів можна застосувати різні форми та методи виходу з даної ситуації:

1. Застосування так званої захисної тактики, тобто різке скорочення витрат виробництва шляхом скорочення (ліквідації) внутрішньовиробничих структур та чисельності персоналу, шляхом продажу технологічного устаткування, впровадження нової технології, введення маркетингового управління та пошуку нових ринків збуту.

2. Проведення заміни діючих менеджерів середнього рівня управління (лінійні керівники) з причини їх низької кваліфікації.

3. Якщо на підприємстві-банкруті мають місце високі витрати на виробництво продукції ,то приймаються міри з їх зниження за рахунок усіх невиробничих та малопродуктивних витрат шляхом усунення лишніх та застарілих виробничих потужностей, припинення випуску неякісної продукції, яка не користується попитом у споживачів, раціонального використання робочого часу, скорочення управлінських витрат, розробки та впровадження нової структури управління підприємством.

4. Підприємство-банкрут може звернутися до арбітражного суду з проханням дозволити санацію, тобто вийти з кризи за рахунок надання кредиторами певної фінансової допомоги за їх згодою.

Санація здійснюється тоді, коли до винесення арбітражним судом рішення з клопотання про проведення даної процедури відомі особи, які бажають у ній прийняти участь. До арбітражного суду представляють список цих осіб, відомості про них, у тому числі про характер їх майнових відносин з боржником, а також їх письмова згода на участь у проведенні санації.

Підставою для проведення санації слугує наявність можливості відновити платоспроможність підприємства шляхом надання йому фінансової допомоги власником чи іншими особами з метою продовження його діяльності.

Перераховані шляхи можливостей розвитку підприємства, його оздоровлення можуть дати позитивні результати, але тільки на недовгий час, тому що вони носять, як правило, спорадичний характер і не розраховані на довгу перспективу.

3. Дослідження стану зовнішнього середовища як складової процесу діагностики кризових явищ та загрози банкрутства підприємства

При вивченні третього питання “Дослідження стану зовнішнього середовища як складової процесу діагностики кризових явищ та загрози банкрутства підприємства” магістранти повинні звернути увагу на те, що зовнішні фактори по відношенню до підприємства – це ті фактори, на які воно не може впливати чи його вплив може бути незначним.

Внутрішні фактори, що проявляються у залежності від організації діяльності самого підприємства.

Банкрутство підприємства є результатом одночасного спільного негативного впливу зовнішніх та внутрішніх факторів, доля „вкладу” яких може бути різною. Так, з існуючих оцінок ,у розвинутих країнах зі стійкою політичною та економічною системою до банкрутства на 1/3 належні зовнішні фактори і на 2/3 – внутрішні. Для України зовнішні фактори є більш вагомими, якщо не переважними. Цей висновок підтверджується соціологічним дослідженням, що було проведене серед керівників та спеціалістів підприємств України. Більше 80% реципієнтів називають головною причиною кризового стану та банкрутства саме дію зовнішніх факторів, а не власну неспроможність до ефективного ведення бізнесу.

Зовнішні фактори можуть бути міжнародного та національного характеру.

Міжнародні фактори складаються під впливом причин загальноекономічного характеру (економічна циклічність розвитку ведучих країн, стан світової фінансової системи, що характеризується політикою міжнародних банків), стабільності міжнародної торгівлі, яка у свою чергу залежить від міжурядових договорів та узгоджень, міжнародної конкуренції.

До національних факторів, які дуже сильно впливають на фінансову спроможність кожного господарюючого суб’єкту, можуть бути зараховані причини політичного, економіко-демографічного, психографічного (культурного) та науково-технічного характеру.

Так, політична стабільність та спрямованість внутрішньої політики держави, які реалізуються через право, виражаються по відношенню до підприємницької діяльності та принципах державного регулювання економіки (забороняючий чи стимулюючий характер) до форм власності (її приватизація чи націоналізація, принципах земельної політики), мірах із захисту прав споживачів та підприємців (захист конкуренції, обмеження монополізму і т.д.). Усе це акумулюється у законодавчих нормах, актах, які визначають діяльність підприємств.

Економіко-демографічні фактори характеризуються розміром та структурою потреб, а у випадку коли відомі економічні передумови – платоспроможним попитом населення. До них можна віднести: рівень доходів та накопичень, тобто споживчу спроможність, рівень цін, можливість отримання кредиту. Зниження попиту приводить до загострення конкуренції, розорення чи поглинання збанкротованого підприємства.

Фактори психографічного характеру проявляються у звичках та нормах споживання, переваги одних товарів та у негативному відношенні до інших.

Рівень розвитку науки та техніки визначає усі складові процесу виробництва товару та його конкурентоспроможність. Зміни у технології виробництва, що робляться підприємством у цілях забезпечення конкурентних переваг, потребують, як правило, значних капітальних вкладень і можуть протягом якогось достатньо довгого періоду негативно відбитися на прибутковості підприємства, у тому числі і внаслідок невдач при введенні нової технології. Може негативно відбитися на прибутковості й зменшення обсягу продажу продукції підприємства внаслідок появи на ринку товарів інших фірм з більш низькою ціною, які у виробництві використовують більш прогресивні технології, що забезпечують менші виробничі витрати.

Однак найбільш сильним зовнішнім фактором банкрутства є так звані технологічні розриви – крупні науково-технічні зсуви (еволюції), під час яких за оцінками спеціалістів у семи випадках з десяти підприємства, минулі лідери у своїй області на певному ринку, стають відсталими.

Змістовий модуль 3 Програмування виведення підприємства з кризового стану