Тема 6. Діагностика потенціалу виживання підприємства

1. Потенціал виживання підприємства: сутність та теоретичні засади визначення. Умови виживання підприємства та їх оцінка.

2. Дослідження можливостей розвитку підприємства.

3. Дослідження стану зовнішнього середовища як складової процесу діагностики кризових явищ та загрози банкрутства підприємства.

1. Потенціал виживання підприємства: сутність та теоретичні засади визначення. Умови виживання підприємства та їх оцінка

Вивчення першого питання “Потенціал виживання підприємства: сутність та теоретичні засади визначення. Умови виживання підприємства та їх оцінка” повинно починатися з того, що контроллінг – це найновіша концепція ефективного управління підприємством для забезпечення його довгострокового існування на ринку.

У зв’язку з загостренням конкуренції, зростанням масштабів виробництва, виходом за рамки внутрішніх ринків, посиленням інтернаціоналізації та глобалізації економіки, перед підприємствами все частіше постають задачі забезпечення виживання та запобігання кризової ситуації.

Контроллінг - нове явище в теорії і практиці сучасного управління, що виникло на стику менеджменту, економічного аналізу, планування й управлінського обліку. Він являє собою функціонально відособлений напрямок економічної роботи на підприємстві, пов'язаний з реалізацією фінансово-економічної функції, що коментує, у менеджменті для прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень.

Контроллінг займає особливе місце в керуванні підприємством: він зв'язує воєдино усі функції управління, інтегрує і координує них. Контроллінг не підмінює собою управління підприємством, а переводить його на якісно новий рівень. Контроллінг виконує функції управління управлінням і є своєрідним механізмом саморегулювання на підприємстві.

Цілі контроллінгу, як напрямку діяльності, залежать від цілей самого підприємства. Наприклад, досягнення визначеного рівня прибутку, рентабельності або продуктивності організації при заданому рівні ліквідності, завоювання частки ринку, усунення конкурентів і т.д.

Функції і задачі контроллінгу:

• облік (створення системи збору й обробки інформації, підбор, розробка й уніфікація методів обліку і критеріїв для оцінки діяльності підприємства в цілому і його окремих підрозділах);

• підтримка процесу планування (формування системи комплексного планування; розробка методів планування; визначення необхідної для планування інформації; джерел і шляхів її одержання; координація процесу обміну інформацією; перевірка пропонованих планів на повноту і реалізованість). Контроллінг не визначає, що планувати, а радить як і коли планувати, а також оцінює можливість реалізації запланованих заходів;

• контроль за реалізацією планів (розробка методів ведення контролю, визначення місця його проведення й обсягів; визначення величин, контрольованих у тимчасовому і змістовному розрізах);

• оцінка процесів, що протікають, (консультації на вибір коригувальних заходів і рішень);

• забезпечення керівництва аналітичною інформацією (розробка архітектури інформаційної системи; стандартизація інформаційних каналів і носіїв; вибір методів обробки інформації; збір і систематизація даних, найбільш значимих для прийняття рішень; забезпечення економічності функціонування інформаційної системи);

• виявлення відхилень, їхньої причин і вироблення рекомендацій для посібника з усунення причин, що викликали ці відхилення (порівняння планових і фактичних величин для виміру й оцінки ступеня досягнення мети; визначення припустимих границь відхилень величин; аналіз відхилень; інтерпретація причин відхилень плану від факту і вироблення пропозицій для зменшення відхилень);

• проведення спеціальних досліджень (ринки грошей і капіталів; кон'юнктура галузі; урядові економічні програми; позиції конкурентів; доцільність злиття з іншими фірмами або відкриття (закриття) філій; ефективність інвестиційних проектів).

Контроллінг представляє собою у широкому смислі систему забезпечення виживання підприємства. Для цього необхідно реалізувати концепцію контроллінгу, яка викладена на рис. 6.1.

Таким чином, можна сказати, що „контроллінг – це система управління досягненням кінцевих результатів діяльності підприємства”.

Організація служби контроллінгу на підприємстві

У великих організаціях доцільно створювати спеціалізований структурний підрозділ - службу контроллинга. Невеликі за розміром організації, як правило, не мають у своїй структурі такої служби, а основні функції контроллінгу виконує або керівник підприємства, або його заступник (при цьому багато задач інтегруються і спрощуються). При створенні служби контроллінгу на підприємстві необхідно забезпечити їй оперативний доступ до інформації планово-економічного і фінансового відділів, бухгалтерії, служб збуту і матеріально-технічного постачання. Крім того, контролери повинні мати можливість швидко доводити інформацію до відома вищого керівництва підприємства.

Головним принципом організації служби контроллинга є її незалежність від усіх фінансових і економічних служб підприємства. На більшості підприємств ця служба ставиться в привілейоване положення, оскільки всі інші функціональні підрозділи зобов'язані надавати їй необхідну інформацію з першої вимоги.

Рисунок 6.1 Концепція контроллінгу

Саме з цієї причини рекомендується підкоряти службу контроллінгу прямо директорові або його заступникам.

На тих вітчизняних підприємствах, де намагаються впровадити контроллінг, найчастіше виникають конфліктні ситуації, ініційовані планово-економічними відділами, працівники яких вважають діяльність служб контроллінгу "вторгненням" на їхню законну територію і тому або відкрито бойкотують їхню діяльність, або чинять істотний опір у наданні тієї або іншої інформації.

Принципова помилка такої позиції полягає в тому, що у функції планово-економічного відділу повинні входити поточні розрахунки витрат і фінансових результатів, у той час як відділ контроллінгу повинен концентрувати свою увагу не на поточних проблемах, а на безперервному створенні механізмів поліпшення роботи підприємства.

Стратегічний і оперативний контроллінг

У рамках контроллінгу прийнято виділяти:

• стратегічний контроллінг, головна задача якого складається у визначенні загальних механізмів завоювання або утримання підприємством своїх конкурентних позицій на ринку;

• оперативний контроллінг, націлений на вироблення конкретних рекомендацій для забезпечення стратегічних рішень і для одержання прибутку.

Оперативний і стратегічний контроллінг не повинні строго розділятися, оскільки вони в значній мірі є взаємодоповнюючими, взаємозалежними і взаємовпливаючими. Однак інструменти, застосовувані для втілення в життя цих видів контроллінгу, значно відрізняються один від одного (табл. 6.1).

Таблиця 6.1 - Характеристика оперативного і стратегічного контроллінгу

Ознаки	Стратегічний контроллінг	Оперативний контроллінг
1	2	3
Орієнтація	Зовнішня і внутрішня середа	Економічна ефективність та рентабельність діяльності підприємства
Рівень управління	Стратегічний	Тактичний та оперативний
Цілі	Забезпечення виживання. Проведення антикризової політики. Підтримування потенціалу успіху	Забезпечення прибутковості та ліквідності підприємства
Показники, що контролюються	Економічна ефективність Конкурентоспроможність Мобільність, Стійкість	Рентабельність капіталу Продуктивність Ступінь ліквідності Прибуток
Головні задачі	Участь у формуванні кількісних та якісних ланок підприємства Відповідальність за стратегічне планування Розробка альтернативних стратегій Визначення критичних зовнішніх і внутрішніх умов, що лежать в основі стратегічних планів Визначення вузьких та пошук слабких місць	Керівництво при плануванні та розробці бюджету (поточне і оперативне планування) Визначення вузьких та пошук слабких місць для тактичного управління Визначення усієї сукуп-ності підконтрольних показників у відповідності до встановлених поточних цілей